Анотація: дана робота присвячена оцінці зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів по областях України у 2001-2003 роках і первинною захворюваністю на онкологічні хвороби. Порівнюється етіологічне, патогенетичне значення харчових продуктів і значення генетичних чинників (вроджені вади розвитку) при онкологічних хворобах. Виявляється значення (позитивне чи негативне) харчових продуктів у формуванні захворюваності на онкологічні хвороби та розраховуються оптимальні рівні їх споживання як такі, що забезпечують найнижчий рівень первинної захворюваності населення на даний клас хвороб.
Актуальність роботи. Дослідження відмінності частоти онкологічних захворювань залежно від впливу зовнішніх факторів (клімат, побутові звички, виробничі умови, та ін.) і є завданням епідеміології злоякісних пухлин. Аналіз цих факторів дозволяє визначити можливі причини розвитку злоякісних пухлин. Тоді в широких масштабах епідеміологи розробляють профілактичні заходи, які сприятимуть зниженню захворюваності на онко-патологію.
В багатьох країнах світу створені Національні канцер-регістри, завдання яких достовірний збір та аналіз інформації щодо стандартизованих показників захворюваності та смертності від злоякісних пухлин з урахуван-ням вікової структури населення. Захворюваність та смертність від злоякісних пухлин, визначаються в абсолютній кількості хворих чи померлих в розрахунку на 100 тис. населення регіону. Проблема онкологічних захворювань залишається пріоритетною для суспільства на сучасному етапі. За даними ВООЗ у світі в 80-х роках кожен рік на злоякісні пухлини захворювало близько 6 мільйонів чоловік (Миіг С., 1981), а в 2000 році вже потребують лікування близько 10 мільйонів хворих[1]. Прогнози проведені на 2020 рік говорять що кількість онкологічних хворих зросте до 20 млн. нових випадків. При цьому, якщо в 2000 році щорічно помирало в світі 6 млн. онкохворих, то в 2020 кількість смертей зросте також в двічі до 12 млн., незважаючи на заходи профілактики та успіхи діагностики та лікування [2]. Результати досліджень за останні десятиріччя показали, що кількість загиблих від раку в промислове розвинених країнах світу виросла на 40%. Це число спостерігається в основному серед хворих чоловіків на рак легенів. Приблизно 20% приросту прийшлось на долю загиблих жінок від раку молочної залози. В Україні в 1998 році було зареєстровано 159 036 випадків раку або 316.5 на 100 тис. населення. Найбільш високі рівні захворюваності зареєстровано при раку легені, молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, передміхурової залози та шийки матки. В 1995 році число вперше зареєстрованих випадків злоякісних пухлин становило 158,6 тис. а захворюваність 307 — 308,1 на ІОО тис.населення. Частка пацієнтів похилого віку становила 66,4%, дитячого населення та підлітків 0,7 — 1%, осіб працездатного віку 32,5%. Встановлено, що частота захворюваності та смертності на рак в різних районах різна. Смертність від раку різних локалізацій також з кожним роком збільшується, при цьому смертність від раку серед чоловіків вища, ніж серед жінок. Так, в 1990 — 1993 рр. за стандартизованими даними ВОЗ смертність серед чоловіків в Україні була 198,4 на 100 тис. населення в той час як серед жінок — 95. Всього в Україні не переживає рік з моменту встановлення діагнозу 38,2% хворих, причому цей показник коливався від 28.6% в м. Києві до 51.2% в Луганській області.
Серйозним поштовхом до збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози стала аварі на Чорнобильській АЕС[3]
При злоякісних пухлинах ротової порожнини летальність до року складає 47.2%, рак стравоходу спричиняє смерть до року 70% первинних хворих. Від раку шлунка до року помирає 62.2% хворих, а дорічна летальність при злоякісних пухлинах прямої кишки — 35,3%. Показник летальності до року при злоякісних пухлинах легенів по деяких регіонах України сягає 74,9 [4]. До року помирає 14% хворих на рак молочної залози, 19.4% хворих на рак шийки матки та більш ніж 20% хворих на рак тіла матки. Кожна третя жінка не переживає року після встановлення діагнозу раку яєчників в Україні та кожен четвертий чоловік до року помирає в разі раку передміхурової залози [2].
