Багато хто знає гештальт — терапію як терапію «тут і зараз», про те, що потрібно жити відповідно до поточним часом, пам’ятаючи про попередній досвід, будуючи плани на майбутнє, але все таки знаходитися в реальності і більше приділяти часу справжньому. Насолоджуватися поточним моментом життя, знаходити приємні моменти в повсякденних справах і взагалі перебувати тілом і думками «тут і зараз».
Але є і ще інші принципи гештальт — спрямування. Наприклад, терапія боргу. Багато чого крутиться навколо поняття боргу. І твердження тих, хто пройшли курс гештальт — терапії, що ніхто нікому нічого не винен, відлякують потенційного клієнта. Як це «не винен»? А як же борг перед дітьми, роботою і взагалі, як це?
Ми з дитинства знаємо, що ми багато чого повинні, що треба жити правильно і не можна чинити неправильно, що вираз наших бажань, які, не дай Бог, відійшли від загальноприйнятих норм, вважається капризом, за який нас можуть звинуватити в егоїзмі.
Так от, ми щодня стикаємося з масою обов’язків і зобов’язань, повинні всім і вся. Але де ж тоді наші бажання? Наша індивідуальність? Як же я можу виразити себе вільно, креативно, не за статутом, чи можу я хоч трохи відхилитися від норми, щоб мене помітили, виділили? Адже людина, яка вільно або навіть спонтанно виражає себе, вона дійсно цікава, оригінальна і здатна приймати неординарні рішення, що допомагають знайти вихід із здавалося б безвихідних ситуацій, а так само безболісно приймати конструктивну критику і діяти у відповідності з отриманим досвідом. Цю людину помічають, часом навіть не важливо з якого боку, з точки зору оцінки «добре чи погано». Для кого-то добре, для когось по-іншому. Всі різні.
Так що ж вкладає в поняття «повинен», «треба», «не можна», «правильно», «неправильно», «хочу», і «відповідальний» гештальт — терапія? Гештальт — терапія дає клієнтові можливість піти від соціально-нормованих і соціально-контрольованих почуттів, до справжніх, відмовитися від стереотипів і кліше, відкритися новому досвіду. Основне завдання гештальт — терапевта полягає в тому, щоб «вибити» клієнта зі звичної життєвої позиції, яка дозволяє йому сховатися від реальності, допомогти йому побачити все різноманіття життєвих виборів і стати вільним і відповідальним за своє життя. У гештальт — терапії немає слова «повинен», воно замінюється «хочу». Фраза «я повинен так зробити» знімає відповідальність за вчинок, оскільки людина робить що-небудь під тиском почуття обов’язку, а фраза «я хочу так зробити», повертає людину до вільного вибору, це не вседозволеність, а крок у напрямку відповідальності. Не можна розуміти гештальт — терапевтичне «хочу», як заклик до реалізації будь-якого бажання, що виникло. В даному випадку зачіпається зовсім інша проблематика. У гештальт — терапії під словом «хочу» розуміється усвідомлення дії яка належить, автентичному індивіду, що не індукована ззовні, на противагу поняттю «повинен», що означає дія вимушена, не автентична, пов’язана із зовнішніми обставинами.
Наведемо приклад бесіди клієнта з терапевтом.
К.- Я не хочу працювати, але я повинен працювати.
Т. Ні, не повинні, мільйони людей у ??світі не працюють і так живуть.
К.- Я буду без грошей, а так не можна.
Т. Можна, мільйони людей живуть без грошей.
К.- Але я хочу мати гроші, я не хочу бути жебраком.
Т. Що і треба було довести, просто не хочете.
К.- Ні, Ви не розумієте, мені не можна бути жебраком, я повинен піклуватися про дітей.
Т. Можна. Не повинні. Мільйони людей не дбають про дітей, так, багато здають в притулок.
К.- Але я так не хочу! Я хочу щоб мої діти ні в чому не мали потреби!
Т. Так. Саме поєднання Вашого бажання і нехотіння рухають Вами.
Саме через слова «хочу» або «не хочу» приходить осмислення важливості того чи іншого процесу. Коли я кажу «повинен» або «потрібно» начебто важкий вантаж тягаря лягає на мої плечі. І я повинен нести цю ношу до кінця своїх днів. Але можна подивитися і з іншого боку на цю ситуацію. Можливо, я важко працюю, навіть можливо припустити, що робота, яку я роблю не по душі або зовсім не до душі. Але я люблю своїх дітей, мені подобається в підсумку, що за роботу платять. І, врешті-решт, я доросла людина і відповідальна за себе і своїх близьких. Я відповідальна і в мене завжди є вибір чинити так чи інакше, відповідальна за результат моєї діяльності. І можу задовольняти свої і не тільки свої хотіння або НЕхотіння, тобто, бажання. Відчуваєте різницю?
Вся справа в підході до усвідомлення того, з яким почуттям або думками ти берешся до справи. Твій вибір, а не обов’язок, тягнути нецікаву роботу, твій вибір стати відповідальним за свої бажання. І навіть за тих, за яких, можливо, ти поручився.
Гештальт — терапія вчить жити не з почуття обов’язку, гніту, а з почуття відповідальності, любові до своїх близьких, допомагає стати дорослим, ставити цілі і шукати шляхи їх досягнення. І кожному вибирати з яким почуттям йому жити.
