Оцінка залежності ефективності психокорекції від статичних характеристик (стать та вік) осіб, що страждають на депресію

Автор: Хмелєвськиий Артем Григорович – докторант кафедри психології ІСНіС МАУП

     Робота присвячена визначенню впливу статичних характеристик респондентів (статі та віку) на ефективність психокорекції депресивного стану.

     Актуальність проблеми. Недоліками оцінки ефективності психокорекції депресивних станів у більшості публікацій є відсутність оцінки зв’язку результату психокорекції:

  • з кожним судженням (запитанням), на яке зреагував досліджуваний,
  • з кожною характеристикою респондента та
  • з кожним сумарним результатом, виміряним певним методом дослідження
  • з кожним конкретним психокорекційним заходом.

     Аналіз контенту необхідний для того, щоб оптимізувати спектр психологічних прийомів, які психолог повинен використовувати при інформаційній психокорекції задля підвищення ефективності (за рівнем та термінами) виходу пацієнтів зі стану депресії [1, 2, 3, 4,  5, 6, 7, 8, 9, 10].

      У таблицях 1- 8 представлено рівні та напрямок залежності змін сумарних показників за чотирма обраними методами від статі та віку пацієнтів.  Ці дані слід враховувати у методиці психокорекції з метою її оптимізації. При дослідженні впливу статі на результат психокорекції жіноча стать у дослідженні позначалась як «0», чоловіча – «1». Отже від’ємний коефіцієнт кореляції свідчить про те, що оцінюваний показник притаманний більше жінкам, а позитивний – чоловікам і в меншій мірі – жінкам. Коефіцієнт кореляції більший за граничне значення свідчить про статистично значущий зв’язок між показниками, а менший – про недоведеність такого зв’язку. В окремих випадках, коли статистична значущість зв’язку недостатня для твердого висновку і коливається у межах від 0,05 до 0,1, можна зафіксувати стійку тенденцію. Стійка тенденція з великою імовірністю може перерости у статистично значущий результат за умови збільшення числа спостережень. Тому вона може бути використана для побудови гіпотез, передбачень певних механізмів та закономірностей у досліджуваних процесах.

     Контингентом досліджуваних були чоловіки й жінки, які були підібрані за рандомізованим принципом, тобто за принципом випадковості. Усіх досліджуваних (22 чоловіків та 24 жінок) об’єднували скарги на ті, чи інші ознаки депресивного стану.

      Нижче представлена низка таблиць, у якій відображена міра потужності (тісноти) та напрямку зв’язку між порівнюваними статичними даними та ефективністю психокорекції за обраними методами діагностики депресивного стану.  Зокрема у наступній таблиці представлено вимір впливу статі на ефективність психокорекції, яка була визначена за допомогою методики, запропонованої у  МКХ-10 (Див. Табл. 1)

                                                                                                            Таблиця 1

Оцінка впливу статі пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за методикою МКХ-10.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Пригнічений настрій(упродовж більшої частини дня)

0,092922

p > 0,05

2

Зниження інтересів і здатності відчувати задоволення

-0,220197

p > 0,05

3

Зниження енергійності, підвищена стомлюваність

-0,061815

p > 0,05

4

Зниження концентрації уваги, нездатність зосередитися

0,209769

p > 0,05

5

Порушення апетиту(зі зміною маси тіла)

0,029073

p > 0,05

6

Порушення сну

-0,092676

p > 0,05

7

Зниження статевого потягу

0,085987

p > 0,05

8

Похмуре, песимістичне бачення майбутнього

0,002444

p > 0,05

9

Зниження самооцінки і упевненості в собі

-0,073089

p > 0,05

10

Ідеї винності

-0,179956

p > 0,05

11

Суїциїдальні думки, наміри, спроби

-0,026843

p > 0,05

12

Сума балів

-0,039908

p > 0,05

Нотаток: Граничні значення коефіцієнта кореляції при кількості пар = 92 (до і після психокорекції):  r-0,05 =0,228408;  r-0,02  = 0,262413; r-0,01 = 0,263845

     Як видно з таблиці 3.14, у жодному співставленні показника статі з показниками ефективності психокорекції депресії не було виявлено статистично значущого зв’язку. Лише на рівні стійкої тенденції вдалось встановити більшу чутливість жінок до ознаки втрати можливості отримувати задоволення.

