Автори: Тверда А.О., Биковський Є.О., Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь
Конформність — схильність до групового тиску і зміна своєї поведінки під впливом інших осіб, групи. Слід розрізняти сугестивність і конформізм. Сугестивність — це мимовільна піддатливість людини думці групи. Конформізм — це свідома поступливість людини думці більшості групи заради уникнення конфлікту з нею [4, с.324].
У психологічних дослідженнях, за допомогою експериментів С. Аша і С. Мілрама, Р. Кратчфілда, М. Шеріфа вивчалося, в якій мірі людина може бути конформною. Також, зазначали, що основною причиною конформної поведінки є інформаційний та нормативний впливи (Е.Аронсон, Х.Джерард, М.Дойч, Ф.Зімбардо, С.Московічі, та ін) [3 с. 77-88].
Причиною підпорядкування людини чужому впливові є конформність, для того, щоб люди їх сприймали, визнавали. Люди підпорядковуються соціальним нормам групи, тобто правилам, яким повинна відповідати їх поведінка, цінності і переконання.
Головними причинами прояву конформності є те що підлітковий вік має низький рівень самооцінки і відчуття впевненості у собі.
Д. Майєрс виділив такі причини конформної поведінки:
- Наполеглива поведінка інших людей, для переконання людини в її помилках.
- Людина належить до певної групи і вона свідомо чи несвідомо прагне уникнути покарання, осуду чи засудження.
- Невизначеність чи невпевненість в тій інформації, якою оперує людина стосовно інших людей, може призвести до формування неправильної думки, яка може скластися і у інших [5 с. 440].
Якщо дитину з дитинства надмірно опікають, то це не дає можливості розвитку конформності. Можливо, тому, конформність починає проявляється у підлітковому віці, її риси стають помітні відразу. На комформність також можуть впливати особливості які проявляються в підлітковому віці, наприклад, це період кризи дитини, за цей короткий термін відбуваються зміни у основних рисах його особистості. В підлітковому віці головною діяльністю постає спілкування. В період спілкування підліток починає розуміти свої негативні реакції на ситуації та події, які відбуваються, відстоює право на вибір можливої самостійної поведінки, вчиться вгамовувати імпульсивні дії. В підлітковому віці розширяються соціальні умови існування, як в просторовому плані, так і в збільшені спроб пізнання навколишнього середовища. [1 с.363]
В цей період підліток намагається пройти всі труднощі самостійно, щоб потім мати підґрунтя для вирішення важливих ситуацій. Зазвичай, це прагнення для несформованої особистості може буду небезпечне. Незважаючи на намагання бути самостійний, підлітку потрібна підтримка з боку дорослих, які можуть допомогти адаптуватися до навколишнього середовища, привити певні традиції та звичаї. Рівень конформності можна визначити за комплексом певних причин, до яких можна віднести стать чи вік.
Однією з типових рис підліткового віку є надзвичайно висока конформність. В цей період діти відстоюють свою самостійність і незалежність від інших, підлітки зазвичай найчастіше некритично відносяться до думок тієї групи в якій вони знаходяться і лідерів які існують в цьому оточені. Підліткам притаманне несформоване «Я», але відчувається сильна потреба «Ми», що може створювати противагу «Вони». [2, с.400] Відчувається жагуче бажання бути «як усі», переважно це може поширюватись на одяг, і певні естетичні переваги, і сам стиль поведінки. В підлітковий період для дитини дуже важливою є думка групи. Підлітки які є конформними дуже дорожать своїм місцем у групі, в якій вони знаходяться, це може буду звичайна група однолітків, дорожать стабільністю цієї групи, постійністю оточення. Діти в цей період не схильні змінювати свою підліткову групу, до якої вже звикли і в якій займають певне місце. Для конформних підлітків нерідко вибір навчальних закладів є простим підтриманням більшої кількості товаришів. Важкою психічною травмою в цей період, може бути ситуація коли звичне для підлітка оточення припиняє його приймати, з незрозумілих для нього причин. Конформні підлітки можуть бути в скрутному становищі, коли загальноприйняті судження і звичаї середовища в якому він перебуває зіткнуться з його особистісними якостями. Якщо конформізм у підлітка надмірно виражений, це може спричинити психологічно згубний вплив, тому що дитина буде слідувати тільки груповій думці, не маючи власних поглядів, при цьому може виступати маріонеткою в чужих руках, або дитина може реалізувати себе лицемірного пристосуванця, який здатний неодноразово змінювати поведінку і змінювати свої висловлювання згідно думці оточуючого натовпу.
Але в конформізмі можна виділити й позитивні якості, такі як:
- Механізм згуртування людських груп, людського суспільства.
- Механізм передачі соціально-культурної спадщини, традицій, зразків соціальної поведінки, та певних соціальних установок[6, с.211]
Отже, вплив особистісних якостей на конформізм сильніше виявляється в «слабких» ситуаціях, в яких соціальний контроль надто незначний, щоб «нівелювати» індивідуальні відмінності. Хоча схильність до конформізму і підпорядкування – універсальна якість, властива всім людям без винятку, сприйнятливість до соціального впливу у представників різних культур різна.
Одна з причин того, що люди поступаються тиску групи, полягає в тому, що група забезпечує їх важливими відомостями про що відбувається, особливо коли ситуація не дуже ясна. З перших днів життя ми дізнаємося, що згода з оточуючими нас людьми і схожа поведінка викликає у них симпатію. Батьки, вчителі, друзі і інші люди часто обсипають нас похвалами і схваленнями за демонстрацію такої подібності. Це причини, що спонукають нас підкорятися, проста: ми засвоїли, що така поведінка може викликати.
Конформізм є проявом активності особистості, яке відрізняється реалізацією чітко пристосу ванською реакції на тиск більшості членів групи з метою уникнення негативних санкцій — осуду чи покарання за демонстрацію незгоди з загальноприйнятою думкою і бажанням не виглядати не таким, як усі. Таким чином, особливої актуальності набуває розробка системи умов психологічної підтримки підлітка, що вибудовує свою неповторну стратегію взаємодії з навколишнім світом. Від своєчасності та ефективності цієї роботи залежить особистісний і соціальний розвиток дорослої людини.
Список використаних джерел
- Андреева, Г.М. Социальная психология. // Г.М. Андреева. — М.: АспектПресс, 2002. — 363 с.
- Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Божович Л.И. — Спб.: Питер, 2008. — 400 с.
- Каменская В.Г., Зверева С. В. Возрастные и гендерные особенности системы психологической защиты: на примере подростково-юношеской выборки / В.Г. Каменская, С.В. Зверева // Психологический журнал. — 2005. — Т.26. — № 4. — С. 77-88.
- Келли Г. Две функции референтных групп. / Г. Келли. — М.: Аспект-Пресс, 2004. — 324 с.
- Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – Спб.: Питер, 2000. — 440 с.
- Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития / Г.А. Цукерман, Б.М. Мастеров. — М.: Интерпракс, 2005. – 211 с.
