Постановка проблеми. Проблема визначення теоретичних основ формування політичних цінностей студентів у ході освітнього процесу у вузі — актуальне завдання сучасних психолого-педагогічних досліджень. Її актуальність обумовлена низкою чинників, в числі яких можна назвати перманентну політичну кризу в Україні, не останню роль в якій відіграє і вітчизняна система освіти. Її недостатня ефективність у сфері підготовки майбутніх громадян; відсутність державної стратегії політичної соціалізації молоді, спрямовану на ефективний розвиток держави; підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, визначення нових цілей вищої освіти; відсутність цілісного досвіду формування політичних цінностей, в той час як дані цінності вже формуються стихійно.
Метою статті є розгляд концептуальних основ формування політичних цінностей молоді як складової частини ціннісної системи особистості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Успішність формування політичних цінностей молоді визначається якістю методологічного і методичного обгрунтування стратегії і тактики реалізації цього завдання. Чимала кількість науковців присвятила свої роботи дослідницькому пошуку в цій сфері. Так, О. В. Радченко розкриває аксіологічні засади формування й функціонування інститутів влади й держави [2]; Ф. Г. Семенченко розглядає формування політичних цінностей в системі політичних відносин [1]; Д. Н. Боброва аналізує філософско-соціологічні аспекти управління електоральною поведінкою молоді; Г. В. Циганенко обґрунтовує дію соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення молоді [5]; Л. П. Морозова вивчає соціальні механізми формування цінностей молоді в перехідний період [4]. В зв’язку зі значущістю проблеми думки вчених розходяться стосовно логічних, філософсько-правових, соціально-моральних аспектів формування політичних цінностей в демократичній державі, де свобода особистості являє собою фундаментальну цінність політичного режиму, і участь громадян у виборах є вільним і добровільним проявом сформованості політичних цінностей і ніхто не має права чинити вплив на громадянина з метою маніпуляції. Громадянське суспільство являє собою систему, в якій поєднуються різні політичні цінності різних вікових груп і соціальних верств, тому питання правомірності формуючого впливу на одну з таких груп є дискусійним.
Виклад основного матеріалу. В політичній поведінці людини інтегровано безліч показників, що безпосередньо пов’язані з механізмами формування ціннісно-світоглядних уподобань громадян, з формами політичної мобілізації, існуючими в українському суспільстві, і зі способами соціального контролю. Можна стверджувати, що структурування політичних цінностей є найбільш точним індикатором політичних процесів в Україні. Це дає змогу виявляти типові особливості політичної психології українців, прогнозувати протистояння політичних угруповань і оцінювати перспективи становлення громадянського суспільства.
Проблема розмаїття політичних цінностей є однією з найважливіших для демократії як суспільного ладу. Це пов’язано з тим, що чим більше існує можливостей впливати на політичні цінності громадян, тим більше обмежується свобода їх вибору.
В Україні ще не сформувалися в повній мірі політичні цінності, у відстоюванні яких єдині всі суспільні прошарки незалежно від соціально-статусних характеристик. Набагато частіше ми бачимо, як різні олігархічні групи відстоюють свої егоїстичні цінності на шкоду інтересам усього суспільства. На цьому ґрунті активно розвиваються технології маніпулювання політичною свідомістю молоді.
Методологія формуючого впливу являє собою систему знань про основи політичної соціалізації молоді, структуру теорії формування особистісних характеристик, визначає способи отримання нового знання, забезпечує всебічність отримання інформації про досліджуваний об’єкт, операціоналізує поняття.
Методологічний аналіз дозволив нам сформулювати концептуальні основи нашого дослідження — це система поглядів, що виражає певний спосіб бачення, розуміння, трактування політичних цінностей молоді, явищ політичного життя України, процесів політичної соціалізації молоді і презентує провідну ідею і конструктивний принцип вирішення наукового завдання. Визначивши сутність (сукупність зв’язків, відносин, якісних характеристик, властивих політичним цінностям), описавши структуру політичних цінностей молоді, виявивши чинники, умови їх формування і розвитку в ході педагогічного процесу.
Філософський рівень методологічного аналізу визначає можливість формування політичних цінностей молоді в ході освітнього процесу, відповідний зміст освіти, спрямований на формування політичних цінностей. З одного боку, політичні цінності — це інтегративне особистісне утворення, яке формується і виявляється у процесі інтеракції з явищами політичної дійсності, що передбачає певне обмеження можливостей їх формування в рамках освітньої діяльності. Це посилює вимоги до організації освітнього процесу: до проектування та моделювання реального політичного життя, трансформації навчальної діяльності в діяльність суспільно-політичну через ряд проміжних стадій. Системний і цілісний підходи дозволяють нам визначити ціннісну структуру особистості молодої людини, місце в ній політичних цінностей.
