Автори: Ігнатенко Вікторія Степанівна, спеціаліст кафедри психології ІСНіС МАУП, Вакулич Тетяна Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ІСНіС МАУП

Актуальність. Стрімке зростання рівня агресивності багатьох підлітків – одна з найбільш актуальних проблем сьогодення. Головна причина, яка упродовж кількох десятиліть знижує до критичного стану моральність і законослухняність підлітків, підвищує рівень їх агресивності, визначає відверту пропаганду насилля та жорстокості, — у розважально-ігровому полі персональних комп’ютерів нового покоління. Однак у психології проблема впливу схильності до комп’ютерних ігор на формування агресивності як властивості особистості вивчено не досить добре.

Мета роботи – дослідити зв’язок між типами комп’ютерних ігор та агресивною поведінкою підлітків.

Об’єктом дослідження є агресивна поведінка підлітків.

Предметом дослідження є вплив типів комп’ютерних ігор на агресивну поведінку підлітків.

До поставленої мети були поставлені наступні завдання:

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми вивчення агресії та агресивності.
Визначення причин та специфіки прояву агресивності у підлітків.
Проведення емпіричного дослідження з виявлення особливостей агресивної поведінки у дітей підліткового віку, встановлення рівня залежності підлітків від комп’ютерних ігор, а також вивчення зв’язку між типами комп’ютерних ігор та агресивною поведінкою підлітків.
Розробити та випробувати психокорекційну програму подолання агресивної поведінки у підлітковому віці.

Для реалізації завдань дослідження використовувався комплекс методів:

теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури;
емпіричні методи з використанням психодіагностичних методик: методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі; тест агресивності (опитувальник Л.Г. Почебут); методика діагностики рівня агресивності у стосунках А. Асингера; тест-опитувальник для встановлення залежності від комп’ютерних ігор С.В. Краснової;
анкетування щодо гри у комп’ютерні ігри підлітками;
кількісний та якісний аналіз даних;
методи математичної статистики: коефіцієнт взаємної спряженості Пірсона і Чупрова, U-критерій Манна-Уітні;
інтерпретація та аналіз результатів.

Протягом емпіричного дослідження було виявлені особливості агресивної поведінки у дітей підліткового віку, встановлено рівень залежності підлітків від комп’ютерних ігор, вивчений зв’язок між рівнем залежності підлітків від комп’ютерних ігор та рівнем їх агресивності, вивчений зв’язок між типами комп’ютерних ігор та агресивною поведінкою підлітків.

Визначено, що у підлітків загальний рівень агресивності на середньому (52,5%) та високому (37,5%) рівні (див. Рис. 1), при цьому високий рівень агресивності підлітків спостерігається в прояві негативізму (45%), в вербальній агресії (40%), в роздратованості (32,5%) (див. Рис. 2) та в емоційній агресії (40%) (див. Рис. 3).

Рис. 1. Рівень агресивності у підлітків, %

Негативізм підлітків може проявлятися в опозиційній манері в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти установлених звичаїв та законів, роздратованість підлітків виражає готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (грубість), вербальна агресія підлітків проявляється у вираженні негативних почуттів як через форму (крик, визг), так i через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози). Емоційна агресія у підлітків виражається через емоційне відчуження при спілкуванні з іншою людиною, супроводжуване підозрілістю, ворожістю або недоброзичливістю по відношенню до неї.

У значній кількості підлітків спостерігається як високий рівень ворожості (32,5%), так і високий рівень агресивності (40%) (див. Рис. 4). Високий рівень ворожості та агресивності свідчить про те, що у підлітка головною метою агресивної дії виступає заподіяння шкоди іншому, у нього присутня реакція, що розвиває негативні почуття й негативні оцінки людей і подій.

Агресивність у стосунках найбільше у підлітків виявлено на високому (47,5%) та середньому (45%) рівні (див. Рис. 5).

Встановлено, що 40 підлітків, що складає 100% досліджуваних учнів грають в комп’ютерні ігри, при цьому визначено, що рівень залежності від комп’ютерних ігор у підлітків знаходиться на середньому (65%) та високому (25%) рівнях (див. Рис. 6).

Також виявлено, що 57,5% підлітків грають в ігри з елементами жорстокості та насилля та 42,5% підлітків грають в ігри без елементів жорстокості та насилля (див. Табл. 1).

