Анотація: дана робота присвячена оцінці зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів по областях України у 2001-2003 роках і первинною захворюваністю на нервові хвороби. Виявляється значення (позитивне чи негативне) харчових продуктів у формуванні захворюваності на нервові хвороби та розраховуються оптимальні рівні їх споживання як такі, що забезпечують найнижчий рівень первинної захворюваності населення на даний вид захворювань.
Актуальність проблеми. Захворювання нервової системи формують значну соціальну та економічну проблему[1, 2]. Це обумовлено зростаючою поширеністю патології нервової системи і великими економічними витра-тами, пов’язаними з високою інвалідизацією внаслідок цієї патології. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі 25% функціональних розладів обумовлено захворюваннями нервової системи, що у 2,5 рази більше в порівнянні з даними за 1996 рік [2, 3]. У Європі на захворювання нервової системи доводиться 35% від загального тягаря усіх хвороб [2]. Інсульт, деменція, епілепсія і хвороба Паркінсона є найбільш важливими захворюваннями, що визначають смертність і захворюваність населення земної кулі [1, 2, 4]. Аналіз досліджень з економічних аспектів хвороб мозку в Європі, опублікований Європейською радою мозку в 2005 р, представив очікувані витрати на лікування захворювань мозку в Європі в 2004 р як 386 більйонів євро [5].
Отже, проблема поширеності захворювань нервової системи, їх лікування та реабілітації є актуальною через безперервний щорічний приріст цих патологій і випадків інвалідності від них в Україні і у всьому світі. Проблема інвалідності від нервових хвороб має глобальний характер, обумовлений не тільки медичними, а й економічними, і соціальними чинниками.
Головний позаштатний невролог МОЗ України, доктор медичних наук, професор Т. Міщенко, представила на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна педіатрія», яка відбулась у м. Києві 30 вересня 2011року дані офіційної статистики МОЗ України за 2010 р за неврологічну захворюваність в Україні. За цими даними в Україні майже 5 млн осіб (11% всього населення) мають неврологічні порушення. З них 1 млн 732 тис. 272 пацієнтів з неврологічними захворюваннями, виключаючи цереброваску-лярну патологію, з яких 70% — люди працездатного віку [7].
Через збільшення кількості інфекційних, демієлінізуючих захворювань і судинної патології, великої поширеності факторів ризику в популяції населення України — артеріальної гіпертензії, ожиріння, гіперхолестеринемії, цукрового діабету та інших — темпи поширення патології нервової системи зросли за 10 років майже в 2 рази. У структурі нервових захворювань, щорічно на 1100-1200 осіб збільшується кількість випадків розсіяного склерозу, на даний момент таких пацієнтів 19 438. Раніше це захворювання серед дітей відзначалося рідко, зараз же кількість випадків розсіяного склерозу у дітей збільшується з кожним роком і становить 5% загальної кількості випадків [6].
Нажаль, а ні конференція, а ні наведені джерела з епідеміології нервових хвороб серед соціальних чинників цієї захворюваності не виокремила значення аліментарного чинника як чинника ризику і як могутньої умови отримання профілактичного та лікувального ефектів.
Мета дослідження: використовуючи точний математичний апарат, на значній кількості спостережень у епідеміологічному дослідженні довести корисну чи шкідливу дію окремих груп харчових продуктів щодо виникнення нервових хвороб серед населення областей України.
Організація досліджень: Аналізу підлягали статистичні дані про первинну захворюваність на нервові хвороби серед населення 25 областей України у 2001-2003 роках (масив з 75 даних у розрахунку на 100000 населення) та статистичні дані про відповідні рівні споживання населенням цих областей окремих груп харчових продуктів у розрахунку на одну особу у кг*рік, а також відповідна енергетична цінність харчового раціону у ккал/добу на одну особу. Математичний аналіз полягав у вирахуванні коефіцієнта кореляції Пірсона з 75 пар співставлень, представлення закономірності у вигляді лінійної та нелінійної апроксимації, побудови математичних описів спостерігаємого зв’язку і відповідного його графічного зображення. Результати у даному фрагменті досліджень базувались на 825 парах співставлень.
Нотаток: Ця стаття є продовженням циклу статей з вивчення епідеміо-логічного зв’язку між рівнями споживання харчових продуктів та рівнями первинної захворюваності на нервові хвороби серед населення областей України на прикладі статистичних даних за 2001-2003 роки. У даному електронному науковому журналі нами опубліковано вже дві статті [8; 9]
Результати досліджень:
Нижче наведено результати співставлення рівнів споживання м’яса по областях України та рівнів первинної захворюваності на нервові хвороби (Див. Мал. 1)
Мал. 1. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням м’яса і первинною захворюваністю на нервові хвороби в областях України .
