Автори: Богдан Ольга Юріївна, спеціаліст кафедри психології ІСНіС МАУП, Грись Антоніна Михайлівна, доктор психологічних наук, професор

 Актуальність. Соціально-економічні зміни, що мають місце в умовах переходу до ринкових відносин, вимагають нових підходів у формуванні особистості школяра. Дедалі гострішою стає залежність місця держави в цивілізованому світі від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції державної системи професійної орієнтації населення та Концепції профільного навчання. У названих документах закладено один із основних нововведень — профілізація навчання в середніх загальноосвітніх закладах. Тому актуальністю нашого дослідження є одне із завдань профільної школи допомогти старшокласникам у виборі майбутньої професії, адже підготовка учня до вибору профілю навчання – це фактично перший серйозний етап вибору професії. В умовах  швидкого економічного і соціального прогресу світ професій дуже рухливий, багато виникає нових спеціальностей, частина старих зникає.

Об’єкт дослідження – процес підготовки старшокласників до вибору майбутньої професійної діяльності.   

Предмет – напрямки, форми та методи  роботи психолога з професійного самовизначення старшокласників.

Мета роботи – виявити рівень готовності старшокласників до вибору майбутньої професійної діяльності.

Завдання дослідження:

1) Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід профорієнтаційної діяльності психолога зі старшокласниками.

2) Емпіричним шляхом виявити стан самовизначення старшокласників  у виборі майбутньої професійної діяльності;

3) Визначити напрями роботи психолога щодо вдосконалення методів і прийомів профорієнтаційної роботи зі старшими школярами;

4) Надати практичні рекомендації для старшокласників з успішного вибору майбутньої професії.

Результати за методикою Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) показали наступний розподіл. Результати дослідження за методикою показали наступний розподіл результатів в експериментальній групі.

Таблиця 1

Розподіл респондентів  експериментальної

групи за методикою ДДО

(%, середній бал)

Шкала	Хлопці		Дівчата
	%	середній бал	%	середній бал
Людина – природа	5%	2,4	15%	2,9
Людина – техніка	45%	5,2	0%	-
Людина – людина	10%	3,2	45%	5,5
Людина – знак	35%	4,6	10%	3,3
Людина – художній образ	5%	2,3	30%	4,2

 Отже, результати за даною методикою показали, що представники по вибірці хлопців переважають за напрямком Людина – техніка – 45%, високі результати по шкалі Людина – знак (всі професії, пов’язані з розрахунками, цифровими і буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності) – 35% (4,6 балів) тобто можемо говорити про перевагу у хлопців схильності до знакових професій, точними науками; решта шкал менш представлені по вибірці: Людина – природа – 5% (2,4 балів), професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісним господарством хлопців даної групи приваблюють на низькому рівні, Людина – людина – 10% (3,2 балів) — професії, пов’язані з обслужуванням людей, спілкуванням також слабко представлені у виборі, що означає малу зацікавленість ними досліджуваними, Людина – художній образ – 5% (2,3 балів) – вибір творчих спеціальностей на низькому рівні прояву.

У дівчат тенденція протилежна, вони найбільше обирають напрям діяльності Людина – людина – 45% (5,5 балів) — всі професії, пов’язані з обслужуванням людей, спілкуванням, трохи слабше представлений напрям Людина – художній образ – 30% (4,2 балів) — всі творчі спеціальності, спеціальності за напрямом людина-природа представлені 15% (2,9 балів), а напрям Людина – техніка – взагалі не представлений. Тобто дівчата надають перевагу спілкуванню з людьми та обслугуванню.

Тому варто зазначити, що результати за методикою показали про надання переваги дівчатами напрямам майбутньої професійної діяльності у роботі з людьми, творчими професіями, гуманітарної сфери, а хлопці більше схильні до праці в сфері, пов’язаній з технікою, точними науками.