Спроби проаналізувати епідеміологіє раку у світовому масштабі здійснені у матеріалі [5].
Однак, найбільш придатним середовищем для вивчення епідеміологічної ролі харчових продуктів є більш-менш однорідні області однієї компактної країни. Ми не знайшли навіть постановку даного питання у літературі.
Мета роботи. Перед даним фрагментом досліджень була поставлена мета, використовуючи метод епідеміологічного дослідження, вивчити роль споживання окремих груп харчових продуктів у етіології та патогенезі онкологічних хвороб, а також у порівнянні з роллю спадкових чинників.
Організація досліджень: Аналізу підлягали статистичні дані про первинну захворюваність на онкологічні хвороби і на вроджені вади розвитку серед населення 25 областей України у 2001-2003 роках (масив з 75 даних у розрахунку на 100000 населення) та статистичні дані про відповідні рівні споживання населенням цих областей окремих груп харчових продуктів у розрахунку на одну особу у кг*рік, а також відповідна енергетична цінність харчового раціону у ккал/добу на одну особу. Математичний аналіз полягав у вирахуванні коефіцієнта кореляції Пірсона з 75 пар співставлень, пред-ставлення закономірності у вигляді лінійної та нелінійної апроксимації, побудови математичних описів спостерігаємого зв’язку і відповідного його графічного зображення. Результати у даному фрагменті досліджень базува-лись на 900 парах співставлень. Окремо, з метою порівняння потужності аліментарного та генетичного чинників при формуванні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи було розглянуто співставлення первинної захворюваності на вроджені вади розвитку і на хвороби досліджуваного класу.
Нотаток: Ця стаття є продовженням циклу статей з вивчення епідеміо-логічного зв’язку між рівнями споживання харчових продуктів та рівнями первинної захворюваності на розлади психіки і поведінки, нервові хвороби, на епілепсію, на онкологічні хвороби серед населення областей України на прикладі статистичних даних за 2001-2003 роки. У даному електронному науковому журналі нами опубліковано вже п’ять статей [6, 7, 8, 9, 10].
Результати досліджень:
Нижче наведено результати співставлення рівнів споживання м’яса по областях України та рівнів первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 1)
Мал. 1. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням м’яса і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Як видно з малюнку 1, споживання м’яса і м’ясопродуктів майже не впливає на захворюваність на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання м’яса з 23 до 40 кг/особу*рік первинна захворюваність, зросла з 743,5 до 796,8 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 841,9 до 851,6 випадків. Отже, вага кожного спожитого кг м’яса у первинній захворюваності на онкологічні хвороби складає 9,7/16 = 0,57 додаткових випадків на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на онкологічні хвороби спостерігається за умови споживання 23 кг м’яса/особу*рік або 63,0 г/особу*добу.
Нижче наведено малюнок 2, який ілюструє зміни захворюваності на онкологічні хвороби у відповідності зі змінами рівнів споживання молока і молочних продуктів (Див. Мал.2).
Як видно з малюнку 2, споживання молока і молокопродуктів провокує високодостовірне збільшення захворюваності на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання молока з 120 до 320 кг(л)/особу*рік первинна захворюваність високо статистично значущо зменшилась з 915,0 до 662,6 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 949,2 до 684,0 випадків більш як у 1,4 раза. У масштабах країни це запобігання 121992 випадкам захворювань на онкопатологію. Отже, вага кожного спожитого кг(л) молока у первинній захворюваності на онкологічні хвороби складає -265,2/200 = -1,326 випадків на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на онкологічні хвороби спостерігається за умови спожи-вання 320 кг молока/особу*рік або 876,7 г(мл)/особу*добу.
На малюнку 3 представлено співвідношення рівня споживання яєць та первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 3)
Як видно з малюнку 3, збільшення споживання яєць і яйцепродуктів майже не відбивається на захворюваності на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання яєць з 110 до 270 шт/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби несуттєво знизилась з 827,3 до 734,7 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно знизилась несуттєво з 754,5 до 685,1 випадків на 100000 населення областей України.
