Залежність частоти народження майбутніх нобелівських лауреатів від сонячної активності в день їхнього народження

Вступ

Усе на Землі залежить від Сонця, що поставляє їй значну частину енергії. Спокійне Сонце (при відсутності на його поверхні плям, спалахів) характеризується  сталістю в часі електромагнітного випромінювання у всьому його спектральному діапазоні, що включає рентгенівські промені, ультрафіолетові хвилі, видимий спектр, інфрачервоні промені, промені радіодіапазонів, а також сталістю в часі так називаного сонячного вітру — слабкого потоку електронів, протонів, ядер гелію, що представляє собою радіальне витікання плазми сонячної корони в міжпланетний простір.

За останні роки стало зрозуміло, що на людину діє цілий ряд космічних факторів. А саме:

1.  Інфразвук – пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижче рівня сприйняття людського вуха (від 0,001 Гц до 16 Гц).

2. Мікропульсації — короткоперіодичні коливання магнітного поля Землі. Мікропульсації з частотою від 0,01 до 10 Гц діють на біологічні системи, зокрема на нервову систему людини (2-3 Гц), збільшуючи час реакції на сигнал, впливають на психіку (1 Гц), викликаючи тугу без видимих причин, страх, паніку. З ними також пов’язують збільшення частоти захворюваності й ускладнень з боку серцево-судинної системи.

3. Ультрафіолетове випромінювання. Надмірний вплив УФ випромінювання пов’язане з різними типами раку шкіри, сонячними опіками, прискореним старінням шкіри, катарактами та іншими хворобами очей. Є також фактичні дані про те, що УФ випромінювання знижує ефективність імунної системи.

Сонячна активність — це сукупність явищ, що відбуваються на Сонці. Одне з цих явищ — потік випромінюваних Сонцем енергетичних частинок (так званий «сонячний вітер»). Сонячний вітер впливає на магнітосферу Землі, викликаючи магнітні бурі, які у певній частини жителів планети позначаються на самопочутті. Маючи на увазі цей природний фактор, можливо, що сонячна активність деяким чином впливає на психіку, особливо у осіб, схильних до неадекватної поведінки. Яскраве сонячне світло стимулює вироблення ендорфінів — гормонів радості та гарного настрою. Факт науково доведений за допомогою методики викликаних потенціалів мозку. Ряд психіатричних клінік використовують цей факт в лікуванні пацієнтів з депресивними станами.

Нобель Альфред Бернхард (1833-1896), шведський інженер, винахідник, промисловець, засновник Нобелівських премій. Добре висловлювався на французькій, німецькій, російській та англійській мовах, немов вони були для нього рідними. Мав найбільшу бібліотеку, був знавцем сучасної на той час літератури. За своє життя Нобель накопичив значний стан. Велику частину доходу він отримав від своїх 355 винаходів, серед яких найвідоміший — динаміт.

У 1888 році Альфред Нобель прочитав у французькій газеті власний некролог під назвою «Торговець смертю мертвий», опублікований помилково репортерами. Стаття змусила Нобеля задуматися над тим, як його буде пам’ятати людство. Після цього він вирішив змінити свій заповіт. Помер Нобель від крововиливу в мозок 10 грудня 1896 на своїй віллі в Сан-Ремо (Італія).

Щорічно в річницю його смерті в Стокгольмі проводиться урочиста церемонія вручення Нобелівських премій.

Усе на Землі залежить від Сонця, що поставляє їй значну частину енергії. Спокійне Сонце (при відсутності на його поверхні плям, спалахів) характеризується сталістю в часі електромагнітного випромінювання у всьому його спектральному діапазоні, що включає рентгенівські промені, ультрафіолетові хвилі, видимий спектр, інфрачервоні промені, промені радіодіапазонів, а також сталістю в часі так званого сонячного вітру — слабкого потоку електронів, протонів, ядер гелію, що представляє собою радіальне витікання плазми сонячної корони в міжпланетний простір. Нас зацікавило як сонячна активність впливає на народжуваність обдарованих людей, а саме Нобелівських лауреатів.

Загальні відомості про вплив сонячної активності на організм людини

За останні роки стало зрозуміло, що на людину діє цілий ряд космічних факторів, що викликають зміни в магнітосфері планети в результаті впливу на неї сонячних корпускулярних потоків. А саме:

1. Інфразвук виникає в областях полярних сяйв, у високих широтах і поширюється на всі широти і довготи, тобто є глобальним явищем. Через 4-6 годин від початку світової магнітної бури плавно збільшується амплітуда коливань на середніх широтах. Після досягнення максимуму вона поступово зменшується протягом декількох годин. Інфразвук генерується не тільки при полярних сяйвах, але і при ураганах, землетрусах, вулканічних виверженнях так, що в атмосфері існує постійне тло цих коливань, на який накладаються коливання, пов’язані з магнітною бурою.

2. Мікропульсації, — короткоперіодичні коливання магнітного поля Землі (з частотами від декількох герців до декількох кГц). Мікропульсації з частотою від 0,01 до 10 Гц діють на біологічні системи, зокрема на нервову систему людини (2-3 Гц), збільшуючи час реакції на різні подразнення, впливають на психіку (1 Гц), викликаючи тугу без видимих причин, страх, паніку. З ними також пов’язують збільшення частоти захворюваності й ускладнень з боку серцево-судинної системи.