Як видно зі змісту Мал. 1, достовірного зв’язку між споживанням м’яса та первинною захворюванністю на нервові хвороби не виявлено. Але певна тенденція росту цієї захворюваності з ростом рівня споживання м’яса, все ж, простежується. За лінійним виміром зв’язку, кожні наступні 10 кг м’яса на рік збільшує кількість захворювань майже на 200 додаткових випадків на 100000 населення. Найменша захворюваність фіксується при споживанні м’яса на рівні 21 кг на особу*рік або 58 г /особу*добу. Отриманий результат у зв’язку з низькою статистичною значущістю потребує уточнення можливо за рахунок збільшення кількості років, що підлягають аналізу. За нелінійною закономірністю максимальна захворюваність на нервові хвороби спосте-рігається за умови споживання 33-35 кг м’яса/особу*рік, або 90-96 г/особу*добу. У малюнку продемонстровані також лінійна та нелінійна математичні моделі, які описують представлені відповідні криві.
На Мал.2. представлено результати вивчення зв’язку між споживанням молока і молочних продуктів та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал.2).
У цьому співставленні (Див. Мал. 2) було зафіксовано надзвичайно тісний прямий зв’язок між споживанням харчових продуктів даної групи та первинною захворюваністю на нервові хвороби (r = 0,536719; p < 0,0001). При цьому мінімальна захворюваність спостерігалась при рівнях споживання молока біля 120 кг/особу*рік або 329 мл/особу*добу, а максимальна - при споживанні 300 кг/особу*рік або 822 мл/особу*добу. Отже зі збільшенням споживання молока на 10 кг/особу*рік, захворюваність на нервові хвороби збільшується на 70 випадків на 100000 населення. Наступні дослідження. сподіваємось дадуть пояснення механізмів виявленого впливу.
Мал. 2. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням молока і первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України .
На наступному малюнку (Див. Мал. 3) продемонстрована практична відсутність зв’язку між рівнями споживання яєць (у межах від 120 до 260 яєць/особу*рік у розрахунку на курячі яйця). Ця обставина за лінійною кореляцією не дає підстав дати рекомендації з оптимальних рівнів спожи-вання продукту при даній патології. У той же час, якщо орієнтуватись на нелінійну конфігурацію закономірності зв’язку, то орієнтовно можна дійти висновку, що оптимум знаходиться у межах між 136 – 142 яйця/особу*рік або 0,37 — 0,39 курячого яйця/особу*добу. Такі співвідношення пов’язані з ризиком гіперзабезпечення організма холестерином жовтків, що тісно пов’язано з неврологічною патологією але, напевно, не первинною, а хронічною..
Наступний малюнок ілюструє зв’язок між споживанням хлібопродуктів та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 4). За даними лінійної кореляції простежується слабкий натяк на зворотній зв’язок. Саме зворотний зв’язок показує позитивну профілактичну дію того чи іншого продукту щодо даного виду захворюваності.
Лінійна закономірність показує, що зі збільшенням споживання хлібо-продуктів з 100 до 160 кг/особу*рік первинна захворюваність знизилась з 1750 до 1386 випадків на 100000 населення. За нелінійною математичною моделлю закономірності найнижча захворюваність на нервові хвороби співпадає з рівнем споживання хлібних виробів 157 кг/особу*рік або 430 г/особу*добу.
Мал. 3. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням яєць і первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України .
Мал. 4. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням хлібопродуктів і первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України .
На наступному малюнку демонструється високо достовірний прямий зв’язок між рівнем споживання картоплі та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 5)
З даного малюнку видно, що збільшення споживання картоплі від 70,5 до 199,7 кг/особу*рік пов’язано зі збільшенням рівня захворюваності на нервові хвороби від 1000 до 2000 нових випадків нервових хвороб на 100000 населення. Отже, мінімальний рівень захворюваності відповідає рівню спо-живання картоплі 70,5 кг/особу*рік або 193 г/особу*добу.
Вивченню зв’язку між рівнями споживання інших овочів (окрім картоплі) та захворюваністю на нервові хвороби присвячена наступна серія співставлень (Див. Мал. 6). У цьому дослідженні виявлена, навпаки, дія овочів як така, що достовірно знижує даний вид захворюваності. Так, з переходом рівня споживання овочів (окрім картоплі) від 75,6 до 178,2 кг/особу*рік первинна захворюваність на нервові хвороби знижується з 1966 до 1170 випадків на 100000 населення. Отже,виходячи з лінійної закономірності можна рекомендувати з метою первинної та вторинної профілактики нервових хвороб дотримуватись споживання овочів у середньому на рівні 178,2 кг/особу*рік або 488 г/особу*добу.