Рис. 1 Розподіл респондентів  експериментальної групи за методикою ДДО

Як ми бачимо з графіків на рис.1 профілі у хлопців та дівчат різні, так у хлопці перевага за технічними спеціальностями у 45%, головний, ведучий предмет праці – технічні об’єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії. Тому для хлопців цікавимиє професії: столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, фахівець з комп’ютерної техніки, фахівець із телекомунікацій й ін. Звичайно, праця тут спрямована не тільки на техніку, але все-таки ведучий предмет професійної уваги – область технічних об’єктів й їхніх властивостей. Зазначимо, що при обробці, перетворенні, переміщенні або оцінці технічних об’єктів від працівника потрібні точність, визначеність дій. Оскільки технічні об’єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, вигадки, технічної творчості. Поряд із творчим підходом до справи в області техніки від людини потрібно висока виконавська дисципліна. Дівчата, на відміну від хлопців не обирають цей вид професій взагалі, у дівчат на такому ж рівні 45% проявилися професії, яким характерна взаємодія людей, тому головний, ведучий предмет праці — люди. Для них характерні такі професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу й ін. Для успішної праці по професіях цього типу потрібно навчитися встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їхніх особливостях, а також опанувати знанням у відповідній області виробництва, науки, мистецтва. На нашу думку, такі результати доцільно пояснити статево-рольовими установками стосовно суто “чоловічих” та “жіночих” професій та індивідуально-типологічними особливостями досліджуваних.

Таблиця 2

Розподіл респондентів  контрольної групи за методикою ДДО

(%, середній бал)

Шкала	Хлопці		Дівчата
	%	середній бал	%	середній бал
Людина – природа	10%	3,3	10%	3,1
Людина – техніка	45%	5,4	0%	-
Людина – людина	5%	2,1	50%	6,2
Людина – знак	30%	3,8	5%	2,4
Людина – художній образ	10%	2,9	35%	4,1

Отже, результати за даною методикою показали, що представники по вибірці в контрольій групі хлопців переважають за напрямком Людина – техніка – 45% (5,4 балів) — всі технічні професії, високі результати по шкалі Людина – знак – 30% (3,8 балів) –  всі професії, пов’язані з розрахунками, цифровими і буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності, решта шкал менш представлені по вибірці: Людина – природа – 10% (2,9 балів) – всі професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісним господарством, Людина – людина – 5% (2,1 балів) – всі професії, пов’язані з обслужуванням людей, спілкуванням, Людина – художній образ – 10% (2,9 балів) – всі творчі спеціальності, отже перевага за технічними професіями.

У дівчат тенденція протилежна, вони найбільше обирають напрям діяльності Людина – людина – 50% (6,2 балів) – всі професії, пов’язані з обслужуванням людей, спілкуванням, трохи слабше представлений напрям Людина – художній образ – 35% (4,1 балів) – всі творчі спеціальності, спеціальності за напрямом людина-природа представлені 10% (3,1 балів) – всі професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісним господарством, а напрям Людина – техніка – взагалі не представлений. Тому можемо зазначити про перевагу професій по обслугуванню та спілкуванню з людьми.

Тому варто зазначити, що результати за методикою як в контрольній так і векспериментальній групах показали надання переваги дівчатами напрямам майбутньої професійної діяльності у роботі з людьми, творчими професіями, гуманітарної сфери, а хлопці більше схильні до праці в сфері, пов’язаній з технікою, точними науками.

Рис. 2 Розподіл респондентів контрольної групи за методикою ДДО

Зокрема, зазначимо, що на другому місці по вибору досліджуваними хлопцями як контрольної 30% так і експериментальної групи 35% є професії типу людина знак. Тут головний, ведучий предмет праці — умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови. Це такі професії, як: перекладач, кресляр, інженер, топограф, програміст й ін. Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здатності подумки поринати в світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від предметних властивостей навколишнього світу й зосереджувати на відомостях, які несуть у собі ті або інші знаки. При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем. Робота рутинна, вимагає посидючості, високої концентрації уваги. А от у дівчат як експериментальної 30% так і контрольної групи 35% на другому місці за актуальністю вибору є професії типу людина – художній образ. Тут головний, ведучий предмет праці -художній образ, способи його побудови. Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, скульптор, літературний працівник. Одна з особливостей професій типу «людина -художній образ» полягає в тому, що значна частка трудових витрат залишається схованою від стороннього спостерігача. Більше того, нерідко додаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці. Така специфіка на нашу думку може бути пояснена статево-рольовими установками хлопців та дівчат відносно “чоловічих” та “жіночих” професій та індивідуально-типологічними особливостями досліджуваних.

Також в цілому результати між експериментальною та котрольню групою по вказаних тенденціях вибору не спостергігається.

За методикою Анкета професійних здібностей та якостей результати  по експериментальній групі були наступними. Результати представлено за рівнем прояву кожного блоку в максимально можливій оцінці 5 балів.

Таблиця 2.