Мал. 2. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням молока і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби
Мал. 3. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням яєць і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Отже, різниця у споживанні яєць у 160 шт відповідає запобіганню захворюваності на онкологічні хвороби на 69,4 випадків на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі яєць у зниженні захворюваності на онкологічні хвороби за таких даних не може бути доведена і, все ж, найнижча захворюваність на ці хвороби спостерігається за умови споживання 270 шт яєць/особу*рік або 0,74 яйця/особу*добу, що може розглядатися як певна тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
На малюнку 4 ілюструється співвідношення рівня споживання хлібних продуктів та первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 4)
Як видно з малюнку 4, збільшення споживання хлібопродуктів несуттєво зменшує захворюваність на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю при збільшенні споживання хлібопродуктів з 100 до 160 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби достовірно збільшилась з 678,3 до 875,9 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність на онкологічні хвороби відповідно збільшилась з 678,3 до 869,5 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні хлібопродуктів у 60 кг відповідає збільшенню захворюваності на онкологічні хвороби на 191,2 випадка на 100000 населення або на 87952 випадка за рік. Статистична значущість вагомої ролі хлібопродуктів у збільшенні захворюваності на онкологічні хвороби доведена і найнижча захворюваність на хвороби даного класу спостерігається за умови споживання 100 кг хлібопродуктів/особу*рік або 274 г/особу*добу, що також може розглядатися як математично обґрунтована норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження онкологічної захворюваності.
Мал. 4. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням хлібопродуктів і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Мал. 5. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням картоплі і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
У малюнку 5 представлено співвідношення рівня споживання картоплі та первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 5)
Як видно з малюнку 5, збільшення споживання картоплі на високому рівні статистичної значущості зменшує захворюваність на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання картоплі з 50 до 210 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби зменшилась з 741,3 до 709,5 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно зменшилась з 874,6 до 636,5 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні картоплі у 160 кг відповідає зниженню захворюваності на онкологічні хвороби на 238,1 випадків на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі картоплі у збільшенні захворюваності на онкологічні хвороби доведена на рівні високого ступеня достовірності. Отже, найнижча захворюваність на онкологічні хвороби у досліджуваному природному інтервалі споживання спостерігається за умови споживання 210 кг картоплі/особу*рік або 575 г/особу*добу, що також може розглядатися як обґрунтована норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
У наступному малюнку 6 представлено результати співвідношення рівня споживання овочів (окрім картоплі) та первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 6)
Як видно з малюнку 6, збільшення споживання овочів (окрім картоплі) високо достовірно підвищує захворюваність на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання овочів (окрім картоплі) з 70 до 190 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби зросла з 674,5 до 929,1 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність підкреслює цей висновок відповідним збільшенням захворюваності на онкологічні хвороби з 696,4 до 889,1 випадків на 100000 населення областей України. Отже, якщо прийняти найменший рівень захворюваності на онкологічні хвороби за реальний і бажаний, то рівень споживання овочів (окрім картоплі) слід забезпечити у розмірі 70 кг/особу*рік або 191,8 г/особу*добу.
Мал. 6. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між рівнями споживанням інших овочів (окрім картоплі) і первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Мал. 7. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
У малюнку 7 представлено результати співвідношення рівня споживання плодів та первинної захворюваності на онкологічні хвороби (Див. Мал. 7).
З малюнку 7 видно, що збільшення споживання плодів достовірно збільшує захворюваність на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання плодів з 14 до 54 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби знизилась з 800 до 729,3 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє зменшення захворюваності з 810,3 до 722,4 випадки на 100000 населення, що в масштабах України відповідає запобіганню 40434 випадкам первинної захворюваності на онкологічні хвороби лише за рахунок споживання достатньої кількості плодів.