Таке ж співставлення, але з ефективністю психокорекції, виміряної за рекомендаціями DSM-IV проілюстровано у наступній таблиці (Див. Табл. 2)

                                                                                                   Таблиця 2

Оцінка впливу статі пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за рекомендаціями DSM-IV.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Пригнічений настрій велику частину дня, майже щодня, по самовідчуттю (наприклад, почуття печалі або порожнечі) або за спостереженнями оточення(слізливість). Нотаток: У дітей і підлітків може відзначатися підвищена емоційна збудливість

0,085541

p > 0,05

2

Помітне зменшення інтересу або задоволень практично в усіх сферах велику частину дня, майже щодня (за самозвітом або за спостере-женнями оточення)

-0,198071

p > 0,05

3

Значна втрата ваги без спеціальних дієт або збільшення маси тіла (зокрема, зміна маси тіла на 5% або більше впродовж місяця), а також зниження або посилення апетиту майже щоденне. Нотаток: У дітей береться до уваги відсутність природної надбавки маси тіла

-0,077624

p > 0,05

4

Безсоння або сонливість майже щоденне

-0,105902

p > 0,05

5

Психомоторне збудження (ажитация) або загальмованість майже щодня (за спосте-реженнями оточення, а не просто суб’єк-тивне почуття занепокоєння або загаль-мованості)

0,112612

p > 0,05

6

 Слабкість або втрата енергії майже щодня

-0,030877

p > 0,05

7

Почуття неспроможності або надмірної і необгрунтованої провини (можливо маячного рівня) майже щодня (не просто самопопрікання або відчуття провини з приводу хворобливого стану)

-0,210049

p > 0,05

8

Понижена здатність мислити або зосередитися, а також нерішучість майже щодня (за самозвітом  або за спостереженнями оточення)

0,141776

p > 0,05

9

Періодично виникали  думки про смерть (не лише страх смерті), періодично суїцидальні думки, або суїцидальні спроби або розроблений план для здійснення суїциду

-0,042313

p > 0,05

10

Сума балів

-0,047683

p > 0,05

 

     Отже, близькі дані отримані і при психодіагностиці депресії за допомогою методики DSM-IV. Стать не є суттєвим чинником, який би вимагав диференціювати заходи психокорекції за гендерною ознакою.

     Наступна таблиця демонструє також відсутність впливу статі на ефективність психокорекції за умови психодіагностики депресії за методикою Бека А. Т. (Див. Табл. 3.16).

                                                                                                   Таблиця 3

Оцінка впливу статі пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за методикою Бека А. Т.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

 0 Я не почуваю себе засмученим, сумним.
 1 Я засмучений.
 2 Я увесь час засмучений і не можу від цього відключитися.
 3 Я настільки засмучений і нещасливий, що не можу це витримати

0,048798

p > 0,05

2

 0 Я не тривожуся про своє майбутнє.
 1 Я відчуваю, що спантеличений майбутнім.
 2 Я відчуваю, що мене нічого не чекає в майбутньому.
 3 Моє майбутнє безнадійне, і ніщо не може змінитися до кращого.

-0,078341

p > 0,05

3

0 Я не почуваю себе невдахою.
1 Я відчуваю, що терпів більше невдач, ніж інші люди.
2 Коли я озираюся на своє життя, я бачу в ній багато невдач.
3 Я відчуваю, що як особу я — повний невдаха.