3. Також у цей час міняється інтенсивність ультрафіолетового випромінювання, що приходить до поверхні Землі через зміну озонового шару у високих широтах у результаті дії на нього прискорених часток. У невеликій кількості УФ випромінювання корисно для здоров’я і відіграє важливу роль у виробленні вітаміну Д. Однак надмірний вплив УФ випромінювання є етіологічним чинником виникнення різних типів раку шкіри, викликає сонячні опіки, прискорене старіння шкіри, катаракту та інші хвороби очей. Є також фактичні дані про те, що УФ випромінювання знижує ефективність імунної системи.

Потоки, що викидаються із сонця, дуже різноманітні. Різні й умови в міжпланетному просторі, що вони переборюють, тому немає жорстко однакових магнітних бур. Кожна має свої особливості, відрізняється не тільки силою, інтенсивністю, але й характеристиками розвитку окремих процесів. Таким чином, варто мати на увазі, що поняття «магнітна буря» у даній проблемі дії космосу на здоров’ї є свого роду збірним поняттям (Див. Мал. 1.).

 

4. Магнітні бурі також впливають на здоров’я і самопочуття людей. Вони небезпечні в першу чергу для тих, хто страждає артеріальною гіпертонією і гіпотонією, хворобами серця. Приблизно 70 % інфарктів, гіпертонічних кризів та інсультів відбувається саме під час активної магнітної бурі. У 1930 -х роках у Ніцці (Франція) випадково було відмічено, що частота інфарктів міокарда та інсультів у людей похилого віку різко зростала у дні, коли в роботі місцевої телефонної станції спостерігалися сильні порушення навіть до повного припинення зв’язку. Згодом було встановлено, що порушення телефонного зв’язку відбуваються під час магнітних бур. На цій підставі і був зроблений висновок, що інфаркти та інсульти, як і самі зриви телефонної мережі, пов’язані з магнітними бурями.

Спалахи на Сонці здатні розтривожити організм людини на молекулярному рівні. Магнітні бурі б’ють саме по найслабкішим місцям. Отже магнітні бурі змушують організм переживати стрес? Це пояснюється тим, що у дні підвищеної активності Сонця організм людини виробляє більше лімфоцитів, що відповідають за імунітет, але активність їх значно знижується. У результаті такого процесу ми втрачаємо здатність чинити опір хворобам та маємо погане самопочуття. Скорочується вироблення мелатоніну, який відповідає за біоритми людини і імунітет. В результаті це призводить до порушення гормонального фону. Починає зі збоями працювати серцево-судинна система. Людина може відчувати або підвищений або знижений артеріальний тиск і прискорене серцебиття. Змінам піддається і склад крові: вона стає більш густою і в’язкою. У результаті порушується кисневий обмін у всьому організмі. Кисень в достатній кількості не надходить до мозку та нервових закінчень. Спалахи на Сонці здатні не найкращим чином впливати на нервову систему і на людський мозок, який можна вважати складним електромагнітним, біохімічним і біомеханічним пристроєм. Можливі деякі психічні розлади.

Відома також дія на організм людини підвищеної сонячної активності. Сонячна активність — це сукупність явищ, що відбуваються на Сонці. Одне з цих явищ — потік випромінюваних Сонцем енергетичних частинок (так званий «сонячний вітер»). Сонячний вітер впливає на магнітосферу Землі, викликаючи магнітні бурі, які у певній частини жителів планети позначаються на самопочутті. Цей природний чинник, впливає на психіку, особливо у осіб, схильних до неадекватної поведінки. Яскраве сонячне світло стимулює вироблення ендорфінів — гормонів радості та гарного настрою. Факт науково доведений за допомогою методики викликаних потенціалів мозку. Психіатричні клініки використовують цей факт в лікуванні пацієнтів з депресивними станами.

Заповіт Нобеля

«Все моє рухоме і нерухоме майно має бути обернене моїми повіреними в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщений в надійний банк. Доходи від вкладень повинні належати фонду, який буде щорічно розподіляти їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству … Зазначені відсотки необхідно розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: одна частина — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або винахід в галузі фізики; інша — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або вдосконалення в галузі хімії; третя — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття в галузі фізіології або медицини; четверта — тому, хто створить найбільш видатний літературний твір; п’ята — тому, хто вніс найбільш істотний внесок у згуртування націй, знищення рабства або зниження чисельності існуючих армій і сприяння проведенню мирних конгресів … Моє особливе бажання полягає в тому, щоб при присудженні премій не бралася до уваги національність кандидатів … »

Згідно з інструкціями Нобеля, відповідальним за присудження премії миру став Норвезький Нобелівський комітет, члени якого були призначені 8 квітня 1897 року незабаром після вступу в силу заповіту. Через деякий час були визначені організації, що вручали решту премії. 7 червня того ж року Каролінський інститут став відповідальним за вручення премії в області фізіології і медицини; 9 червня1897 року Шведська академія отримала право вручати премію з літератури; 11 червня Шведська королівська академія наук визнана відповідальною за вручення премій по фізиці і хімії. 29 червня 1900 був заснований Фонд Нобеля з метою управління фінансами та організації Нобелівських премій. У Фонді Нобеля були досягнуті угоди про базові принципи вручення премій, і в 1900 році щойно створений статут фонду був прийнятий королем Оскаром II. Крім того, поза зв’язком з заповітом Нобеля, з 1969 року з ініціативи Шведського банку присуджується також премія його імені з економіки. Вона присуджується на тих же умовах, що й інші нобелівські премії. Надалі правління Фонду Нобеля вирішило більше не збільшувати кількість номінацій.