Отже, з даної серії досліджень доходимо висновку про доцільне використання в їжу плодів не менше 54 кг/особу*рік або 147,9 г/особу*добу, якщо йдеться про заходи профілактики захворюваності на онкологічні хвороби.
Наступна 8 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання риби відносно захворюваності на онкологічні хвороби. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 8)
Як видно з малюнку 8, збільшення споживання риби на рівні високої достовірності, збільшує захворюваність населення на онкологічні хвороби. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання риби з 5 до 18 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби достовірно зростає з 671 до 896,8 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує збільшення захворюваності на онкологічні хвороби за тих же умов з 632,3 до 877,4 випадків на 100000 населення, що у 1,4 рази більше. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на онкологічні хвороби за нелінійною закономірністю, то бажаний рівень споживання риби складає 5 кг/особу*рік або 13,7 г/особу*добу.
Мал. 8. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням риби та первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Мал. 9. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням цукру та первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
9 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання цукру щодо захворюваності на онкологічні хвороби. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 9).
Як видно з малюнку 9, збільшення споживання цукру на рівні надзвичайно високої достовірності збільшує захворюваність населення на онкологічні хвороби. За лінійною закономірністю збільшення споживання цукру з 29 до 45 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби суттєво збільшується з 638,9 до 910,6 випадків на 100000 населення. Нелінійна (більш точна і адекватна) закономірність показує збільшення захворюваності на онкологічні хвороби за тих же умов з 638,9 до 919,6 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на онкологічні хвороби за нелінійною закономірністю, то оптимальне споживання цукру такими хворими складає 29 кг/особу*рік або 79,45 г/особу*добу.
10 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання олії щодо захворюваності на онкологічні хвороби. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 10).
Як видно з малюнку 10, збільшення споживання рослинної олії на межі достовірності запобігає захворюваності населення на онкологічні хвороби. За лінійною закономірністю збільшення споживання рослинної олії з 7 до 13 кг/особу*рік первинна захворюваність на онкологічні хвороби достовірно збільшується з 676,9 до 847,7 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє стійке достовірне зростання захворюваності на онкологічні хвороби за тих же умов з 783,1 до 875,4 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на онкологічні хвороби за нелінійною закономірністю, то рекомендована норма споживання рослинної олії становитиме 8,8 кг/особу*рік або 24,1 г/особу*добу.
Мал. 10. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
11 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання енергії харчового раціону щодо захворюваності на онкологічні хвороби. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 11).
Як видно з малюнку 11, збільшення споживання енергії на рівні слабкої тенденції збільшує рівень захворюваності населення на онкологічні хвороби. За лінійною закономірністю збільшення споживання енергії з 2400 до 3200 ккал/особу*добу первинна захворюваність на онкологічні хвороби зростає з 739,4 до 804,2 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує підвищення захворюваності на онкологічні хвороби у проміжку між 2400 ккал та 3200 ккал/особу*добу з 762,5 до 947,9 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на онкологічні хвороби за нелінійною закономірністю, то рекомендована як середня норма споживання енергії харчового раціону на рівні 2850 ккал/особу*добу.
Ми поставили також 12 серію досліджень для виявлення тісноти і напряму зв’язку між первинною захворюваністю на вроджені вади розвитку та первинною захворюваністю на онкологічні хвороби. Результат цього співставлення демонструємо на наступному малюнку (Див. Мал. 12).
Як видно з малюнку 12, збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку не пов’язано з захворюваністю населення на онкологічні хвороби. За лінійною закономірністю збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку з 50 до 250 випадків на 100000 населення первинна захворюваність на онкологічні хвороби навіть несуттєво знижується з 790,0 до 732,7 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує несуттєве зниження захворюваності на онкологічні хвороби у тих же умовах з 825,1 до 806,0 випадків на 100000 населення.
Мал. 11. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням енергії харчового раціону та первинною захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Мал. 12. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між захворюваністю на вроджені вади розвитку та захворюваністю населення областей України на онкологічні хвороби.
