Стрімкий розвиток науки і новітніх технологій вимагають високого рівня знань, умінь і навичок для того, щоб досягти значних успіхів у професійній і творчій діяльності. Багато країн одним із пріоритетних напрямків діяльності вважають виявлення і підтримку обдарованих дітей, оскільки саме інтелектуальна еліта визначатиме майбутній розвиток держави. В науці і суспільстві є досить поширеним твердження про те, що людина може освоїти будь-яку професію. Однак при цьому не завжди зважають на те, скільки часу і сил буде витрачено на освоєння професії. Незаперечним є той факт, що за однакових сприятливих обставин в однаковій сфері частина дітей досягає значних успіхів, а частина – значно менших успіхів. Окрім того, існує ряд спеціальностей, в яких можуть працювати лише люди з певними психічними та фізичними параметрами.
Тема гендерної специфіки у розвитку здібностей і талантів піднімалася ще Френсісом Гальтоном, але до цього часу є не до кінця розкритою. Немає відповіді на питання, чому серед обдарованих людей і геніїв переважають чоловіки. Із 768 вчених, якіо трималиНобелівськупремію у період з 1901 по 2006 роки, лише 34 були жінками, що становило всього 4% [11]. Гендерний чинник тісно пов’язаний із ще одним ключовим питанням теорії здібностей і таланту: які саме фактории впливають на розвиток талантів – біологічні чи соціокультурні. Сучасна система шкільної освіти не передбачає врахування статевих психофізіологічних особливостей: навчально-методична література є практично безстатевою. Шкільний процес ніяким чином не враховує статевий диморфізм і психофізіологічні особливості, однак діти різної статі і з різними типами функціональної асиметрії мозку опановують шкільну програму по-різному. Психофізіологічні дослідження свідчать, що хлопці і дівчата набувають знань і вмінь різними способами, застосовуючи різні стратегії мислення. Невідповідність шкільних програм індивідуальним особливостям може призвести до того, що школярі використовуватимуть не властиву для них стратегію вирішення завдань.
У чоловіків і жінок існує певна різниця в анатомії і фізіології нервової системи. Наприклад, в будові ядер гіпоталамуса чоловіків і жінок існують певні відмінності, а величина задньої частини розщепленого тіла у жінок більша, ніж у чоловіків, що сприяє більш інтенсивному обміну інформацією між півкулями. Рівень розвитку міжпівкульної взаємодії є основою для розвитку інтелекту. У жінок була виявлена менша вираженість функціональної асиметрії порівняно з чоловіками. На момент народження у хлопчиків більш зрілою є права півкуля, а у дівчаток – ліва. Оскільки центр мови знаходиться в лівій півкулі, то дівчатка починають раніше говорити, а читають краще за хлопчиків. Деякі дослідники висловлюють припущення, що саме більший розвиток правої півкулі у хлопчиків є причиною того, що вундеркіндами стають переважно хлопці.
Статеві гормони також мають вплив на когнітивний розвиток чоловіків і жінок. Так, у жінок когнітивні здібності змінюються протягом менструального циклу, а зростання концентрації естрогенів супроводжується погіршенням просторових здібностей і посиленням артикуляційних і рухових здібностей. Чим більше у жінки андрогенів, тим краще вона може орієнтуватися у просторі. Тому припускають, що для вирішення просторових задач є необхідним певний рівень андрогенів у крові. Також існує певний зв’язок між рівнем статевих гормонів і математичними здібностями. В чоловіків з низьким рівнем тестостерону були виявлені високі математичні здібності. Чоловіки краще виявляють себе у математичних судженнях, а жінки – в арифметиці [10].
На ранніх етапах дівчата випереджують хлопців у інтелектуальному розвитку, однак вже після 20 років середні показники інтелекту чоловіків і жінок практично не відрізняються. Сприйняття дівчат більш деталізоване, тому вони прагнуть до зовнішнього упорядкування, а мислення більш конкретне і прагматичне. Це приводить до того, що дівчата орієнтуються більше на досягнення результату, а не на виявлення закономірностей. Дослідження свідчать, що дівчатам легше дається алгебра (рахунок і цифри), а хлопцям – геометрія (просторове мислення, маніпуляції з геометричними формами)
Дж. Скольник, К. Лангборт, Л. Дэй (США) в книзі «Як розвинути інтерес до математики і природніх наук у дівчат» доводять, що у дівчат гірше розвинута зорово-просторова пам’ять, тому їм може бути важким вивчення геометрії та фізики. Хлопці є більше орієнтованими на інформацію, а дівчата – на відносини між людьми. Окрім того, хлопці краще виконують пошукову діяльність, висувають нові ідеї, краще вирішують принципово нові задачі. Однак при цьому страждає якість, ретельність і акуратність оформлення. Хлопець може знайти нестандартне рішення задачі, однак зробити помилку в обчисленні і отримати незадовільну оцінку. Дівчата краще вирішують типові і шаблонні задачі, а це саме те, що вимагають у школі. Спочатку дітям пояснюють, як потрібно вирішувати задачу, а потім вони самостійно мають вирішити серію шаблонних задач. При цьому виставляються мінімальні вимоги до творчості і новаторства, і максимальні – до ретельності і акуратності виконання. Такий метод більше підходить для розвитку здібностей у дівчат, ніж у хлопців. Окрім того, дівчата більше використовують механічну пам’ять: вони швидко запам’ятовують конкретний матеріал, але і швидко його забувають[11].
