Автори: Красікова А.С. студентка 1 курсу, Добровольська Л.П. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь
Актуальність. Отримати професію педагога – це не лише велика честь, а також зобов’язує учителя брати на себе відповідальність, адже він буде вести за собою своїх учнів і вихованців на шляху їх становлення та розвитку. Тому до особистості педагога пред’являються найбільш високі вимоги, від нього чекають самовідданості і самовіддачі. Педагогічну професію не даремно вважають найбільш гуманістичною, учитель формує саму природу людини, він сприяє розвитку її як особистості, як повноцінного члена суспільства. Саме тому однією з важливих професійних якостей вчителя є педагогічна культура.
Сьогодні вчитель – це особистість, яка повинна мати планетарне мислення і ні в якому разі не обмежуватися лише передачею знань, умінь і навичок . Він є носієм системи загальнолюдських цінностей та має володіти високою культурою, духовністю і керуватися моральними принципами. Наше сучасне суспільство чекає від педагога як від ключової постаті реформування освіти, готовності до змін, мобільності, активності, здатності до нестандартного мислення і дій, до творчості, відповідальності і самостійності в ухваленні рішень, не забуваючи при цьому про дотримання педагогічного такту й культури.
Аналіз стану розробленості проблеми в літературі. Педагог є моделлю тих стосунків і процесів, які відбуваються в сучасному суспільстві. Це пов’язано з тим, що в образі особистості вчителя в концентрованому вигляді виражені норми, зразки, прообрази та еталони культури конкретного суспільства, етнічної групи, субкультури, нації тощо. Саме тому фахівцям в галузі психології і педагогіці слід максимально активізувати свою роботу над рішенням проблем, пов’язаних з формуванням у майбутніх учителів педагогічної культури як інтегрованої єдності цінностей освіти.
Визначенню значення педагогічної культури вчителя присвячені наукові праці П. Блонського, А. Макаренко, К. Ушинського, В. Сухомлинського. Серед сучасних дослідників цієї проблеми слід назвати Є. Бондаревську, В. Гриньову, Є. Захарченко, І. Зязюна, В. Кременя, Н І. Пальшкову, В. Чайку, О. Янковича та багато інших.
Мета статті полягає у дослідженні психолого-педагогічних особливостей системи виховної роботи та визначенні впливу її на формування педагогічної культури майбутніх педагогів.
Виклад основного матеріалу. Варто наголосити на тому, що в науковій літературі відсутня єдність щодо визначення поняття «педагогічна культура». Так, наприклад,Т.В. Іванова під педагогічною культурою розуміє синтез духовного і професійного в людині. Вона підкреслює, що саме належний рівень сформованості педагогічної культури дозволяє передати, прищеплювати, формувати ці якості у представників будь-якої професії [2, с.40]. Є. Бондаревська в свою чергу вважає, що педагогічна культура – це якісна характеристика особистості, що навчає і виховує дітей, яка виконує функції збереження, передавання, стимулювання й розвитку людської культури в цілому. Педагогічна культура – універсальний феномен, який властивий усім суспільним суб’єктам на різних рівнях їхньої життєдіяльності і стосунків.
Діяльність вчителя- це, перш за все, діяльність, спрямована на іншу людину. Культура спілкування вчителя як система його соціально-ціннісних орієнтацій відрізняється деякими постійними ознаками, які пов’язані із загальною характеристикою професії педагога. Спілкування вчителя повинне гнучко перебудовуватися, постійно збагачуватися новими прийомами та засобами. Це й зрозуміло, бо спілкування як обмін знаннями, досвідом, думками, які самі схильні до змін, розвитку, не можуть бути однакові з учнями, батьками, колегами, адміністрацією школи, робітниками інших сфер виховної та освітньої системи суспільства.
