ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ У ОСІБ, ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПТИЧНУ ХВОРОБУ.

Автори: О.О. Древіцька – д.мед.н, доцент, професор кафедри психології; М. О. Вітавська – студентка кафедри психології ПрАТ «ВНЗ «МАУП» ННІМВСН.

Актуальність теми: Епілепсія — це одне з найпоширеніших нервово-психічних захворювань, що не має ні географічних, ні расових, ні соціальних меж. Воно зустрічається як у чоловіків, так і в жінок і може починатися в будь-якому віці. Найчастіше епілепсія вперше діагностується в дитинстві та підлітковому віці, а в останній час у зв’язку зі збільшенням тривалості життя, — у похилому віці (А.Б. Гехт и соавт., 1997; P. Jallon, P. Loiseau, 1995). Тому з даною проблемою стикаються не лише лікарі-неврологи, а й педіатри, сімейні лікарі, і правильна тактика та інтерпретація симптомів у даній ситуації має важливе значення для прогнозу і якості життя людини.

Епілепсія може бути не лише вродженого характеру, а й набутою в разі черепомозкових травм (пренатальні травми, органічні ушкодження мозку, пухлини). У даних випадках епілепсія є симптоматичною, тобто виникає як додатковий симптом, але суть хвороби залишається не змінною. Це неврологічне захворювання яке має хронічний перебіг та виражається у періодичних судомних або без судомних нападів.

У Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду вона знаходиться у класі VI G00- G99 Хвороби нервової системи, G40-G47 епізодичні та пароксизмальні розлади, та має шифр G-40 епілепсія.

Епілепсія — хронічне захворювання головного мозку, що характеризується повторними нападами, які виникають у результаті надмірної нейронної активності й супроводжуються різними клінічними й параклінічними проявами.

Оскільки це захворювання має хронічний вплив на головний мозок, ми припустили, що за певного часу перебігу захворювання, когнітивні функції осіб з епілепсією можуть зазнавати змін. А саме, ми вирішили дослідити як епілепсія впливає на пам’ять осіб з даним захворюванням, та чи впливає взагалі.

Велике значення мають психосоціальні фактори. Ставлення суспільства, проблеми соціальної адаптації, необхідність постійної терапії серйозно впливають на емоційний фон пацієнта. У хворих на епілепсію нерідко зустрічаються депресія і тривожність, що може внести істотний внесок в когнітивні порушення

Високі показники захворюваності на епілепсію, переважно за рахунок її симптоматичних форм, інвалідизація і соціальна дезадаптація хворих, тривала і дорога терапія визначають медичну і соціальну значущість проблеми, а її рішення набуває особливої актуальності (О. Голубков, Л. Дзяк А. Дубенко, В. Карлов, Л. Литовченко, В. Мельник, Б. Михайлов, Т.Мищенко, К. Мухин).

Проблема психічних порушень при епілепсії достатньо складна, оскільки ці розлади є складовими єдиного патологічного процесу (А. Болдырев, В. Абрамов, С. Громов, М. Киссин, А. Максутова, Л. Мар’єнко, Д. Полянский, В. Калинин, Л. Юр’єва, С. Носов). Успіхи сучасної епілептології дозволяють віднести епілепсію до курабельних захворювань (К. Воронкова, А. Гехт). Водночас саме скронева епілепсія (СЕ), яка є однією з поширених форм у дітей і дорослих, відрізняється несприятливим перебігом з резистентністю до терапії, різноманітними психічними розладами різного ступеня вираженості (А. Бачериков, С. Громов, Л. Зенков, В. Скрябин).

Об’єкт дослідження: когнітивні процеси у пацієнтів з епілептичною хворобою.

Предмет дослідження: особливості пам’яті у осіб, хворих на епілептичну хворобу.

Мета дослідження: дослідити особливості пам’яті та розробити корекційну програму для пацієнтів з епілептичною хворобою.

Завдання: 1) На основі вивчення теоретичного матеріалу дати визначення епілептичної хвороби, визначити чинники що впливають на пам’ять в осіб з епілептичною хворобою

2) Дослідити особливості пам’яті в осіб, хворих на епілептичну хворобу, порівняти з групою здорових осіб.

3) Розробити відповідну корекційну програму за результатами отриманих даних дослідження пам’яті у пацієнтів хворих на епілепсію.

4) Оцінити ефективність запропонованої колекційної програми.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, та реалізації мети дослідження був використаний комплекс теоретичних: аналіз, вивчення літературних джерел та психологічної літератури з проблеми дослідження, та емпіричних методів дослідження: «10 слів» А. Лурія, «Піктограма» А. Лурія., «Образна пам’ять » (16 зображень).

Для проведення емпіричного дослідження пам’яті у хворих на епілепсію були використані такі методики: «10 слів» А. Лурія, «Піктограми» А. Лурія, «Образна пам’ять» (16 зображень). Дослідження проводилося на базі ТМО «Психіатрія», відділення №19 «Лікувально-діагностичний центр «Епілепсія»». Загальна вибірка становить 34 особи з яких 17 осіб, 9 жінок та 8 чоловіків, хворих на епілепсію, віком від 22 до 64 років. Та контрольна група, 17 осіб, 10 жінок та 7 чоловіків, без епілептичної хвороби, віком від 18 до 69 років.

Методика «Піктограми» Лурія

Обрана з метою дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування і його продуктивності, а також характеру розумової діяльності, рівня сформування понятійного мислення.