При діагностиці здібностей слід враховувати такі явищі, як акселерація та ретардація. Під час статевого дозрівання у хлопчиків раннього підліткового віку в основному переважає ретардація, у дівчаток – дисгармонійна акселерація.Діти, що мають однаковий паспортний вік, можуть знаходитися на різних рівнях вікового розвитку. Затримка психічного розвитку при ретардації може призводити до складнощів із соціальною адаптацією і готовності до навчання. Діти з такими особливостями розвитку досягають зрілості із деяким запізненням. Таким чином, при діагностиці слід відрізняти ретардацію від затримки психічного розвитку. Окрім того, ці явища впливають і на ставлення батьків і педагогів до дітей, коли вони орієнтуються на більш старший вік дитини. При акселерації часто до підлітків ставлять більші вимоги, що не відповідає їхньому реальному віку. Гармонійні відносини між корою і підкорковими структурами встановлюються лише наприкінці перехідного періоду, і тоді організм можна вважати дозрівшим по проявам вищої психічної діяльності.
Еспериментальна частина дослідження проводилася на базі двох ліцеїв, які спеціалізуються на поглибленному вивченні фізико-математичних наук. В цілому було проведено тестування 30 школярів 7-х класів віком 12-13 років, серед яких було 9 дівчат і 21 хлопець.
Були проведені кореляційні дослідження впливу гендерного чинника на успішність з алгебри та геометрії і сумарної успішності з цих двох дисциплін.
Встановлено, що успішність за середнім балом з алгебри у дівчат на рівні тенденції (r = — 0,327; р < 0,1 але > 0,05) вища за таку у хлопчиків. У той же час, за сумою балів з алгебри та геометрії ця тенденція переросла у достовірний результат (r = — 0,391; p < 0,05) хоча результати успішності окремо з геометрії за середнім балом не продемонстрували статистично значимої різниці за гендерною ознакою.
У метою наблизитись до механізмів цього явища, ми використали методику Руля Ю. В. — спрощений за виконанням, але інформативний, за багатьма специфічними параметрами, тест, який виконується таким чином:
На широкому столі (з запасом площі до і після) малюють фломастером дві лінії перпендикулярно до довгого краю стола. Відстань від однієї лінії до другої повинна бути 70 см. Метод проводиться у 4 етапи:
1 етап – підготовчий. Досліджуваний ставить вказівний палець правої руки на вихідну риску і під контролем ока «крокує» до другої риски, намагаючись закінчити «крокувати» якраз на ній. Таких рухів повинно бути 2-3. Він повинен стояти вільно біля краю стола. Рухи ніщо не повинно сковувати чи обмежувати. За рукою переміщується і тулуб вздовж столу.
2 етап тесту. Досліджуваний ставить вказівний палець на вихідну лінію, закриває очі і протягом (приблизно) 20 секунд проходить, «крокуючи» вказівним і середнім пальцями до другої лінії. Зупиняється там, де, йому здається, знаходиться кінцева лінія. Очі не відкриває. Той, хто йому допомагає, записує результат у мм (+ чи -) і досліджуваному його не повідомляє. Виконується по 10 таких повторів правою і лівою рукою, кожного разу фіксуючи результат і не повідомляючи його досліджуваному. При зміні руки вихідна риска стає кінцевою, а кінцева – вихідною.
3 етап тесту. Цей етап відрізняється від 2-го етапу лише тим, що при закінченні кожної спроби (10 спроб правою + 10 спроб лівою рукою) виконавець, зупинившись біля кінцевої лінії, бачить і фіксує у своїй свідомості отриманий ним результат у мм (+ /-) від кінцевої лінії. Результати протоколюються.