Середні значення  по анкеті професійних здібностей та якостей експериментальна група (середній бал)

Шкала	Хлопці	Дівчата
I. Інтелектуальні якості	5	4,4
II. Ділові якості	4,5	4,6
III. Емоційно-вольові якості	3,2	4,5
IV. Моральні якості	3,4	5
V. Психомоторні якості	4,8	3,5
VI. Здібності до точних наук	5	2,2
VII. Здібності до гуманітарних наук	3,4	4,8
VIII. Здібності до природничих наук	3,6	4,4
IX. Технічні здібності	4,5	2,4
X. Творчі здібності	3,5	4,8

 Як ми можемо спостерігати, обрання респондентами різних груп окремих професійно-важливих здібностей узгоджується з результатами попередніх методик за напрямками діяльності, які обирали респонденти за статевою ознакою.

Так  у хлопців переважно важливими за проявом є наступні здібності — Інтелектуальні якості -5, Ділові якості 4,5, Психомоторні якості – 4,8, Здібності до точних наук – 5, Технічні здібності – 4,5, що знадобиться їм для опанування професій, пов’язаних з точними науками, військовою справою, технікою. Отже хлопці більш схильні до точних наук з інтелектуальним нахилом, що обумовлено проявом визначених якостей на високому рівні.

Дівчата ж вважають, що більше знадобляться саме Інтелектуальні якості – 4,4, що нижче за рівнем ніж у хлопців, Ділові якості – 4,6 що майже збігається з вибором хлопців, Емоційно-вольові якості – 5, що не співпадає з вибором хлопців, але можливо потребує участі для реалізації себе в творчих та гуманітарних професіях, Моральні якості – 4,8, що хлопцями майже не проявлено на такому рівні, Здібності до гуманітарних наук – 4,8, що кардинально відрізняється від хлопців, які обирали точні науки, Творчі здібності – 4,8, що потрібно на думку респондентів саме для реалізації себе в творчих професіях (дивись рис. 2.3).

 

Рис. 3 Середні значення  по анкеті професійних здібностей та якостей експериментальної групи

Як ми можемо спостерігати з рис. 2.3 у хлопців та дівчат експериментальної групи результати за проявом здібностей розходяться. Так істотними, на нашу думку, є різниця в прояві емоційно-вольових якостей – 4,5 у дівчат проти 3,2 у хлопців, оскільки дівчата за своєю природою більш емоціні ніж хлопці. Моральні якості також у дівчат вище проявилися 5 проти 3,2 балів у хлопців, значить, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість вище розвинуті у дівчат. А от психомоторні якості в розвитку на рівні 4,8 є прерогативою хлопців проти 3,5 у дівчат. Тобто, у хлопців швидкість, прискорення, темп рухів, ритм (просторовий, часовий, динамічний), координованість рухів, пластичність, спритність розвинуті вище. Здібності до точних наук у дівчат є низькорозвинутими – 2,2, а у хлопців – 5 балів, що дає підставу говорити про можливо у дівчат бракує впевненості у своїх математичних здібностях, внаслідок чого вони не розраховують на успіхи в цій галузі знань, або в тому, що батьки і вчителі рідко заохочують дівчаток у вивченні математики, або в тому, що дівчатка вважають математичні досягнення невідповідними для своєї гендерної ролі (“математика – не жіноча професія”). Це відноститься і до технічних здібностей 4,5 у хлопців проти 2,4 у дівчат. Зазначимо, що Д. Кенрика намагається пояснити статеві відмінності у математичних здібностях тим, що в осіб чоловічої статі, внаслідок підвищеного рівня тестостерону, більше виражений дух змагальності і, таким чином, розходження в математичній успішності, на думку цього автора, є вторинним феноменом. Посилання Д. Кенрика на велику змагальність чоловіків видається неспроможною: тоді чоловіки повинні були б мати перевагу за всіма здібностями, чого насправді не спостерігається. Зокрема у дівчат прояв здібностей до гуманітарних наук 4,8  вище за хлопців 3,4 балів.

За методикою Анкета професійних здібностей та якостей результати в контрольній групі були наступними. Результати представлено за рівнем прояву кожного блоку в максимально можливій оцінці 5 балів.

 Таблиця 3

Середні значення  по анкеті

професійних здібностей та якостей контрольна група (середній бал)

Шкала	Хлопці	Дівчата
I. Інтелектуальні якості	5	4,2
II. Ділові якості	4,3	4,4
III. Емоційно-вольові якості	3,1	4,1
IV. Моральні якості	3,7	5
V. Психомоторні якості	4,9	3,3
VI. Здібності до точних наук	5	2,1
VII. Здібності до гуманітарних наук	3,2	5
VIII. Здібності до природничих наук	3,4	4,5
IX. Технічні здібності	4,8	2,3
X. Творчі здібності	3,8	5

 Як ми можемо спостерігати, обрання респондентами різних груп окремих професійно-важливих здібностей переплітається з результатами попередніх методик за напрямками діяльності, які обирали респонденти за статевою ознакою.