Рис. 2. Агресивні прояви у підлітків, %,

де 1 – фізична агресія, 2 – непряма агресія, 3 – роздратованість, 4 – негативізм, 5 – образа, 6 – підозрілість, 7 – вербальна агресія, 8 – почуття провини

Рис. 3. Рівень агресивної поведінки у підлітків, %,

де 1 – вербальна агресія, 2 – фізична агресія, 3 – предметна агресія,

4 – емоційна агресія, 5 – самоагресія

За допомогою коефіцієнта спряженості Пірсона та Чупрова визначалася статистична значущість зв’язку між рівнем загальної агресивності підлітків та рівнем залежності від комп’ютерних ігор. Оскільки коефіцієнт спряженості Пірсона (P) = 0,76, коефіцієнт Чупрова (С) = 0,828, то можна говорити про значущий зв’язок даних показників. Тобто, чим вище рівень залежності підлітків від комп’ютерних ігор, тим вище рівень їх агресивності.

Рис. 4. Рівень ворожості та агресивності у підлітків, %

Таким чином, вивчаючи вплив типів комп’ютерних ігор на рівень агресивності у підлітків, були встановлено та статистично підтверджені за допомогою U-критерію Манна-Уітні, наступні взаємозв’язки:

між рівнем агресивності підлітків в прояві негативізму та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, а саме: у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень негативізму вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля;
між рівнем вербальної агресії підлітків та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень вербальної агресії вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля;
між рівнем роздратованості підлітків та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, а саме у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень роздратованості вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля;
між рівнем емоційної агресії та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, а саме у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень емоційної агресії вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля;

Рис. 5. Рівень агресивності у стосунках серед підлітків, %

Рис. 6. Рівень залежності від комп’ютерних ігор серед підлітків, %

між рівнем агресивності у стосунках та типами комп’ютерних ігор, в які грають підлітки, а саме, у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень агресивності у стосунках вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля;
між рівнем загальної агресивності підлітків та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, а саме у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень загальної агресивності вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля (див. Рис. 7).

Підводячи підсумки проведеного дослідження, присвяченому дослідженню зв’язку між типами комп’ютерних ігор та агресивною поведінкою підлітків, можна зробити наступні висновки:

Існуючі на сьогоднішній день теорії агресії по-різному пояснюють причини й механізми агресивної поведінки людини. Відзначимо, що найбільшою мірою експериментально підтверджуються фрустраційна теорія агресії й теорія соціального навчання.

Агресія – це будь-яка форма поведінки, націлена на образу або спричинення шкоди іншій живій істоті, що не бажає подібного звернення. Поняття «агресія», як правило, охоплює певні форми поведінки, націленої на спричинення шкоди іншому. Під агресивністю розуміється готовність до різного роду агресивних дій і сприйняття світу як ворожого, перешкоджаючого задоволенню потреб.

Особливе місце займає підліткова агресивність. Недостатнє уміння пристосовуватися до зовнішніх умов, різних конфліктів та екстремальних ситуацій, довірливість і підвищена сугестивність, а також уразливість, недостатня виборність поведінки можуть призводити до становлення агресивної поведінки.

На формування особистості дітей і підлітків впливає ряд зовнішніх факторів: родина, телебачення, однолітки та ін. І якщо цей вплив негативний, то агресія загострюється.

Питання негативного впливу розважально-ігрового поля дитини на її психіку, правосвідомість і законослухняність тією чи іншою мірою у своїх дослідженнях розглядали Ю. Антонян, Б. Бараненко, В. Василінчук, Г. Горшенков, В. Емінов, В. Євдокимов та інші.

На психіку дитини негативно впливають будь-які ігри, які не пов’язані з навчанням дитини або з розвитком її логіки, уваги, пам’яті, інтелекту. Такі ігри спричинюють у дитини ігрову залежність. Вона живе у віртуальному середовищі, долаючи нескінчених «ворогів» і лише зрідка повертаючись до реального світу, втрачає орієнтацію у часі. Негативний ефект від шкідливих комп’ютерних програм збільшується, якщо вони містять сцени насильства та жорстокості.

Були виділені наступні особливості агресивної поведінки підлітків:

- у підлітків загальний рівень агресивності виявлено на середньому та високому рівні;

- високий рівень агресивності підлітків спостерігається в прояві негативізму, в вербальній агресії, в роздратованості та в емоційній агресії;

- у значній кількості підлітків спостерігається як високий рівень ворожості, так і високий рівень агресивності;

- найбільше у підлітків виявлено високий та середній рівень агресивності у стосунках.

