Анотація: робота присвячена оцінці зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів по областях України у 2001-2003 роках і первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки. Виявляється значення (позитивне чи негативне) харчових продуктів у формуванні захворюваності на розлади психіки і поведінки та розраховуються оптимальні рівні їх споживання як такі, що забезпечують найнижчий рівень первинної захворюваності населення на даний вид психічних відхилень.
Актуальність проблеми: Оцінка зв’язків між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів та психічною патологією дозволяє підійти до розшифрування механізмів виникнення психічних хвороб. Досліджень в такому ракурсі в літературі ми не зустріли. Герой книги С. Дземана «Кулінар, або обід для гурмана», (Тернопіль, Богдан, 2014) підкреслює, що «…властивості страви залежать не тільки від того, де і як росли продукти, з яких її виготовлено, а насамперед від того, хто їх вирощував, збирав і хто готував страву. Кухар стає чи не основним “інгредієнтом”, і у страві, як стверджує Кулінар, відчувається запах самої людини, запах навіть її почуттів, її болю» [1]. Вона також згадує іншу книжку — наукову есеїстику “Їжа і філософія”, написану колективом американським авторів (український переклад книжки вийшов 2011 р. у видавництві “Темпора”) де у статті під назвою “Обов’язок куховарити: дослідження намірів та етики домашньої й ресторанної кухонь” її автор Крістіан Дж. Крауткрамер пише про відмінність ресторанного куховарства від домашнього: «…ресторанні кухарі, позаяк не мають прямого контакту з клієнтами, мають обов’язок передусім перед їжею, натомість етика домашньої кухні ставить наголос перш за все на вшануванні тих, хто їсть» [2].
Левкова А. вважає, що герой «Кулінара» доходить несподіваного висновку, що голод — це не відчуття браку насиченості, а емоція, точніше, відчуття браку душевного тепла, а в декого це й замаскований страх.
Австралійські учені заявляють: вони з`ясували, що продукти з високим вмістом цукру і жиру пов’язані із зниженням когнітивних здібностей, Експеримент показав, що через шість днів перебування на такій дієті у щурів спостерігалося погіршення пам`яті. Автор дослідження М. Моріс, вважає, що така висока швидкість зниження здібностей пов’язана з запалення в гіпокампі — зоні мозку, що відповідає за формування і зберігання спогадів. Ефект, аналогічний тому, що спостерігався у щурів, був і у людей. Зокрема, у них знижувалася виконавча функція мозку, збільшувалася швидкість реакції. І ці зміни спостерігалися вже через п`ять днів після початку споживання згаданих вище продуктів. Це особливо небезпечно з погляду старіння організму. Детальніше про це у електронному ресурсі [3]: http://health.unian.ua/worldnews/866456-solodka-i-jirna-jija-oslablyue-mozok.html
У електронному ресурсі [4]: http://vidrodjena.org.ua/tips-and-advice/tips/krasha-ja-dlia-mozky-gorhi—nasnni
повідомляється, що для отримання негайного заряду творчої енергії, не можна знайти нічого краще, ніж горіхи, які містять білок, певну кількість клітковини, вони багаті і корисними жирами. Складні вуглеводи у їх складі допоможуть підбадьоритися, в той час як жири і протеїн будуть підтри-мувати функції мозку протягом багатьох годин. Вони також містять значну кількість токоферолу — вітаміну Е, який має важливе значення для когні-тивної функції. Фундук, арахіс, кеш’ю, волоські горіхи корисні, але не можуть зрівнятися з мигдалем. Рекомендується їсти сирі, несолоні горіхи, а не упаковані в пакетики разом з консервантами і сіллю. Вибираючи їжу для мозку, слід уникати вуглеводів, які містять горіхи макадамії. У них також набагато більше жирів, ніж у більшості горіхів. Арахіс не ідеальний: багато людей мають на нього алергію. Він містить менше здорових жирів, ніж інші види горіхів. Корисне для діяльності мозку насіння соняшнику, кунжуту, льону. Для заміни майонезу і салатних заправок доцільно використовувати тахін — кунжутне масло, яке, крім того, що корисно, має прекрасний смак. Насіння містять багато білка, корисних жирів і вітаміну Е, а також антиоксидантів і цінних для інтелекту мінералів, таких як магній [ 4 ].
Наступний електронний ресурс [5]: http://medport.in.ua/enc/dti-ta-zdorove-xarchuvannya/zha-dlya-zdorovya-rozumu.html пропонує низку харчових продуктів та рекомендацій, які сприятливо діють на когнітивні та поведінкові функції мозку:
Нестача вітаміноподібної речовини F може призводити до депресії та порушень пам’яті. Вітамін F міститься в зелені, листі капусти, шпинаті.