Наступна серія була присвячена вивченню зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 7).
Встановлено стійку тенденцію збільшення даного виду захворюваності при збільшенні рівня споживання плодів. Так при збільшенні рівня споживання плодів від 14,5 до 52,2 кг/особу*рік, рівень захворюваності на дану патологію зріс з 1386 до 2000 випадків на 100000 населення.
Мал. 5. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням картоплі і первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України .
Мал. 6. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між рівнями споживанням інших овочів (окрім картоплі) і первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України .
Мал. 7. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України.
Отже отримана інформація дозволяє визначити як найменш ризикований з точки зору захворюваності на нервові хвороби рівень споживання плодів не вище за 14,5 кг/особу*рік або біля 40 г/особу*добу.
Мал. 8. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням риби та первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України.
Вище представлено малюнок, який презентує статистично значущий зв’язок між рівнями споживання риби та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 8). Споживання риби у межах від 5,2 до 17,6 кг/особу *рік викликає зниження захворюваності на нервові хвороби у середньому з 1945 до 1162 випадків на 100000 населення тобто більше як на 40 %. У той же час, нелінійна закономірність свідчить про те, що існує нижній екстре-мум захворюваності, який відповідає 13,5 кг/особу*рік або близько 37 г/особу*добу.
Наступна серія досліджень присвячена вивченню зв’язку між рівнями спо-живання цукру та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 9). Виявлено потужний високодостовірний обернений зв’язок. При споживанні цукру від 29,8 до 43,3 кг/особу*рік первинна захворюваність знизилась від 2229 до 1054 випадки на 100000 населення, тобто більш як у 2 рази. Виходячи з нелінійної закономірності встановлено нижнє значення екстремуму даної функції захворюваності, який відповідає 41 — 42 кг/особу*рік або 112 – 115 г цукру/особу*добу.
У малюнку 10 представлено достовірний обернений зв’язок між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 10). Виявлено, що збільшення споживання рослинної олії від 7,5 до 12,8 кг/особу*рік тягне за собою зменшення захворюваності на нервові хвороби від 1928 до 1324 випадки на 100000 населення. Це підтверджується також нелінійною закономірністю. За виявлених обставин можна рекомендувати при нервових хворобах максимальний середньо-статистичний рівень споживання рослинної олії, тобто 12,8 кг/особу*рік або 35 г/особу*добу.
Нарешті, остання серія досліджень передбачала виявити зв’язок між серед- ньодобовим споживанням енергії харчового раціону та первинною захворю-ваністю на нервові хвороби (Див. Мал. 11).
Мал. 9. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням цукру та первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України.
Мал. 10. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України.
Мал. 11. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між добовим споживанням енергії харчового раціону та первинною захворюваністю на нервові хвороби населення областей України.
У даній серії досліджень була виявлена тенденція збільшення захворю-ваності на нервові хвороби зі збільшенням енергії раціону. За лінійною закономірністю збільшення енергетичної цінності харчового раціону від 2449 до 3139 ккал/особу*добу тягне за собою збільшення захворюваності на нервові хвороби з 1351 до 1756 випадків на 100000 населення. Ця закономірність підтверджується також і нелінійним варіантом кривої. Отже мета мінімальної захворюваності може бути досягнута за умови споживання у середньому харчового раціону енергетичної цінності у 2449 ккал/особу*добу.
Висновки
- Отримано ефективний інструмент для епідеміологічного дослідження етіологічного зв’язку між різними чинниками ризику та результуючим станом захворюваності на нервові хвороби.
- Виявлено статистично значущий прямий зв’язок, що приводить до збільшення первинної захворюваності на нервові хвороби, з рівнями споживання наступних харчових продуктів: молоко (r = 0,536719; p < 0,0001), картопля (r = 0,481958; p < 0,0001).
- Виявлено статистично значущий обернений зв’язок, що сприяє зменшенню захворюваності на нервові хвороби, з рівнями споживання наступних харчових продуктів: овочі (окрім картоплі) (r = — 0.281918; p < 0,05), риба (r = - 0,299643; p < 0,05), рослинна олія (r = -0,267888; p < 0,05)/
- Не виявлено статистично значущого зв’язку первинної захворюваності на нервові хвороби з рівнями споживання м’яса, яєць, хлібопродуктів, плодів та енергії харчового раціону, але відносно них оцінені певні тенденції та вектори цього зв’язку, а саме: зі споживанням м’яса, плодів та енергії прямий, хлібопродуктів – обернений, яєць – відсутність зв’язку
(Див. Мал. 1-11)