Таблиця 1

Результати анкетування щодо типу ігор, в які грають підлітки

Типи комп’ютерних ігор	К-ть учнів	%
Ігри з елементами жорстокості та насилля	23	57,5
Ігри без елементів жорстокості та насилля	17	42,5
Всього:	40	100

Рис. 7. Зв’язок між рівнем агресивності підлітків та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, %

Визначено, що рівень залежності від комп’ютерних ігор у підлітків знаходиться на середньому та високому рівнях. Також виявлено, що значна кількість підлітків грають в ігри з елементами жорстокості та насилля.

Таким чином, вивчаючи вплив типів комп’ютерних ігор на рівень агресивності у підлітків, був встановлений та статистично підтверджений зв’язок між рівнем агресивності підлітків та типами комп’ютерних ігор, в які вони грають, а саме: у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень агресивності вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля.

Отримані результати підтверджують нашу гіпотезу про те, що підлітки, які грають в комп’ютерні ігри мають високий рівень агресивності, а також, що у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри з елементами жорстокості та насилля рівень агресивності вищий, ніж у підлітків, які грають в комп’ютерні ігри без елементів жорстокості та насилля.

Результати вивчення зв’язку між типами комп’ютерних ігор та агресивною поведінкою підлітків рекомендується використовувати для вдосконалення соціально-психологічної допомоги дітям підліткового віку. Зазначені результати дослідження рекомендовано використовувати на практиці спеціалістами психологічної та соціальної служби в психологічній корекції недоліків у психофізичному розвитку дітей підліткового віку, в психолого-педагогічній та виховній діяльності вчителям навчальних закладів.

Під час формуючого етапу було застосована тренінгова програма корекції агресивної поведінки у підлітків. Вона складалася з 7 занять тривалістю 1,5 години два рази на тиждень протягом місяця із групою 20 чоловік. Метою цих занять було зниження шкільної тривожності, опанування прийомів і методів самоконтролю та саморегуляції; зміцненні віри в себе, в свої сили та можливості; опанування способами взаємодії з людьми. Корекційна робота велася з експериментальною групою підлітків в декількох напрямках одночасно, це була робота з учителями, батьками та робота психолога в групі.

Після проведення теста Басса-Дарки, в експериментальній групі було отримано наступні результати: після корекційного впливу в експериментальній групі знизилися показники по шкалах, особливо по шкалах де вони були підвищені — по фізичній агресії з 7,2 до 6,3; непрямій агресії – з 7,7 до 6,5 та вербальній агресії – з 7,5 до 6,5. Після проведеного тестування за опитувальником Спілбергера-Ханіна для визначення ситуативної та особистісної тривожності було отримано: в експериментальній групі знизилися показники по шкалах: висока ситуативна тривожність з 47,2 до 38,8, а також помірна особистісна тривожність з 39,4 до 35,5. Корекційні вправи в даному випадку не вплинули на зміну акцентуацій характеру респондентів.

Після проведення опитування за методикою “Особистісна агресивність та конфліктність” було визначено зниження основних показників за шкалами методики. Отже, ми можемо зробити висновок про ефективний позитивний вплив розробленої корекційної програми після її застосування в експериментальній групі на зниження показників агресивної поведінки підлітків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамович И. Р. Структурно-динамические особенности потребностно-мотивационной сферы студентов педагогического вуза: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07. — Минск, 1996. — 18 с.
Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке. // Психологический журнал. — 1991. — № 6. — С. 3-12.
Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М.- Словарь-справочник по психодиагностике – Спб.:Питерком,1999-528с.
Кондратьев Н.Ю. “Психолого-педагогическая работа со школьниками девиантами” “Психологическая наука и образование”, 1999г № 3-4 с. 46-65.
Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. – 1996. — №5. – С.3-18.
Сизов К.В. Индивидуальный стиль и проблема личностного подхода к способностям / / Вопросы психологии. – 1988. — №2. – С.160-167.
Фурманов И.А. Детская агрессивность: писходиагностика и коррекция. – Мн.: Ильин В.П., 1996. – 192 с.
Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМК ВО, 1990. – 75 с.
Эльконин Д.Б. К проблеме переодизации психического развития в детском возрасте / / Избр. психол тр. — М., 1989.