Вітамін Е істотно знижує ризик отримати з роками хвороба Aльцгеймера. Його денну дозу містять: 2,5 столової ложки насіння соняшника, 2,5 столової ложки рослинної олії, 0,5 кг індичого стейка, 1 кг скумбрії, 60 г мигдалю, 90 г гірчичного масла, 80 г пшеничних проростків. Цей вітамін присутній у всіх горіхах, листових овочах, яєчних жовтках.
Вітамін В6 покращує довготривалу пам’ять, підвищуючи оперативність інтелектуальних процесів. Він міститься в бананах, картоплі, вівсянці, тунці, курятині. Денну норму можна отримати з 200 г яловичини і 50 г пластівців з висівками.
Поліненасичені жирні кислоти і кислоти групи омега-3 регулюють кут зору і сприяють психічному розвитку дитини, знижують рівень холестерину в крові і тканинах і, отже, знижують ризик серцево-судинних захворювань. Добова доза цих важливих сполук міститься в 60 г оселедця-івасі, або в 30 г скумбрії, або в 30 г сардин у власному соку, або в 70 г лосося, або в 180 г устриць, або в 300 г креветок. 60 г консервованого тунця містять тижневу норму цих кислот. Ними багаті печінка тріски, риб’ячий жир і взагалі жирна риба — форель, кета. Корисні кукурудзяна, соєва, соняшникова олія. Однієї столової ложки будь-якої рослинної олії достатньо для задоволення добової потреби в поліненасичених жирних кислотах.
Червона квасоля, в тому числі і консервована, знижує рівень холестерину на 10%. Апельсиновий сік, виноград, червоні яблука, яблучний сік, кетчупи, помідори збільшують зміст «корисного» холестерину. Часник і зелений чай знижують рівень холестерину — на 12% за короткий термін. До речі, ті, хто їсть 5-6 разів на день, має рівень холестерину на 5% нижче, ніж харчуються рідше.
Мононенасичені жирні кислоти також знижують рівень холестерину. Містяться вони в гірчичному, арахісовому, рапсовій і оливковій олії, фундуку, сої, горіхах кеш’ю, мигдалі, фісташка. Натуральний джерело цих кислот — конопляні і гарбузове насіння. Авокадо при вживанні його в кількості 1,5 штуки на день за 3 тижні знижує рівень холестерину більш ніж на 8%.
Добова норма заліза — 20 мг. Добре відомо, що нестача цього мікроелемента веде до анемії, при якій кровопостачання головного мозку істотно страждає — погіршуються концентрація уваги і пам’ять. Залізо міститься в м’ясі, бобових рослинах, гречці, печінці, хлібі, яблуках, гранатах. Засвоєнню заліза сприяє вітамін С (фрукти). Прийом знеболюючих, міцний чай і кава, а також хронічний гастрит знижують вміст заліза в організмі.
Добова норма кальцію — 1,0-1,5 г. Нещодавно встановлено, що цей елемент здатний боротися з депресіями. Міститься в молочних продуктах, сухофруктах, капусті брокколі, мигдалі, сардинах. Сечогінні препарати знижують його вміст в організмі.
Магній іноді називають антистресовим металом. Добова норма 300-400 мг. Дефіцит його в організмі провокує безсоння і головні болі, виснажуючи кору головного мозку, знижуючи її можливості і здібності. Міститься в відварному картоплі, капусті брокколі, плавленому сирі, какао-бобах, молоці, бананах, меді, мигдалі, рибному філе, квасолі, горосі, горіхах, крупах, зелені, морепродуктах. Алкоголь, антибіотики і сечогінні засоби вимивають магній з організму.
Добова норма трьохвалентного хрому (5 та 6-валентний хром – небезпечний токсикант) — 50-200 мкг. Нестача цього елементу викликає тривожний фон, посилюючи почуття занепокоєння. Дефіцит хрому може призводити до підвищення рівня холестерину в крові. Міститься в кукурудзі, чорному хлібі, чорному чаї, м’ясних стравах з гарніром з відвареної картоплі «в мундирі» і багатьох інших звичайних продуктах харчування.
Добова норма йоду — 100-200 мкг. Недолік його веде до депресій. Хронічний дефіцит йоду з самого раннього віку може призводити до кретинізму. Джерело — водорості, мідії, креветки, морська капуста, йодована сіль, шампіньйони [5].
Мета нашої роботи: використовуючи точний математичний апарат, на значній кількості спостережень у епідеміологічному дослідженні довести корисну чи шкідливу дію порушень у харчуванні щодо виникнення розладів психіки і поведінки серед населення областей України.