0,071041

p > 0,05

4

 0 Я отримую стільки ж задоволення від життя, як раніше.
 1 Я не отримую стільки ж задоволення від життя, як раніше.
 2 Я більше не отримую задоволення ні від чого.
 3 Я повністю не задоволений життям. і мені все набридло

-0,140364

p > 0,05

 

 

5

 0 Я не почуваю себе в чому-небудь винуватим.
 1 Досить часто я почуваю себе винуватим.
 2 Велику частину часу я відчуваю себе винуватим.
 3 Я постійно переживаю почуття провини.

-0,208532

p > 0,05

6

 0 Я не відчуваю, що можу бути покараним за що-небудь.
 1 Я відчуваю, що можу бути покараний.
 2 Я чекаю, що можу бути покараний.
 3 Я почуваю себе вже покараним.

0,011700

p > 0,05

7

0 Я не розчарувався в собі.
1 Я розчарувався в собі.
2 Я себе осуджую.
3 Я себе ненавиджу.

-0,066591

p > 0,05

8

 0 Я знаю, що я не гірший за інших.
 1 Я критикую себе за помилки і слабкості.
 2 Я увесь час звинувачую себе за свої вчинки.
 3 Я виню себе в усьому поганому, що відбувається.

0,022074

p > 0,05

9

 0 Я ніколи не думав накласти на себе руки.
 1 До мене приходять думці накласти на себе руки, але я їх не здійснюватиму.
 2 Я хотів би накласти на себе руки.
 3 Я б убив себе, якби видався випадок.

0,000000

p > 0,05

10

 0 Я плачу не більше, ніж зазвичай.
 1 Зараз я плачу частіше, чим раніше.
 2 Тепер я увесь час плачу.
 3 Раніше я міг плакати, а зараз не можу, навіть якщо мені хочеться.

-0,447634

p < 0,001

11

 0 Зараз я дратівливий не більше, ніж зазвичай.
 1 Я легше дратуюся, чим раніше.
 2 Тепер я постійно відчуваю, що роздратований.
 3 Я став байдужий до речей, які мене раніше дратували.

0,082513

p > 0,05

12

 0 Я не втратив інтересу до інших людей.
 1 Я менше цікавлюся іншими людьми, чим раніше.
 2 Я майже втратив інтерес до інших людей.
 3 Я повністю втратив інтерес до інших людей.

-0,119218

p > 0,05

13

 0 Я відкладаю ухвалення рішення іноді, як і раніше.
 1 Я частіше, чим раніше, відкладаю ухвалення рішення.
 2 Мені важче приймати рішення, чим раніше.
 3 Я більше не можу приймати рішення.

-0,082334

p > 0,05

14

 0 Я не відчуваю, що виглядаю гірше, ніж зазвичай.
 1 Мене тривожить, що я виглядаю старим і непривабливим.
 2 Я знаю, що в моїй зовнішності сталися істотні зміни, що роблять мене непривабливим.
 3 Я знаю, що виглядаю потворно.

-0,198726

p > 0,05

15

 0 Я можу працювати так само добре, як і раніше.
 1 Мені необхідно зробити додаткове зусилля, щоб почати робити що-небудь.
 2 Я насилу примушую себе робити що-небудь.
 3 Я зовсім не можу виконувати ніякої роботи.

0,104589

p > 0,05

16

0 Я сплю так само добре, як і раніше.                                1 Зараз я сплю гірше, чим раніше.
2 Я прокидаюся на 1-2 години раніше, і мені важко заснути знову.                                                                                3 Я прокидаюся на декілька годин раніше звичайного і більше не можу заснути.

-0,198112

p > 0,05

17

 0 Я втомлююся не більше, ніж зазвичай.
 1 Тепер я втомлююся швидше, чим раніше.
 2 Я втомлююся майже від всього, що я роблю.
 3 Я не можу нічого робити із-за втоми.