Д. Гаджиєва підкреслює, що сучасний педагог повинен мати наступні якості: суспільно-світоглядні (соціальна відповідальність, активна громадянська позиція, висока моральна культура, громадська активність); професійно-педагогічні (високий рівень знань, педагогічній такт, спостережливість, інтерес до кожного учня як до самобутньої і неповторної особистості, творче відношенні до справи); особистими (справедливість, відповідальність, принциповість, доброта у поєднанні з необхідною вимогливістю, вірність слову, товариськість, стриманість) [1, с.418].
Одне з основних умінь педагога – розповісти про складне – просто, чітко, ясно, послідовно – вкрай важливий фактор педагогічної культури вчителя. Головне – вислухати всіх, відповісти кожному. Слово – сильний подразник, сигнал до дії, а тому необхідно бути особливо обережним до того, кому воно спрямовано. Професія вчителя зобов’язує спонукати особистість чинити відповідно до законів добра і забороняє піти слідом за злом , заохочує до добра, справедливої поведінки і світлих, доброзичливих думок, а засуджує злодіяння і негативні пристрасті.
Процес формування педагогічної культури є досить динамічним, складним і таким, що постійно змінюється в процесі професійного становлення фахівця. Згідно Л.Д. Столяренко, формування особистості є процесом зміни особистості при взаємодії людини з реальною дійсністю, утворення соціально-психологічних і психічних новоутворень в структурі особистості [3, с.490]. Що стосується формування педагогічної культури, то під ним слід розуміти освіту та розвиток цих якостей в процесі професійного навчання і виховання майбутнього фахівця.
Успішність формування педагогічної культури майбутнього педагога залежить від того, наскільки в нього сформована готовність до особистісного розвитку, самовдосконалення та підвищення професійного рівня. Психологічна готовність студента до розвитку необхідних для педагога особистісних якостей являє собою підґрунтя, на якому формується їх педагогічна культура. В процесі формування педагогічної культури варто обов’язково враховувати, що рівень професіоналізму – це результат постійної роботи особистості над собою, її самоосвіти [4, с.68-69].
Основними педагогічними умовами формування педагогічної культури майбутнього педагога є: зрілість мотивів вибору професії; належне соціальне середовище; відповідні особистісні властивості.
Висновки та перспективи подальшого наукового пошуку. Аналіз наукової літератури дозволяє нам стверджувати, що сучасний вчитель обов’язково має бути для учнів зразком для наслідування, ідеалом, якого хочуть копіювати його вихованці не стільки в навчально-виховному процесі навчального закладу, скільки у своєму відношенні до життя і суспільства. Саме тому в процесі професійного становлення особистості педагога важливе місце займає процес формування у нього педагогічної культури як інтегрованої єдності цінностей освіти.
В перспективі ми плануємо здійснити емпіричне дослідження визначення рівню сформованості педагогічної культури студентів-майбутніх педагогів та розробити план розвивально-корекційних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу формування педагогічної культури майбутніх вчителів як однієї з професійно важливих якостей особистості фахівця в освітній сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Гаджиева Д.Н. Роль учителя в современном обществе / Д.Н.Гаджиева // Перспективы и пути развития образования в России и мире: в 2 ч.: Материалы Межд. науч.-практ. конф. Отв.ред. Ш.К. Шахов, Б.М. Магомедов; РПА Минюста России, Северо-Кавказский филиал. – М.: РПА Минюста России, 2013. – Ч.2. – С.413-418.
- Иванова Т.В. Культурологическая подготовка будущего учителя: монография / Т.В. Иванова. – К.: ЦВП, 2005. – 282 с.
- Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах: учеб. пособ. / Л.Д. Столяренко, С.И. Самыгин. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 576 с.
- Третякова І.С. Відповідальність куратора як управлінця за створення сприятливого соціально-психологічного клімату в академічній групі / І.С.Третякова // Управлінська діяльність та психологічний клімат у вищому навчальному закладі: Монографія; [за заг. ред. Л.П. Добровольської, І.С. Третяково]ї. – Мелітополь, 2014. – 144 с. – С.54-73.