Організація досліджень: Аналізу підлягали статистичні дані про первинну захворюваність на розлади психіки і поведінки серед населення 25 областей України у 2001-2003 роках (масив з 75 даних у розрахунку на 100000 населення) та статистичні дані про відповідні рівні споживання населенням цих областей окремих груп харчових продуктів у розрахунку на одну особу у кг*рік, а також відповідна енергетична цінність харчового раціону у ккал/добу на одну особу. Математичний аналіз полягав у вирахуванні коефіцієнта кореляції Пірсона з 75 пар співставлень, представлення закономірності у вигляді лінійної та нелінійної апроксимації, побудови математичних описів спостерігаємого зв’язку і відповідного його графічного зображення. Результати у даному фрагменті досліджень базувались на 825 парах співставлень.
Даний епідеміологічний науковий матеріал є продовженням серії статей, перша з яких була опублікована в електронному журналі МАУП «Медична психологія» [6].
Мал. 1. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням м’яса і первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки в областях України .
Виходячи з Мал. 1, за даними лінійної кореляції з надзвичайно високою
достовірністю можна зробити висновок, що чим більше споживається м’яса і м’ясопродуктів, тим нижче рівень захворюваності на розлади психіки і поведінки. Це дослідження охоплює природний інтервал споживання даного виду продуктів від 20 до 45 кг на рік на одну пересічну особу – мешканця конкретної області України. При цьому встановлено, що збільшення споживання м’яса на 1 кг*рік закономірно зменшує захворюваність на 15 випадків розладів психіки і поведінки у розрахунку на 100000 населення України. За даними нелінійної кореляції встановлено рівень споживання м’яса, при якому даний вид захворюваності є мінімальним. Це відповідає рівню 39 кг на особу*рік або близько107 г на добу на одну особу.
У наступному Мал. 2 представлено аналогічний аналіз, але стосовно рівнів споживання молока. Виходячи з Мал. 2, за даними лінійної кореляції з високою достовірністю можна зробити висновок, що чим більше спожива-ється молока і молокопродуктів, тим нижче рівень захворюваності на розлади психіки і поведінки. Це дослідження охоплює природний інтервал споживання даного виду продуктів від 100 до 350 кг(л) на рік на одну пересічну особу. При цьому встановлено, що збільшення споживання молока на 1 кг(л)*рік закономірно зменшує захворюваність майже на 1 випадок розладів психіки і поведінки у розрахунку на 100000 населення України. За даними нелінійної кореляції встановлено рівень споживання молока, при якому даний вид захворюваності є мінімальним. Це відповідає рівню 249-260 кг(л) на особу*рік або 682-712 г(мл) на добу на одну особу.
Цей оптимум враховує не тільки саме питне молоко, а й продукти його перероблення.
Мал. 2. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням молока і молочних продуктів та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
У наступному Мал. 3 проаналізовані результати співставлення споживання яєць, шт./рік на одну особу та первинна захворюваність на розлади психіки і поведінки.
Мал. 3. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням яєць і яєчних продуктів та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Встановлено, що споживання яєць у діапазоні від 120 до 260 яєць на особу на рік несуттєво (лише на рівні слабкої тенденції) впливає на захворюваність на розлади психіки і поведінки. І, все ж, аналізуючи нелінійну закономірність можна дійти висновку, що близьким до оптимального за даним критерієм буде споживання 148-159 яєць на рік на одну особу або біля ½ яйця на день на 1 особу.
Нижче наведені графічні дані співставлення рівня споживання хлібопродуктів та первинної захворюваності на розлади психіки і поведінки (Див Мал. 4).
Мал. 4. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням хлібних продуктів та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
На достатньому рівні достовірності можна оцінити позитивний вплив хлібопродуктів на збереження психічного здоров’я. Збільшуючи річну норму споживання хлібопродуктів усього на 1 кг на рік у межах між 100 і 160 кг на рік на особу або на 2,7 г на добу ми добиваємось зменшення захворюваності на розлади психіки і поведінки майже на 3 випадки на 100000 населення.
Нелінійна кореляція показує, що оптимум споживання хлібопродуктів знаходиться у межах між 142-148 кг на особу*рік або 389-405 г*добу.
Мал. 5. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням картоплі та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Як видно з Мал. 5, збільшення споживання картоплі на 10 кг за рік на
особу зменшує первинну захворюваність на розлади психіки і поведінки на 14 випадків на 100000 населення. Оптимум споживання картоплі, за яким спостерігається мінімальна захворюваність на дану патологію, відповідає 190 кг картоплі на особу*рік або 520 г картоплі на добу.
Мал. 6. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням овочів (окрім картоплі) та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Як видно з Мал. 6, рівень споживання інших овочів (окрім картоплі) ніяк не відобразився на первинній захворюваності на розлади психіки і поведінки. І, все ж, нелінійна кореляція показує орієнтовно, де знаходиться оптимум. Це 110-120 кг*рік на особу або 300-330 г*добу за даним критерієм захворюваності.