-0,099151

p > 0,05

18

 0 Мій апетит не гірший, ніж зазвичай.
 1 Мій апетит став гірший, чим раніше.
 2 Мій апетит тепер значно гірше.
 3 У мене взагалі немає апетиту.

-0,001535

p > 0,05

19

 0 Останнім часом я не схуднув або втрата ваги була незначною.
 1 За останній час я втратив більше 2 кг
 2 Я втратив більше 5 кг
 3 Я втратив більше 7 кr.

-0,052357

p > 0,05

20

 0 Я турбуюся про своє здоров’я не більше, ніж зазвичай.
 1 Мене тривожать проблеми мого фізичного здоров’я, такі, як болі, розлад шлунку, замки і так далі
 2 Я дуже стурбований своїм фізичним станом, і мені важко думати про що-небудь інше.
 3 Я настільки стурбований своїм фізичним станом, що більше ні про що не можу думати.

0,009075

p > 0,05

21

 0 Останнім часом я не помічав зміни свого інтересу до сексу.
 1 Мене менше займають проблеми сексу, чим раніше.
 2 Зараз я значно менше цікавлюся сексуальними проблемами, чим раніше.
 3 Я повністю втратив сексуальний інтерес.

0,086821

p > 0,05

22

Сума балів

-0,067117

p > 0,05

 

Як видно з таблиці 3, за допомогою діагностики за методикою Бека А. Т. також не вдалося віднайти статистично значущий зв’язок між показниками ефективності психокорекції та статтю, за виключенням ознаки, що стосується сльоз і плачу, який більш природний і притаманний жінкам. Звертає на себе увагу абсолютна відсутність гендерних особливостей у сприйнятті суїциду     (r = 0,000000; p > 0,05).

      У наступній таблиці аналогічне співставлення реалізовано за допомогою медодики психодіагностики депресивного стану Зунга У. (Див. Табл.4)

 

                                                                                                   Таблиця 4

Оцінка впливу статі пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів за психодіагностикою за методикою Зунга У.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Я відчуваю пригніченість

-0,017863

p > 0,05

2

Уранці я почуваю себе краще всього

0,082753

p > 0,05

3

У мене бувають періоди плачу або близькості до сліз

-0,291937

p < 0,01

4

У мене поганий нічний сон

-0,214887

p > 0,05

5

Апетит у мене не гірший за звичайний

-0,030421

p > 0,05

6

Мені приємно дивитися на привабливих жінок (чоловіків), розмовляти з ними, знаходитися поруч

0,030832

p > 0,05

7

Я помічаю, що втрачаю вагу

-0,066897

p > 0,05

8

Мене турбують закрепи

-0,132684

p > 0,05

9

Серце б’ється швидше, ніж зазвичай

-0,138330

p > 0,05

10

Я втомлююся без всяких причин

-0,210328

p > 0,05

11

Я мислю так само ясно, як завжди

0,032351

p > 0,05

12

Мені легко робити те, що я умію

0,071202

p > 0,05

13

Відчуваю занепокоєння і не можу усидіти на місці

0,105824

p > 0,05

14

У мене є надії на майбутнє

-0,060593

p > 0,05

15

Я дратівливіший, ніж зазвичай

0,094191

p > 0,05

16

Мені легко приймати рішення

0,002715

p > 0,05

17

Я відчуваю, що корисний і потрібний

-0,108253

p > 0,05

18

Я живу досить повним життям

-0,005290

p > 0,05

19

Я відчуваю, що іншим людям стане краще, якщо я помру

0,053010

p > 0,05

20

Мене досі радує те, що радувало завжди

0,036549

p > 0,05

21

Сума балів

-0,077055

p > 0,05

 

     Аналогічна закономірність отримана при психодіагностиці за методикою Зунга У. Лише показник плачу виявився достовірно більш характерним для жінок. За іншими показниками суттєвого зв’язку зі статтю не було виявлено.

Звертає увагу на себе факт, що рівень достовірності за методом Зунга У.  поступався такому за методом Бека А. Т.