Методика «Образна пам’ять» (16 зображень)

Була обрана для обстеження образної пам’яті (методика може використовуватися для профорієнтації).

Рис. 1. Методика «Піктограми», (за Лурія), (n=34), де 1 – хворі на епілепсію (синій колір), 2 – контрольна група (респонденти без хвороби)

Згідно отриманих данних можна зазначити, що хворі на епілептичну хворобу, за методикою «Піктограми», Лурія, відтворили майже стільки ж слів (7,0 слів) як і особи, які не мають даної хвороби ( 7,9 слів). За даними результатами, можна припустити, що прийом протиепілептичних препаратів, не позначається на якості запам’ятовування, та подальшого відтворення слів, за допомогою асоціативної пам’яті, але перебіг хвороби все ж таки знижує загальний показник запам’ятовування.

Рис. 2. Методика «Зорова (образна) пам’ять» (16 зображень, (n=34)

За допомогою отриманих даних за методикою «Зорова (образна) пам’ять» (16 зображень), можна спостерігати, що особи, хворі на епілепсію показали результат, у цілому, дещо менший (6.9 зображень) за контрольну групу (здорові відтворили 7.17 зображень).

Якщо в осіб, без даної хвороби, ми бачимо результат, що не має значної різниці в кількості запам’ятованих зображень (6-9 зображень, при середній нормі 7), то в респондентів з хворобою, досить великий діапазон в кількості запам’ятованих зображень (від 4 до 12).

Коефіцієнт кореляції у хворих між завданнями «Піктограми і Образна пам’ять складає 0,35, тоді як у респондентів без хвороби – 0,32, що свідчить про те, що у хворих, ймовірно, є більша одноманітність стратегій запам’ятовування.

З метою поліпшення пам’яті у пацієнтів, було розроблено двотижневий інтенсивний тренінг, який включав:

А. Раціональну психологічну корекцію, направлену на розвиток у пацієнтів почуття впевненості у своїй ментальних силах, у можливостях поліпшення пам’яті.

Б. Ряд вправ, які направлені, насамперед, на поліпшення вербальної пам’яті, що є особливо вразливою при епілепсії :

Пацієнт має пригадати і відтворити в подробицях вчорашній день
Психолог називає, а пацієнт відтворює 20 слів (тренування уваги та пам’яті щодо вербальної інформації);
Завдання «Вітрина пам’яті»
Завдання «Управління асоціаціями»
Мнестичні творчі ейдетичні завдання
Щоденне збільшення об’єму відтворення прочитаного тексту

Рис. 3. Відтворення піктограм, де: 1 – (синій колір) позначені результати хворих на епілепсію після проведення тренінгу, 2 – (помаранчевий колір), результати контрольної групи, особи без даної хвороби

Згідно отриманих даних, після повторного тестування можна спостерігати, що хворі на епілептичну хворобу за методикою «Піктограми» (за Лурія), відтворили майже стільки ж слів (7,8 слів) як і особи, які не мають даної хвороби (7,9 слів). Отже, проведення двотижневого тренінгу з покращення пам’яті, має позитивні результати.

Рис. 4. Методика «Піктограми»: динаміка результатів дослідження пам’яті у осіб, хворих на епілепсію до та після тренінгу

На рис. 4 представлене графічне зображення результатів дослідження пам’яті до (синя крива) та після (рожева крива) проведення тренінгу та можна відмітити покращення показників у осіб, хворих на епілепсію.

Рис. 5. Методика «Зорова (образна) пам’ять» (16 зображень)

За допомогою отриманих даних за методикою «Зорова (образна) пам’ять» (16 зображень), можна спостерігати, що особи, хворі на епілепсію, після проведення тренінгу, показали результат (7,2 зображення), що наближається до показників здорових осіб ( у контрольній групі середній показник – 7.17 зображень).

Рис. 6. Динаміка показників зорової пам’яті до та після проведення тренінгу.

Також можна спостерігати, що в осіб, хворих на епілепсію, показники зорової пам’яті мали діапазон розбіжності від 4 до 12 до проведення тренігу, а після його проведення, діапазон зменшився до показників від 6 до 12.

Висновок:

Згідно результатів дослідження, можна побачити різницю в показниках пам’яті здорових осіб і осіб, що хворіють на епілепсію.
Аналіз результатів обстеження показав, що ступінь ураження пам’яті залежить від перебігу хвороби та вчасного звернення по допомогу до лікарів.
Проведення психологічного тренінгу, направленого на покращення пам’яті, сприяло нормалізації показників, що показали результати повторних обстежень.
Ці результати свідчать про необхідність психопрофілактичної роботи, направленої на усвідомлення хворими можливості поліпшити пам’ять та на тренування пам’яті за допомогою ряду спеціальних психологічних вправ.

Література

Бортникова С.М. Нервные и психические болезни/ Т.В. Зубахина; под ред. Б.В. Кабарухина. – Ростов Н/Д.: Феникс,2005. – 476с.
Варій М.Й. Загальна психологія. Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. – К.: «Центр учбової літератури», 2007.- 968 c.
Громов С.А. Лечение и реабилитация больных эпилепсией/ С.А. Громов. – 4-е изд., перераб. И доп. . – М.: Феникс, 2009. – 238 с.
Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений. – М.: Изда-тельский центр «Академия», 2000. – 232 с.
Міжнародна класифікація хвороб МКХ-10