Мал. 7. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Хоч і на рівні тенденції, але відмічена певна і неочікувана закономірність збільшення захворюваності зі збільшенням рівня споживання плодів. Міні-мальна захворюваність спостерігається при рівнях споживання плодів у кіль-кості 12-14 кг особу*рік або 33-38 г/особу*добу за даним критерієм оцінки.
На Мал. 8 представлена достовірна закономірність збільшення первинної захворюваності при збільшенні споживання риби від 5 до 20 кг/особу*рік
Мал. 8. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням риби та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
У даній серії співставлень виявилось, що зі збільшенням споживання риби на 10 кг*рік захворюваність зростає на 127 випадків на 100000 населення. А оптимум споживання даного продукту знаходиться на рівні 7 кг/особу*рік або всього на рівні 20 г/особу*добу. Якщо виходити з даного критерію.
Нижче наведено Мал. 9, який ілюструє негативну, у крайньому разі нейтральну роль цукру щодо захворюваності на розлади психіки і поведінки.
Мал. 9. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням цукру та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
У даній серії досліджень встановлено рівень споживання цукру, який відповідає мінімальній захворюваності на дану групу хвороб. Він дорівнює 30,5 кг/особу*рік або 84 г/пересічну особу*добу.
Нижче наведено Мал. 10, який ілюструє зв’язок між рівнем споживання рослинної олії та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Мал. 10. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
У даній серії отримано достовірні відомості про збільшення захворюваності зі збільшенням споживання рослинної олії, а саме: збільшення споживання олії на 1 кг/особу*рік провокує збільшення випадків захворювання на розлади психіки і поведінки майже на 25 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю вирахувано оптимальний рівень споживання рослинної олії. Він складає 8,6 кг/особу*рік або біля 24 г/особу*добу.
Мал. 11. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням енергії та первинною захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Високодостовірні дані у цій серії (Див. Мал.11) свідчать про зворотний зв’язок між енергетичною цінністю раціону (у реальних межах від 2400 до 3200 ккал/особу*добу) та захворюваністю на розлади психіки і поведінки.
Збільшення енергетичної цінності раціону на 100 ккал/особу*добу нівелює майже 31 випадок захворюваності на дану патологію. Нелінійна закономірність дозволила встановити достовірний оптимум енергетичної цінності харчового раціону, який дорівнює 2870 ккал/особу*добу
Нотаток: При оцінці статистичної значущості отриманих результатів по серіях 1-11 (Див. Мал. 1-11) враховували такі критичні значення коефіцієнтів кореляції: r (0,05) = 0,247906; r (0,02) = 0,287043; r (0,01) = 0,288928. Нижчі за 0,247906 значення коефіцієнта кореляції не дають математичного підгрунтя для висновку про наявність зв’язку між співставлюваними масивами даних.
Висновки
- Вперше отримано математичний та епідеміологічний апарат для виявлення зв’язку між рівнем споживанням того чи іншого продукту та захворюваністю.
- Епідеміологічне дослідження дозволило виявити позитивний профілак-тичний вплив м’ясопродуктів, хлібних та молочних продуктів, картоплі та енергетичної цінності харчового раціону щодо первинної захворюваності на розлади психіки і поведінки в Україні.
- Вплив рівнів споживання інших (окрім картоплі) овочів, плодів, цукру та яєць у даному дослідженні не набув статистичної значущості.
- Вплив рівнів споживання риби та рослинної олії виявився негативнивним, або таким, що бідвищує рівень первинної захворюваності на розлади психіки і поведінки.
- За даними нелінійної кореляції встановлені такі оптимуми споживання харчових продуктів, при яких первинна захворюваність на розлади психіки і поведінки мінімальна, а саме: м’ясо і м’ясопродукти – 39 кг/особу*рік або 107 г/особу*добу; молоко і молокопродукти 249-260 кг/особу*рік або 682-712 г(мл)/особу*добу; яйця та яйцепродукти 148-159 шт/особу*рік або ½ яйця/особа*добу; хлібопродукти 142-148 кг/особу*рік або 389-405 г/особу*добу; картопля 190 кг/особу*рік або 520 г/особу*добу; овочі (окрім картоплі) 110-120 кг/особу*рік або 300-320 г/особу*добу; плоди 12-14 кг/особу*рік або 33-38 г/особу*добу; цукор 30,5 кг/особу*рік або 84 г/особу*добу; рослинні олії 8,6 кг/особу*рік або 24 г/особу*добу; енергетична цінність харчового раціону 2870 ккал/особу*добу.