Так  у хлопців переважно важливими за проявом є наступні здібності — Інтелектуальні якості -5, Ділові якості 4,3, Психомоторні якості – 4,9, Здібності до точних наук – 5, Технічні здібності – 4,8, що знадобиться їм для опанування професій, пов’язаних з точними науками, військовою справою, технікою.

Дівчата ж вважають, що більше знадобляться саме Інтелектуальні якості – 4,2, що нижче за рівнем ніж у хлопців, Ділові якості – 4,4 що майже збігається з вибором хлопців, Емоційно-вольові якості – 4,1, що не співпадає з вибором хлопців, але можливо потребує участі для реалізації себе в творчих та гуманітарних професіях, Моральні якості – 5, що хлопцями майже не проявлено на такому рівні, Здібності до гуманітарних наук – 5, що кардинально відрізняється від хлопців, які обирали точні науки, Творчі здібності – 5, що потрібно на думку респондентів саме для реалізації себе в творчих професіях.

Рис. 4 Середні значення  по анкеті професійних здібностей та якостей контрольної групи

Таким чином, тенденція в контрольній групі щодо прояву певних здібностей зберігається, профі дівчат та хлопців на рис.3 та рис.4. є ідентичними. Тому загалом зазначимо, що юнаки прагнуть до роботи, що дозволяє отримати владу, вигоду і незалежність, а дівчата понад усе цінують роботу в сфері обслуговування, або дає цікавий досвід, хлопці віддають перевагу технономічним професіям, а дівчата – соціономічним. Крім того,  у дівчаток більше виражено інтерес до мистецтва, серед дівчат переважає соціальна, артистична спрямованість, а серед юнаків – підприємницька та дослідницька. Також, як ми вже зазначали вище, більшість осіб вибирають професії, що відповідають їх гендерної ролі. Однак навряд чи цей висновок повністю відповідає дійсності. Зв’язок гендерних установок з вибором професії швидше постулюється, ніж доводиться. При цьому не враховується такий фактор, як оплата праці в тієї чи іншої професії (що має значення для чоловіків як годувальників сім’ї), наявність в даній місцевості тих чи інших професійних навчальних закладів і промисловості і т. ін. У юнаків професійне самовизначення формується в руслі загальної життєвої перспективи і органічно входить до нього. На їх професійне самовизначення впливають фактори далекої перспективи: чим більше визначені плани на подальше життя, тим вище рівень сформованості професійного плану і ступінь впевненості в правильності професійного вибору. У дівчат життєве і професійне самовизначення не пов’язані між собою, для них характерна більша емоційність і ситуативність самовизначення, менш цілісний світогляд. Найближчі плани дівчат визначаються в основному пізнавальними інтересами і рівнем емоційної збудливості. У юнаків на планування найближчої перспективи великий вплив мають інтелектуальні показники (комбінаторне мислення, загальний рівень інтелекту) та рівень самоконтролю.

У дівчат картина дещо інша: більш вираженим є мотив до Соціальна значимість (7,2 балів), на другому місці стоїть мотив Самоствердження в праці (5,9 балів), далі — Власна праця (4,6 балів). Найменш вираженим є мотив Професійна майстерність (4,1 балів). На нашу думку дівчата на відміну від хлопців керуються більше власним значенням, ніж престижем та амбіціями. Дівчатам важливо бути визнаними в суспільстві та колективі, показати свою значимість на рівні міжособистісних стосунків.

Рис. 5 Результати застосування методики професійної мотивації для експериментальної групи (середній бал)

Спираючись на результати, наведені на рис. 2.5 зазначимо, що особи чоловічої і жіночої статі пред’являють до професійної діяльності у значній мірі різні вимоги, бачать у ній джерело задоволення різних потреб. У хлопців істотно зростає число вимог до своєї майбутньої професії, тобто приймається до уваги все більше число чинників. У дівчат ж кількість вимог до майбутньої професії зростає незначно. Хлопці на перше місце ставлять високу заробітну плату та можливість самостійного прийняття рішень у процесі праці. Серед важливих факторів вони називають процес і умови праці, її творчий характер. Велике місце у хлопців також займає романтика їхньої майбутньої професії. Контакт з людьми для них менш важливий. Для дівчат головними факторами професійної діяльності є можливість контактів з людьми і сам процес праці, а також висока матеріальна зацікавленість