Діяльнісний підхід передбачає врахування психологічної структури діяльності всіх суб’єктів процесу формування політичних цінностей (педагогічної діяльності викладача, навчальної діяльності студентів), переведення студента в позицію суб’єкта пізнання, спілкування, навчання його контролю, самоаналізу, оцінці результатів своєї суспільно-політичної діяльності. В рамках діяльнісного підходу був зроблений пошук шляхів організації особистого досвіду студентів у здійсненні політичної діяльності, визначений повнотою її змісту в процесуальному аспекті (цілепокладання — виконання) і у видовому аспекті (представленість всіх компонентів політичної діяльності — когнітивного, мотиваційного, ціннісно-орієнтаційного). На педагогічному рівні методологічного аналізу діяльнісний підхід співвідноситься з процесуально-результативним, проблемно-ситуативним і завданнєвим підходом.
Процесуально-результативний підхід зумовлює в нашому дослідженні обов’язкове включення моніторингових процедур в процес формування політичних цінностей молоді. При цьому здійснюється контроль процесу перетворення навчальної діяльності в суспільно-політичну в ситуаціях соціальної взаємодії.
Проблемно-ситуативний підхід орієнтує нас на проектування і створення навчальних ситуацій політичного вибору в ході процесу формування ціннісної сфери молоді. За зовнішньою формою навчальна ситуація — це завдання і проблема. Тому процес формування політичних цінностей студентів повинен спиратися також на підхід, який визначає виявлення імовірнісних явищ політичного життя, їх аналіз, складання прогнозних життєвих ситуацій, розроблення засобів і умов їх вирішення.
У руслі діяльнісного підходу до концепції формування політичних цінностей у молоді лежить ідея контекстного навчання. Завдяки створенню психолого-педагогічних умов для трансформації навчальної діяльності у суспільно-політичну діяльність з відповідною зміною потреб і мотивів, цілей, вчинків, засобів, предмета і результату відбувалося моделювання змісту суспільно-політичної діяльності з боку її предметно-технологічних і соціальних складових.
В рамках особистісного підходу формування політичних цінностей розглядається нами як становлення мотивів політичної поведінки, політичного мислення, реалізації досвіду політичної практики, проявів емоційно-вольової регуляції в залежності від ситуацій соціальної взаємодії.
Професійна готовність викладача до реалізації моделі формування політичних цінностей студентів передбачає: визначення можливостей створення особистісно орієнтованої ситуації політичного вибору засобами навчально-предметної діяльності; застосування прийомів контекстуа-лізаціі, діалогізації, елементів гри в навчальному матеріалі; наявність задуму особистісно орієнтованої ситуації політичного вибору; вміння актуалізувати ціннісні аспекти досліджуваних ситуацій, переводити їх в діяльнісно-комунікативну форму.
Соціально організована взаємодія сприяє зародженню спільності смислів, цілей і способів діяльності; є мотивуючою основою до становлення усвідомленої саморегуляції в процесі формування політичних цінностей. Предметом взаємодії є узагальнені і усвідомлені способи навчання та соціально-політичної діяльності, а також норми взаємодії і спілкування. При такій організації навчання формування політичних цінностей молоді розвивається від первинного, вихідного стану на основі засвоєних з попереднього соціального розвитку норм і способів соціальної інтеракції до стану формування особистісних політичних цінностей.
Концепція формування політичних цінностей молоді спирається на систему педагогічних принципів — вихідних теоретичних положень, спрямовуючих ідей і основних вимог, що випливають з встановлених психолого-педагогічною наукою закономірностей і реалізовуються в цілях, змісті, педагогічних технологіях, діяльності викладачів та діяльності студентів.
Формування політичних цінностей молоді відбувається за допомогою механізмів саморегуляціі, що визначає успіх діяльності, проявляючись у вигляді сформованої ціннісної структури особистості. Без механізмів саморегуляції, без активної життєвої позиції формування політичних цінностей молоді може бути лише потенційною можливістю.
Саме ситуації політичного вибору і розвинені механізми самоврядування, саморегуляції виступають чинником, який визначає дієвість всіх цих компонентів, стимулюючим поведінку суб’єкта діяльності.