     Отже, як системний зв’язок між показниками ефективності психокорекції депресії та статтю пацієнта не фіксується, що говорить про те, що методика психодіагностики та психокорекції не можуть розглядатися окремо за ознакою статі досліджуваного.

      Був також вивчений вплив віку на показники ефективності психокорекції депресивних станів за обраними методиками у такій же послыдовносты розгляду. Результати цього дослідження представлені у наступних чотирьох таблицях (Див. Табл. 5-8)

 

 

 

 

 

 

                                                                                                            Таблиця 5

Оцінка зв’язку між віком пацієнтів та ефективністю психокорекції за  психодіагностикою за методикою МКХ-10.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Пригнічений настрій(упродовж більшої частини дня)

-0,108075

p > 0,05

2

Зниження інтересів і здатності відчувати задоволення

0,054057

p > 0,05

3

Зниження енергійності, підвищена стомлюваність

0,231463

p < 0,05

4

Зниження концентрації уваги, нездатність зосередитися

-0,023448

p > 0,05

5

Порушення апетиту(зі зміною маси тіла)

0,126148

p > 0,05

6

Порушення сну

0,148073

p > 0,05

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

7

Зниження статевого потягу

0,088027

p > 0,05

8

Похмуре, песимістичне бачення майбутнього

-0,239062

p > 0,05

9

Зниження самооцінки і упевненості в собі

-0,020334

p > 0,05

10

Ідеї винності

-0,045908

p > 0,05

11

Суїциїдальні думки, наміри, спроби

0,044306

p > 0,05

12

Сума балів

0,034987

p > 0,05

 

                                                                                                   Таблиця 6

Оцінка впливу віку пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за рекомендаціями DSM-IV.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Пригнічений настрій велику частину дня, майже щодня, по самовідчуттю (наприк-лад, почуття печалі або порожнечі) або за спостереженнями оточення (слізли-вість). Нотаток: У дітей і підлітків може відзначатися підвищена емоційна збуд-ливість

-0,098291

p > 0,05

2

Помітне зменшення інтересу або задо-волень практично в усіх сферах велику частину дня, майже щодня (за самозвітом або за спостереженнями оточення)

0,094878

p > 0,05

3

Значна втрата ваги без спеціальних дієт або збільшення маси тіла (зокрема, зміна маси тіла на 5% або більше впродовж місяця), а також зниження або посилення апетиту майже щоденне. Нотаток: У дітей береться до уваги відсутність природної надбавки маси тіла

0,055739

p > 0,05

4

Безсоння або сонливість майже щоденне

0,195980

p > 0,05

5

Психомоторне збудження (ажитация) або загальмованість майже щодня (за спосте-реженнями оточення, а не просто суб’єк-тивне почуття занепокоєння або загаль-мованості)

0,122451

p > 0,05

6

Слабкість або втрата енергії майже щодня

0,099687

p > 0,05

7

Почуття неспроможності або надмірної і необгрунтованої провини (можливо ма-ячного рівня) майже щодня (не просто самопопрікання або відчуття провини з приводу хворобливого стану)

0,063268

p > 0,05

8

Понижена здатність мислити або зосере-дитися, а також нерішучість майже що-дня (за самозвітом  або за спостережен-нями оточення)

-0,232835

p < 0,05

9

Періодично виникали  думки про смерть (не лише страх смерті), періодично суї-цидальні думки, або суїцидальні спроби або розроблений план для здійснення суїциду

0,040966

p > 0,05

10

Сума балів

0,090008

p > 0,05

 

Як видно з Табл. 5 та 6, у всіх випадках окрім зниження здатності мислити або зосередитися, вік не мав суттєвого впливу на ефективність психокорекції. У той же час вік суттєво знизив ефективність психокорекції щодо визнання респондентом факту зниження здатності мислити або зосередитися. Тобто з віком (при опитуванні за критеріями DSM-IV) достовірно втрачається можливість впливати психокорекційними заходами на усвідомлення респондентами зниження їх здатності мислити або зосередитися. Нижче наведена таблиця, яка показує як міняється здатність впливати методами психокорекції на ознаки депресивного стану з віком респондентів при використанні діагностичного комплексу Бека А. Т. (Див. Табл. 7).