Представники по вибірці хлопців переважають за напрямком Людина – техніка – 45%, високі результати по шкалі Людина – знак – 35%, решта шкал менш представлені по вибірці: Людина – природа – 5%, Людина – людина – 10%, Людина – художній образ – 5%. У дівчат тенденція протилежна, вони найбільше обирають напрям діяльності Людина – людина – 45%, трохи слабше представлений напрям Людина – художній образ – 30%, спеціальності за напрямом людина-природа представлені 15%, а напрям Людина – техніка – взагалі не представлений.

У хлопців переважно важливими за проявом є наступні здібності — Інтелектуальні якості -5, Ділові якості 4,5, Психомоторні якості – 4,8, Здібності до точних наук – 5, Технічні здібності – 4,5, що знадобиться їм для опанування професій, пов’язаних з точними науками, військовою справою, технікою. Дівчата ж вважають, що більше знадобляться саме Інтелектуальні якості – 4,4, що нижче за рівнем ніж у хлопців, Ділові якості – 4,6 що майже збігається з вибором хлопців, Емоційно-вольові якості – 5, що не співпадає з вибором хлопців, але можливо потребує участі для реалізації себе в творчих та гуманітарних професіях, Моральні якості – 4,8, що хлопцями майже не проявлено на такому рівні, Здібності до гуманітарних наук – 4,8, що кардинально відрізняється від хлопців, які обирали точні науки, Творчі здібності – 4,8, що потрібно на думку респондентів саме для реалізації себе в творчих професіях.

У хлопців більш вираженим є мотив до Самоствердження в праці (6,8 балів), на другому місці стоїть мотив Власної праці та Соціальної значимості праці (5,2 балів).  Найменш вираженим є мотив Професійна майстерність (4,2 балів). На нашу думку вони керуються власними амбіціями, притаманними цьому віку, а також власним значенням для оточуючих. Низький рівень майстерності є нормальним для старшокласників, оскільки вони ще не повністю розуміють вимоги до улюбленої професії, і не володіють певним рівнем професіоналізму. У дівчат картина дещо інша: більш вираженим є мотив до Соціальна значимість (7,2 балів), на другому місці стоїть мотив Самоствердження в праці (5,9 балів), далі — Власна праця (4,6 балів). Найменш вираженим є мотив Професійна майстерність (4,1 балів).

Для хлопців найнижчим показником є установка на нерішучість (22 бали), також низький результат по залежності (26 балів), середні показник по шкалах раціоналізму (30 балів), оптимізму (32 бали), найвище самостійність – 34 бали. У дівчат показники відрізняються нижчим рівнем: найнижчим показником є раціоналізм (24 бали), установка на нерішучість (26 балів), майже однакові результати по залежності (30 балів), оптимізму (30 бали), найвище самостійність – 32 бали.

Таким чином по вибірці респондентів спостерігаються певні гендерні відмінності між обиранням представниками різної статі напрямів для майбутньої професійної діяльності, що і проявилося в результатах. Хлопці віддають перевагу техніці, точним наукам та військовій справі, що зазвичай є переважно чоловічими справами. Дівчата ж обирають більше гуманітарну сферу діяльності, домашнє господарство, медицину, та творчі професії в сфері мистецтва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамович И. Р. Структурно-динамические особенности потребностно-мотивационной сферы студентов педагогического вуза: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07. — Минск, 1996. — 18 с.
2. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке. // Психологический журнал. — 1991. — № 6. — С. 3-12.
3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М.- Словарь-справочник по психодиагностике – Спб.:Питерком,1999-528с.
4. Кондратьев Н.Ю. “Психолого-педагогическая работа со школьниками девиантами” “Психологическая наука и образование”, 1999г № 3-4 с. 46-65.
5. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. – 1996. — №5. – С.3-18.
6. Сизов К.В. Индивидуальный стиль и проблема личностного подхода к способностям / / Вопросы психологии. – 1988. — №2. – С.160-167.
7. Фурманов И.А. Детская агрессивность: писходиагностика и коррекция. – Мн.: Ильин В.П., 1996. – 192 с.
8. Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМК ВО, 1990. – 75 с.
9. Эльконин Д.Б. К проблеме переодизации психического развития в детском возрасте / / Избр. психол тр. — М., 1989.

   Автор: Богдан Ольги Юріївни, спеціаліст кафедри психології ІСНіС МАУП.