4 етап. Усі 40 результатів, отриманих кожним досліджуваним підлягають оцінці з урахуванням того, що кожна спроба виконувалась приблизно 20 секунд, а проміжок між спробами тривав 10 секунд [7]. У ході осмислення методу було розроблено 136 показників оцінки когнітивної діяльності окремо обох півкуль та властивості тісноти зв’язку між корою і підкіркою. Ручний розрахунок усіх показників по одному досліджуваному зазвичай триває біля 6 годин. А за допомогою комп’ютерної програми, розробленої Давидовою О. В. за нашим алгоритмом, та ж процедура займає частку секунди.
В результаті дослідження встановлено (описуються лише достовірні розбіжності та такі, що спостерігаються на рівні тенденції), що сума помилок (відхилень від бажаної кінцевої лінії у мм), зроблених правою рукою (ліва півкуля) у дівчат достовірно більша, як без повідомлення результату, так і з повідомленням його (відповідно: r = -0,428 та -0,400; p в обох співставленнях зі статтю <0,01). Оцінка достовірності коефіцієнтів кореляції проводилась за комп’ютерною програмою, яку розробив Руль Ю. В. У варіанті неврахування знаку відхилення цей результат повторився також але на рівні тенденції. В той же час, коефіцієнт асиметрії півкуль за цими показниками виявився достовірно більшим у хлопчиків (r = 0,352; p < 0,05). Динаміка втрати нервово-м’язової пам’яті лівою півкулею у дівчат виявилася більшою за таку у хлопчиків, хоча й лише на рівні вираженої тенденції, близької до достовірного результату (r = -0,337; p > 0,05 але < 0,1). Коефіцієнт ефективності корекції був достовірно вищим у хлопців (r = 0,413; p < 0,01). Темпи втрати нервово-м’язової пам’яті в умовах корекції та при ігноруванні знаку відхилення виявили більшими у дівчат (r = -0,337; p > 0,05 але < 0,1), хоча й на рівні тенденції. Міжпівкульна асиметрія за темпами втрати нервово-м’язової пам’яті без корекції результату (тобто без його повідомлення виконавцю) виявилася вищою у хлопців (r = 0,407; p < 0,01). В той же час за умови повідомлення результатів темпи втрати нервово-м’язової пам’яті були більшими у дівчат (r = -0,337; p > 0,05 але < 0,1) на рівні стійкої тенденції. У хлопців середнє значення відхилення правою рукою (ліва півкуля) з корекцією та з ігноруванням знаку відхилення виявилося на рівні стійкої тенденції меншим за таку ж ознаку у дівчат (r = -0,337; p > 0,05 але < 0,1). Коефіцієнт ефективності корекції (у порівнянні з відсутністю корекції –повідомлення результату) за всіх режимів дослідження виявився у хлопчиків таким же, як і у дівчат. Дисперсія (розсіювання) значень відхилення від нульового результату по обох руках та півкулях виявилася меншою (на рівні тенденції) у хлопців (r = -0,327; p > 0,05 але < 0,1) за таку у дівчат. Це можна частково пояснити достовірно більшим тонусом м’язів згиначів правої руки (лівої півкулі) у дівчат у порівнянні з такою ж змінною у хлопців як без корекції, так і з корекцією (відповідно r = -0,420; p < 0,01 r = -0,423; p < 0,01). Коефіцієнт асиметрії тонусу згиначів правої та лівої рук також був достовірно більшим у дівчат у порівнянні з хлопчиками (r = -0,437; p < 0,01). Ці явища можуть свідчити про те, що у досліджуваному віці онтогенетично відбувається інтенсивний розвиток нервово-м‘язового апарату згиначів рук (для міцного утримання плоду у руках при годуванні груддю). Характерним результатом виявився висновок про те, що параметри здатності до навчання були однакові у хлопців і дівчат (будь-яких статистично значущих відмінностей за гендерною ознакою не виявлено.
Висновок.
- Середній бал успішності з алгебри має тенденцію до наявності гендерних відмінностей: він більший у дівчат ніж у хлопців незалежно від місця навчання.
- Відсутність гендерних відмінностей у здатності до навчання з математичних дисциплін свідчить про те, що середній бал у дівчат з алгебри вищий не за рахунок здатності до навчання, а за рахунок дисциплінованості, посидючості дівчат у порівнянні з хлопцями у даному віці.
- Виявлено підвищений тонус нервово-м’язового апарату згиначів у дівчат, що свідчить про бурхливий розвиток його у дівчат даного віку у межах розвитку репродуктивної функції.
- Виявлено більше середнє значення відхилення від нульової лінії у дівчат як в умовах повідомлення результатів, так і без нього, що свідчить про менш досконалий розвиток у них нервово-м’язового апарату.
- Вперше запропонований метод тестування функцій півкуль виявився адекватним у поясненні деяких механізмів когнітивної діяльності окремо кожної півкулі та їх разом у мозку.
- Гендерні відмінності у діяльності мозку можна вважати несуттєвими.