Таким чином, сукупність політичних цінностей створює певну систему, яка виступає однією з ключових ланок політичних відносин суспільства і втілюється у комплексі його полі¬тичних інститутів. Вона формується через специфічні політичні процеси і, в свою чергу, справляє на ці проце¬си потужний вплив. При усій своїй значущості політичні цінності (ідеали) не можуть бути пізнані без¬посередньо. Виразом політичних ціннісних ідеалів з різним ступенем адекватності слугують зафіксовані в політичній сфері життя предметні перевтілення. У зв’яз¬ку з цим певні опредмечені політичні ідеали можна на¬звати політичними нормами. Останні втілюють надособистісні початки ціннісної орієнтації, пріоритет інтерперсональних зв’язків для тих суб’єктів, що включаються в політику. Політичні норми запроваджують структуру мотивації особистості, на основі чого, людина коригує свої ціннісні орієнтації. Нормативна система більш жор¬стко, ніж ціннісна, детермінує діяльність людей [1].
В оцінці сформованості політичних цінностей необхідний комплексний підхід, який передбачає врахування таких критеріїв:
— змістовні характеристики політичної діяльності — комплекс внутрішніх спонукань, установок, мотивів поведінки і діяльності, спрямованості інтересів;
— рівень і якість результатів, тобто тих реальних досягнень, які були отримані в підсумку процесу формування політичних цінностей;
— процесуальні особливості формування політичних цінностей (темп, швидкість, інтенсивність, обсяг).
Це означає, що сформованість політичних цінностей суб’єкта оцінюється з одного боку, по тому, наскільки політичні цінності включаються в загальну структуру особистості і, з іншого — по тому, як вони впливають на діяльність особистості.
Формування політичних цінностей молоді під час навчання визначає необхідність комплексного формування та розвитку мотивів діяльності, формування знань про політичне життя суспільства, формування і розвиток особистісних якостей, а також формування здатності до саморегуляції, здатності до мобілізації свого потенціалу.
Зміст освіти, спрямований на формування політичних цінностей, має відображати специфіку політичної діяльності в суспільстві. Основним способом формування політичних цінностей студента у вищому навчальному закладі, на наш погляд, є навчальна ситуація політичного вибору, яка розгортається в перебігу вирішення завдання, проблеми, виконання завдання. Навчальна ситуація політичного вибору розглядається нами як система сконструйованих педагогом умов, що спонукають і опосередковують активність молодої людини в соціальному і політичному контексті майбутньої діяльності. Моделлю навчальної ситуації виступає завдання (завдання, питання), яке моделює у своєму змісті типові ситуації, що виникають в реальній практиці життя.
У таких ситуаціях відбувається засвоєння та актуалізація знань, становлення мотивів, розвиток якостей, політичного мислення, набувається досвід реалізації знань, а також емоційно-вольової регуляції вчинків. Проектування та створення ситуацій політичного вибору в перебігу освітнього процесу спирається на наступні принципи:
— Принцип психолого-педагогічного забезпечення особистісного включення студента в навчальну діяльність;
— Принцип проектування і створення предметного і соціального контексту майбутньої діяльності;
— Принцип провідної ролі спільної продуктивної діяльності викладача і студентів, діалогічного типу спілкування;
— Принцип актуалізації ціннісних аспектів змісту освіти;
— Принцип єдності навчання і виховання;
— Принцип формування політичної самосвідомості студентів.
Залежно від провідних функціональних можливостей ситуації формування політичних цінностей студентів умовно можна розділити на такі види:
— ситуації формування мотиваційної основи політичних цінностей — мотиви;
— ситуації формування інструментальної основи політичних цінностей — ситуація формування знань про політичну сферу;
— ситуації формування ціннісно-смислової основи ціннісних відносин, етики, відповідальності;
— ситуації формування індивідуально-психологічної основи політичних цінностей;
— ситуації формування поведінкової основи політичних цінностей -механізм реалізації політичних орієнтацій, ситуації прояву політичної свідомості.
Форми та методи організації освітнього процесу, спрямованого на формування політичних цінностей, повинні зумовлювати динамічний рух діяльності молоді від навчальної до суспільно-політичної діяльності через стадії різноманітних проміжних форм. Базовими (основними) формами навчальної діяльності є лекція, семінар, самостійна робота, науково-дослідна робота, практичні заняття з моделюванням політичного суперництва.
Висновки. Формування політичних цінностей відбувається у ході виконання дослідницьких або практичних завдань. Така навчальна діяльність виявляється за своїми цілями, змістом, формами і технологіями фактично соціально-політичною. Перехідними формами є проблемна лекція, семінар-дискусія, групові практичні заняття, аналіз конкретних ситуацій, тренінги, спецкурси, спецсемінари та ін.
Ефективності даного процесу сприятиме постійний моніторинг сформованості політичних цінностей.