                                                                                                    Таблиця 7

Оцінка впливу віку пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за методикою Бека А. Т.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

 0 Я не почуваю себе засмученим, сумним.
 1 Я засмучений.
 2 Я увесь час засмучений і не можу від цього відключитися.
 3 Я настільки засмучений і нещасливий, що не мо-жу це витримати

-0,055610

p > 0,05

2

 0 Я не тривожуся про своє майбутнє.
 1 Я відчуваю, що спантеличений майбутнім.
 2 Я відчуваю, що мене нічого не чекає в майбутньому.
 3 Моє майбутнє безнадійне, і ніщо не може змінитися до кращого.

-0,180251

p > 0,05

3

0 Я не почуваю себе невдахою.
1 Я відчуваю, що терпів більше невдач, ніж інші люди.
2 Коли я озираюся на своє життя, я бачу в ній багато невдач.
3 Я відчуваю, що як особу я — повний невдаха.

-0,142221

p > 0,05

4

 0 Я отримую стільки ж задоволення від життя, як раніше.
 1 Я не отримую стільки ж задоволення від життя, як раніше.
 2 Я більше не отримую задоволення ні від чого.
 3 Я повністю не задоволений життям. і мені все набридло

0,006417

p > 0,05

 

 

5

 0 Я не почуваю себе в чому-небудь винуватим.
 1 Досить часто я почуваю себе винуватим.
 2 Велику частину часу я відчуваю себе винуватим.
 3 Я постійно переживаю почуття провини.

0,052161

p > 0,05

6

 0 Я не відчуваю, що можу бути покараним за що-небудь.
 1 Я відчуваю, що можу бути покараний.
 2 Я чекаю, що можу бути покараний.
 3 Я почуваю себе вже покараним.

0,195577

p > 0,05

7

0 Я не розчарувався в собі.
1 Я розчарувався в собі.
2 Я себе осуджую.
3 Я себе ненавиджу.

0,160965

p > 0,05

8

 0 Я знаю, що я не гірший за інших.
 1 Я критикую себе за помилки і слабкості.
 2 Я увесь час звинувачую себе за свої вчинки.
 3 Я виню себе в усьому поганому, що відбувається.

0,019756

p > 0,05

9

 0 Я ніколи не думав накласти на себе руки.
 1 До мене приходять думці накласти на себе руки, але я їх не здійснюватиму.
 2 Я хотів би накласти на себе руки.
 3 Я б убив себе, якби видався випадок.

0,001656

p > 0,05

10

 0 Я плачу не більше, ніж зазвичай.
 1 Зараз я плачу частіше, чим раніше.
 2 Тепер я увесь час плачу.
 3 Раніше я міг плакати, а зараз не можу, навіть якщо мені хочеться.

0,126442

p > 0,05

11

 0 Зараз я дратівливий не більше, ніж зазвичай.
 1 Я легше дратуюся, чим раніше.
 2 Тепер я постійно відчуваю, що роздратований.
 3 Я став байдужий до речей, які мене раніше дратували.

0,033074

p > 0,05

12

 0 Я не втратив інтересу до інших людей.
 1 Я менше цікавлюся іншими людьми, чим раніше.
 2 Я майже втратив інтерес до інших людей.
 3 Я повністю втратив інтерес до інших людей.

0,098349

p > 0,05

13

 0 Я відкладаю ухвалення рішення іноді, як і раніше.
 1 Я частіше, чим раніше, відкладаю ухвалення рішення.
 2 Мені важче приймати рішення, чим раніше.
 3 Я більше не можу приймати рішення.