Премією можуть бути нагороджені тільки окремі особи, а не установи (крім премій миру). Премія миру може присуджуватися як окремим особам, так і офіційним і громадським організаціям, незалежно від кількості людей. працюючих в них. Одночасно можуть бути заохочені одна або дві роботи, але при цьому загальне число нагороджених не повинно перевищувати трьох. Хоча це правило було введене тільки в 1968 році, його де-факто завжди дотримувалися. При цьому грошова винагорода ділиться між лауреатами наступним чином: премія спочатку ділиться порівну між роботами, а потім порівну між їх авторами. Таким чином, якщо нагороджуються два різних відкриття, одне з яких зробили двоє, то вони отримують по 1/4 грошової частини премії. А якщо нагороджується одне відкриття, яке зробили двоє або троє, всі отримують порівну (по 1/2 або 1/3 премії, відповідно).

Премія не може бути присуджена посмертно. Однак, якщо претендент був живий у момент оголошення про присудження йому премії (зазвичай у жовтні), але помер до церемонії вручення (10 грудня поточного року), то премія за ним зберігається.

Премія взагалі може нікому не присуджуватися, якщо члени відповідного комітету не знайшли гідних робіт серед висунутих на здобуття. В цьому випадку призові кошти зберігаються до наступного року. Якщо ж і в наступному році премія не була вручена, кошти передаються в закритий резерв Нобелівського фонду.

Сьогодні ім’я Альфреда Нобеля в першу чергу пов’язується не з досягненнями в області організації промислового виробництва, а зі створенням фонду, що дозволяє підтримувати видатні наукові досягнення в різних сферах сучасної науки. В наші дні Нобелівська премія широко відома як вища відзнака людського інтелекту. Крім того, дана премія може бути віднесена до нечисленних нагород, відомих не тільки кожному ученому, а й великій частини нефахівців. Значення премії високе, оскільки тільки незначна кількість претендентів, які мають визначні заслуги, може сподіватися на нагороду.

Суворі правила вибору лауреатів, які почали застосовуватися з моменту установи премій, також зіграли свою роль у визнанні важливості аналізованих нагород. Як тільки в грудні закінчуються вибори лауреатів поточного року, починається підготовка до виборів лауреатів наступного року. Подібна цілорічна діяльність, в якій бере участь багато інтелектуалів з ??усіх країн світу, орієнтує вчених, письменників і громадських діячів на роботу в інтересах розвитку суспільства, яка передує присудженню премій за «внесок в загальнолюдський прогрес».

Залежність народження Нобелівських лауреатів від періодів сонячної активності

Виходячи з того, що висока сонячна активність негативно діє у тому числі і на репродуктивну функцію можна припустити, що найчастіше Нобелівські лауреати народжуються у період зниження сонячної активності. Нижче наводимо дані, які підтверджують цю гіпотезу (Див. Мал.2.)

Нижче наведені дати й роки народження 10 Нобелівських лауреатів, які знаходяться в зонах найнижчої сонячної активності:

• Ернест Орландо Лоуренс народився 8 серпня 1901
• Паулі Вольфганг Ернст (1900-1958)
• Кокрофт Джон Дуглас (1897-1967)
• Ландау Лев Давидович (1908-1968)
• Басов Микола Геннадійович (1922-2001)
• Бор Оге Нільс (1922-2009)
• Капіца Петро Леонідович (1894-1984)
• Беднорц Георг (нар. 16 травня 1950)
• Сенгер Фредерік (нар. 13 серпня 1918)
• Вудворд Роберт Бернс (1917 — 1979 г.)

Отже, поява Нобелівських лауреатів  зумовлено тим, що в ці періоди сонце найменше впливає на психіку і здоров’я людини. Тому людина, що народилась у ці періоди стає більш розумною і здоровою.

Прогноз

Отже, Нобелівські лауреати , за нашим припущенням народжуватимуться у період зниження сонячної активності. А саме: у 2020, 2028, 2030, 2040, 2050, 2060, 2062. (Див. Мал. 3.)

Прогноз сонячної активності до 2062 р.

Висновок:

1. Найбільша імовірність народження Нобелівських лауреатів у світі відбувається у дні низької сонячної активності.
2. Згідно з нашим прогнозом наступними Нобелівськими лауреатами будуть ті особи, які народяться у 2020, 2028, 2030, 2040, 2050, 2060, 2062 роки