Нотаток: При оцінці статистичної значущості отриманих результатів по серіях 1-12 (Див. Мал. 1-12) враховували такі критичні значення коефіцієнтів кореляції: r (0,05) = 0,247906; r (0,02) = 0,287043; r (0,01) = 0,288928. Нижчі за 0,247906 значення коефіцієнта кореляції не дають математичного підгрунтя для висновку про наявність зв’язку між співставлюваними масивами даних.
Отримані дані підтверджують високу вагу аліментарного чинника у формуванні захворюваності на онкологічні хвороби, у той час як генетичний чинник у етіопатогенезі онкохвороб виявився несуттєвим. Тому більшість профілактичних заходів при цій патології повинні бути спрямовані саме на профілактику дії тих чинників, які впливають на якість харчування, а також на ті чинники, які сприяють цій дії. А щоб підтвердити цей висновок отримаємо суму коефіцієнтів кореляції по 11 серіях досліджень, а саме: (коефіцієнти, які свідчать про збільшення захворюваності на онкологічні хвороби при споживанні цих продуктів):
0,099753+0,324097+0,459878+0,426510+0,536557+0,353956+0,119194 = 2,319946 (коефіцієнти, що відповідають зниженню захворюваності на онкологічні хвороби): -0,50398691-0,13880589-0,33899469-0,12535672 = -1,100000
. Якщо знехтувати знаком коефіцієнта кореляції, а прийняти до уваги тісноту зв’язку між споживанням продукту та захворюваністю на хвороби даного класу, то отримаємо таку суму 2,319946+1,10000 = 3,419946. Коефіцієнт кореляції, який відображає вагу вроджених вад розвитку складає -0,104956. Отже генетичний чинник щодо захворюваності на онкологічні хвороби поступається аліментарному (незалежно від напряму дії) у такому співвідношенні: 0,104956*100/(0,104956+3,419946) = 2,98% : 97,02% або по
8,82% на кожен з вивчених продуктів. Якщо ж напрям дії (або знак коефіцієнта) враховувати, то це співвідношення виглядає так: 2,319946-1,10000 = 1,219946; -0,104956*100/(-0,104956+ 1,219946) = 9,41% : 90,59%, при якому вага чинника кожного окремого продукту і енергії харчового раціону у середньому складає 90,59%/11 = 8,24%.
В результаті цих досліджень ми пронормували річну та добову кількість харчових продуктів і енергії (тільки на добу) у залежності від рівня захворюваності на онкологічні хвороби. У зведеному вигляді представляємо ці дані у наступній таблиці (Див. Табл.1).
Таблиця 1
Рекомендовані норми споживання харчових продуктів та енергії з урахуванням рівнів захворюваності на онкологічні хвороби
|
Назва групи продуктів |
Норма споживання |
|
|
у кг/особу*рік |
у г/особу*добу |
|
|
М’ясо і м’ясопродукти |
23 |
63 |
|
Молоко і молокоподукти |
320 |
876,7 |
|
Яйця і яйцепродукти, шт |
270 яєць |
0,74 яйця |
|
Хлібоппродукти |
100 |
274 |
|
Картопля |
210 |
575 |
|
Овочі (окрім картоплі) |
70 |
191,8 |
|
Плоди |
54 |
147,9 |
|
Риба |
5 |
13,7 |
|
Цукор |
29 |
79,45 |
|
Олія |
8,8 |
24,1 |
|
Енергія харчового раціону |
—— |
2850 ккал |
Висновки:
- За даними літератури встановлено, що ще й досі нема однозначної думки у літератури щодо провідних чинників виникнення і розвитку онкологічних хвороб.
- Вперше використано оригінальний підхід для визначення зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів та первинною захворюваністю на онкологічні хвороби, а також для нормування рівнів споживання харчових продуктів і енергії, які відповідають найнижчим рівням захворюваності.
- Встановлено, що сумарний вплив харчових продуктів на захворю-ваність на онкологічні хвороби займає 97,02 %, а генетичний — 2,98 %
- Встановлено, що середній вплив кожного окремого продукту та енергії роаціону по відношенню до захворюваності на онкологічні хвороби складає 8,82 %,