0,031322

p > 0,05

14

 0 Я не відчуваю, що виглядаю гірше, ніж зазвичай.
 1 Мене тривожить, що я виглядаю старим і непривабливим.
 2 Я знаю, що в моїй зовнішності сталися істотні зміни, що роблять мене неприваб-ливим.
 3 Я знаю, що виглядаю потворно.

0,210285

p > 0,05

15

 0 Я можу працювати так само добре, як і раніше.
 1 Мені необхідно зробити додаткове зусилля, щоб почати робити що-небудь.
 2 Я насилу примушую себе робити що-небудь.
 3 Я зовсім не можу виконувати ніякої роботи.

0,021407

p > 0,05

16

0 Я сплю так само добре, як і раніше.                                1 Зараз я сплю гірше, чим раніше.
2 Я прокидаюся на 1-2 години раніше, і мені важко заснути знову.                                                                                3 Я прокидаюся на декілька годин раніше звичайного і більше не можу заснути.

0,209987

p > 0,05

17

 0 Я втомлююся не більше, ніж зазвичай.
 1 Тепер я втомлююся швидше, чим раніше.
 2 Я втомлююся майже від всього, що я роблю.
 3 Я не можу нічого робити із-за втоми.

0,197566

p > 0,05

18

 0 Мій апетит не гірший, ніж зазвичай.
 1 Мій апетит став гірший, чим раніше.
 2 Мій апетит тепер значно гірше.
 3 У мене взагалі немає апетиту.

0,210425

p > 0,05

19

 0 Останнім часом я не схуднув або втрата ваги була незначною.
 1 За останній час я втратив більше 2 кг
 2 Я втратив більше 5 кг
 3 Я втратив більше 7 кr.

0,209429

p > 0,05

20

 0 Я турбуюся про своє здоров’я не більше, ніж зазвичай.
 1 Мене тривожать проблеми мого фізичного здоров’я, такі, як болі, розлад шлунку, замки і так далі
 2 Я дуже стурбований своїм фізичним станом, і мені важко думати про що-небудь інше.
 3 Я настільки стурбований своїм фізичним станом, що більше ні про що не можу думати.

0,066569

p > 0,05

21

 0 Останнім часом я не помічав зміни свого інтересу до сексу.
 1 Мене менше займають проблеми сексу, чим раніше.
 2 Зараз я значно менше цікавлюся сексуальними проблемами, чим раніше.
 3 Я повністю втратив сексуальний інтерес.

0,134085

p > 0,05

22

Сума балів

0,140406

p > 0,05

 

     Отже, як видно з матеріалів таблиці 7, вік при діагностиці ефекту психокорекції за методикою Бека А. Т. не вплинув на її результат.

 

                                                                                                   Таблиця 8

Оцінка впливу віку пацієнтів на ефективність психокорекції депресивних станів з психодіагностикою за методикою Зунга У.

Назва показника

Коефіцієнт кореляції, r

Статистична

значущість

1

Я відчуваю пригніченість

0,039684

p > 0,05

2

Уранці я почуваю себе краще всього

0,194347

p > 0,05

3

У мене бувають періоди плачу або близькості до сліз

0,166450

p > 0,05

4

У мене поганий нічний сон

0,206950

p > 0,05

5

Апетит у мене не гірший за звичайний

0,191774

p > 0,05

6

Мені приємно дивитися на привабливих жінок (чоловіків), розмовляти з ними, знаходитися поруч

