Автори: Зайцева Ю. М., Прокоф’єва О.О. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Суспільство неоднорідне за соціальними, економічними, політичними та за ідентифікаційними ознаками. Особливої уваги потребує громадянська ідентичність із-за соціально політичних наслідків глобалізації, кризи націй та держав, інтенсифікація процесів регіональної інтеграції, труднощі функціонування демократичних інститутів. Щоб здобути соціальну спільність, надзвичайно важливою є громадянська та етнічна ідентичність, оскільки,з її допомогою формується самобутність, яка дозволяє членам соціальної групи відрізнити від інших себе, та задовольняється потреба в захищеності. Встановлено, що ідентичність допомагає знайти певну соціальну нішу, яка дозволить особистості уникнути самотності і сумнівів.
Дослідження А.Д. Андреєвої, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, І.В. Дубровіної, К. Левіна, Ж. Піаже, О.М. Прихожан, Д.І. Фельдштейна та інших свідчать, що підлітковий вік є періодом самовизначення, теоретизування та розвитку рефлексії, становлення громадянської та етнічної ідентичності, що дає особистості можливість обмірковувати, структурувати, планувати свій життєвий шлях[5].
Громадянська ідентичність за думкою В. Степаненка це ототожнення себе зі спільнотою громадян національно-державного утворення або феномен свідомого та активного громадянства, усвідомлення себе членом громадянського суспільства[6].
Ці визначення звертають увагу на два різні аспекти відносин індивіда та суспільства. Перше направлене на специфіку прояву територіальної ідентифікації, що має характер від локального до глобального. З даної точки зору громадянська ідентичність розглядається компонентом територіальної ідентичності. На думку Б. Андерсен, Е. Ґеллнер А. Ґеллнер, Е. Сміт, «громадянська ідентичність» може бути аналогом «національної ідентичності», коли національна ідентичність розглядається в межах нації як спів громадянства, спільноти, організованих за державно-політичною ознакою. Вони говорять про особливості інтеграції окремих індивідів в громадянську спільноту шляхом усвідомлення своєї приналежності до неї. В такому разі громадянську ідентичність розглядають як компонент соціальної ідентичності, індивідуального знання про те, що індивід належить до певної соціальної групи разом з емоційним і ціннісним компонентом, стверджуює Г. Теджфел[2].
Громадянську ідентичність формують наступні чинники: спільне історичне минуле відображене в легендах, символах та міфах; безпосередньо сама назва спільності; одна мова, як засіб комунікації; спільна культура; переживання суспільством спільних емоційних станів, пов’язаних з реальною ситуацією в країні. Формуванню громадянської ідентичності сприяють різні інститути соціалізації ( культура, спорт, школа, ЗМІ, громадські організації) та первинне середовище — сім’я, яка формує уявлення про країну та Батьківщину, рідну культуру та поведінку[3].
Для формування громадянської ідентичності потрібно сформувати наступні структурні компоненти:
- Когнітивний (пізнавальний) – це достатні знання про владу, символіку держави, правові організації суспільства, суспільно-політичні події, вибори, лідерів політики, партій та їх програми.
- Емоційно-оцінний – готовність та бажання взяти участь в житті країни, наявність власного ставленні, рефлексивніть знань і уявлень.
- Ціннісно-орієнтовний – толерантність, повага прав людей та самоповага, повага та прийняття правових основ суспільства та держави.
- Діяльнісний (поведінковий) – брати відповідальність за прийняття рішень, брати участь у громадському житті закладів освіти та житті країни, мати самостійність у виборі рішень, здатність протистояти асоціальним діям та вчинкам.
Формування громадянської ідентичності включає в себе декілька компонентів[4]:
- Знання – включає в себе, знання історії та культури власного рідного краю, політичні, основні знання про соціальну сферу суспільства, знання з етики та соціальної екології.
- Навички та вміння – включає в себе, вміння критично мислити з використанням широкого кола джерел, аналізувати інформацію та критично оцінювати її, розуміння соціальних проблем та їх сутність, приймання обґрунтованих рішень та брати на себе відповідальність, вміння брати на себе відповідальність, вміння реалізувати громадські та індивідуальні права та обов’язки, вміння використовувати механізми захисту прав людини на всіх існуючих рівнях, вміння працювати в групі, відстоювати і висловлювати власну думку, вміння слухати інших та виділяти стереотипи, навички толерантності, забобони та упереджену думку.
- Цінності – включає в себе, формування наступних цінностей: гуманність, повага прав і свобод людей, самовизначеня, повага гідності, норм і правил сучасної демократії, дотримання національних традицій та культур, загальнолюдських цінностей, патріотизм, готовність до компромісу, правдивість тощо[1].
В загальноосвітніх закладах за формування цих компонентів відповідає громадянське виховання яке має на основі ідеї повноцінної участі людини під час вирішення суспільних завдань суспільства.
Важливою умовою при формуванні громадянської ідентичності є позитивна етнічна ідентичність, вона може забезпечити толерантні взаємини між представниками різних етнічних групи в сучасному полікультурному суспільстві. Дана етнічна ідентичність може бути сформована тільки на основі прийняття власної етнічної приналежності і формування позитивного ціннісного ставлення до етнічних особливостей однолітків. Значущою проблемою становлення громадянської ідентичності є її спів падання з процесом соціалізації в цілому. Тому, в закладах освіти, в заходах щодо формування громадянської ідентичності є формування важливих характеристик особистості, таких як: патріотизм, прийняття вже установлених провідних цінностей своєї національної культури; готовність до співпраці з представниками різних етносів та громад, що мають власні культурні та релігійні переконання; формування в свідомості учня відчуття власної приналежності до долі людства.
Список використаних джерел
- Байбородова Л. В., Рожков М. І. Виховний процес у сучасній школі. Навчальний посібник.- Ярославль: ЯГПУ ім. К. Д. Ушинського, 1998. — 320 с.
- Гнатенко, П.И.. Идентичность: Философский и психологический анализ [Текст] / П. И. Гнатенко, В. Н. Павленко. — К. : [б.и.], 1999. — 463 с.
- Грицай Е. Украина: национальная идентичность в зеркале Другого [Текст] / Елена Грицай, Милана Николко; Европейский гуманит. ун-т. — Вильнюс: ЕГУ, 2009. — 220 с.
- Заступова І.В. Формування громадянськості школярів у діяльності класного керівника: Дисс…. Канд. пед. наук.- Самара, 2007. – 183с.
- Михайлова О.Ю. Громадянськ ідентичність у дискурсі української блогосфери (2005-2015 рр.): політико-аксіологічний вимір [Текст] : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.03 / Михайлова Ольга Юріївна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — Київ, 2016. — 19 с.
- Степаненко В.П. Громадянське суспільство: дискурси і практики / Віктор Степаненко. — К.: Ін-т соціології НАН України, 2015. — 420 с.