0,236959

p > 0,05

7

Я помічаю, що втрачаю вагу

0,216826

p > 0,05

8

Мене турбують закрепи

0,321995

p < 0,001

9

Серце б’ється швидше, ніж зазвичай

0,299343

p < 0,01

10

Я втомлююся без всяких причин

0,318160

p < 0,001

11

Я мислю так само ясно, як завжди

-0,049879

p > 0,05

12

Мені легко робити те, що я умію

0,071253

p > 0,05

13

Відчуваю занепокоєння і не можу усидіти на місці

-0,121755

p > 0,05

14

У мене є надії на майбутнє

-0,010193

p > 0,05

15

Я дратівливіший, ніж зазвичай

0,205967

p > 0,05

16

Мені легко приймати рішення

0,029071

p > 0,05

17

Я відчуваю, що корисний і потрібний

0,057490

p > 0,05

18

Я живу досить повним життям

0,051913

p > 0,05

19

Я відчуваю, що іншим людям стане краще, якщо я помру

-0,057938

p > 0,05

20

Мене досі радує те, що радувало завжди

-0,043355

p > 0,05

21

Сума балів

0,147197

p > 0,05

 

     Як видно з даних Табл. 5 — 8, досліджувані визнають, що з віком у них достовірно зменшується енергійність, підвищується втомлюваність. Але, коли йдеться про мисленнєві процеси, то їх суб’єктивна оцінка пацієнтами з віком протилежна. Мало хто з пацієнтів визнає негативний вплив віку на когнітивні функції мозку, що вдалося довести з великою статистичною значущістю за допомогою методики DSM-IV. У той же час пацієнти при опитуванні за допомогою методики  Зунге доволі щиро відповіли щодо впливу віку на показники: «Мене турбують закрепи» «Серце б’ється швидше, ніж зазвичай», «Я втомлююся без всяких причин». У всіх цих випадках на високому рівні достовірності підтверджений позитивний вплив віку на ефективність психокорекції щодо названих ознак депресивного стану.

Як це не дивно, з віком достовірно збільшується рівень показника «Мені приємно дивитися на привабливих жінок (чоловіків), розмовляти з ними, знаходитися поруч», що демонструє методика Зунге. За відповідями на  інші питання достовірного зв’язку з віком простежити не вдалось.

  Висновки.   

  1. Отже, усі чотири методики психодіагностики депресивного стану повністю розкривають контентуальну сутність проявів депресії і тому повинні враховуватися при психодіагностиці цих станів, а ще більше при їх психокорекції.
  2. За реакцією респондентів на судження чи запитання опитувальних програм можна зробити також висновок щодо необхідності удосконалення (редакційного, семантичного, контентуального) програм за якими можна з великою ефективністю вивчати депресію та диференціювати її від застарілих патологічних станів функціонального та органічного походження.

Література.

  1. 1. Смулевич А. Б., Дубницкая Э. Б., Тхостов А. Ш. Психопатология депрессий (к построению типологической модели). Депрессии и коморбидные расстройства. -М., 1997. С. 28-53.
  2. 2. Смулевич А.Б. Депрессия и коморбидные растройства./А.Б.Смулевич;  -М.:1997.-С.34-89
  3. Авербух Е.С.Депрессивные состояния/ под ред. Е.С.Авербух; — Л.: 1962.-   193 с
  4. Вертоградова О.П. Депрессия (психопатология, патогенез); М.: 1980. С. 9-16
  1. Нуллер Ю. Л. Аффективные психозы / Ю. Л. Нуллер, И. Н. Михайленко.-Л.:Медицина , 1988—329с.
  2. МКБ-10:методическое пособие для врачей; — СПб.: АДИС, 1994. — 304 с.
  3. Симптоми депресії за DSM-IV [Електронний ресурс]. Режим доступу:

     http://depressiya.net/simptomy-depressii/simptomy-depressii-po-dsm-iv/

  1. Шкала депрессии Бека(Beck Depression Inventory) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psylab.info/
  2. Шкала Цунга для самооценки депрессии(англ. Zung Self-Rating Depression Scale) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psylab.info/
  3. K.Leonhard. Aufeilung der endogenen psychosen und  ihre diferenzierte atiologie, Akademie, Berlin, Germany, 1957.

Залишити коментар

Ваш коментар буде першим!