Анотація: дана робота присвячена оцінці зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів по областях України у 2001-2003 роках і первинною захворюваністю на хвороби периферичної нервової системи. Порівнюється етіологічне, патогенетичне значення харчових продуктів і значення генетичних чинників (вроджені вади розвитку) при хворобах периферичної нервової системи. Виявляється значення (позитивне чи негативне) харчових продуктів у формуванні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи та розраховуються оптимальні рівні їх споживання як такі, що забезпечують найнижчий рівень первинної захворюваності населення на даний клас хвороб.
Актуальність роботи. Епідеміологія як наука ще недавно асоціювалася з дослідженнями закономірностей поширенням інфекційних захворювань.
Однак, в останні десятиліття пильну увагу притягнуто до епідеміології неінфекційних захворювань — особливостей їх розповсюдження в часі і на окремих територіях, і співвідношення цього розповсюдження з факторами, які зумовлюють їх. Знання, отримані в ході проведення епідеміологічних досліджень, дозволяють вести ефективну, науково обґрунтовану профілак-тичну роботу[ 1 ]. Розвиток теорії епідеміології та розроблення нових методів пов’язані, насамперед, з дослідженнями зв’язку стану навколишнього середовища і здоров’я населення. В даний час екологічна епідеміологія знаходить собі застосування в наступних основних напрямках:
- опис стану здоров’я різних груп населення в територіальному розрізі, (з урахуванням гігієнічної ситуації на даній території) включає вивчення розподілу часткою осіб з різними видами патології;
- вивчення причинно-наслідкових зв’язків між впливом несприятливих факторів навколишнього середовища і частотою виникнення окремих видів захворювань або інших негативних ефектів в різних групах населення;
- оцінка ефективності профілактичних заходів.
Здоров’я людини тісно пов’язане з якістю навколишнього середовища. Не випадково саме показники здоров’я населення розглядаються як надійні біоіндикатори ступеня антропогенних порушень. Екологічна епідеміологія — міждисциплінарний напрямок сучасної епідеміології та екології, що швидко розвивається. Вона вивчає вплив природних, антропогенних, техногенних і соціальних чинників навколишнього середовища на здоров’я і благополуччя населення. Екологічна епідеміологія покликана вирішувати завдання виявлення, характеристики та ідентифікації впливів всього реального комплексу неблагополучних чи навпаки корисних для здоров’я чинників навколишнього середовища, різноманітних медико-біологічних наслідків у динаміці їх розвитку та кількісної оцінки відносин між показниками стану здоров’я і навколишнього середовища [2].
Визначення пріоритетних напрямів програм профілактики та лікування, пов’язане з встановленням причинно-наслідкових зв’язків між станом навколишнього середовища і здоров’ям окремих груп населення. Оцінити негативний чи позитивний ефект від впливу того чи іншого чинника дозволяють методи аналітичної епідеміології [3, 4].
Одним з таких нових напрямків є, первинна і вторинна профілактика на ранньому етапі розвитку хвороб периферичної нервової системи. Не вивченою залишається роль харчових продуктів, а звідси і аліментарна профілактика цього класу хвороб.
Мета роботи. Перед даним фрагментом досліджень була поставлена мета, використовуючи метод епідеміологічного дослідження, вивчити роль споживання окремих груп харчових продуктів у етіології та патогенезі хвороб периферичної нервової системи у порівнянні з роллю спадкових чинників.
Організація досліджень: Аналізу підлягали статистичні дані про первинну захворюваність на хвороби периферичної нервової системи серед населення 25 областей України у 2001-2003 роках (масив з 75 даних у розрахунку на 100000 населення) та статистичні дані про відповідні рівні споживання населенням цих областей окремих груп харчових продуктів у розрахунку на одну особу у кг*рік, а також відповідна енергетична цінність харчового раціону у ккал/добу на одну особу. Математичний аналіз полягав у вирахуванні коефіцієнта кореляції Пірсона з 75 пар співставлень, представлення закономірності у вигляді лінійної та нелінійної апроксимації, побудови математичних описів спостерігаємого зв’язку і відповідного його графічного зображення. Результати у даному фрагменті досліджень базувались на 825 парах співставлень. Окремо, з метою порівняння потужності аліментарного та генетичного чинників при формуванні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи було розглянуто співставлення первинної захворюваності на вроджені вади розвитку і на хвороби досліджуваного класу.
Нотаток: Ця стаття є продовженням циклу статей з вивчення епідеміо-логічного зв’язку між рівнями споживання харчових продуктів та рівнями первинної захворюваності на розлади психіки і поведінки, нервові хвороби та на епілепсію серед населення областей України на прикладі статистичних даних за 2001-2003 роки. У даному електронному науковому журналі нами опубліковано вже чотири статті [5; 6, 7].
Результати досліджень:
Нижче наведено результати співставлення рівнів споживання м’яса по областях України та рівнів первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 1)
Мал. 1. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням м’яса і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Як видно з малюнку 1, споживання м’яса і м’ясопродуктів майже не впливає на захворюваність на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання м’яса з 24 до 40 кг/особу*рік первинна захворюваність, навіть знизилась з 561 до 497 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 400 до 348 випадків. Отже, вага кожного спожитого кг м’яса у первинній захворюваності на хвороби периферичної нервової системи складає 62/16 = 3,88 випадка на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на хвороби периферичної нервової системи спостерігається за умови споживання 40 кг м’яса/особу*рік або 109,6 г/особу*добу.
Нижче наведено малюнок 2, який ілюструє зміни захворюваності на хвороби периферичної нервової системи у відповідності зі змінами рівнів споживання молока і молочних продуктів (Див. Мал.2).
Як видно з малюнку 2, споживання молока і молокопродуктів провокує високодостовірне збільшення захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання молока з 120 до 300 кг(л)/особу*рік первинна захворюваність зросла з 93,5 до 796,8 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 103,2 до 961,3 випадків більш як у 9,5 разів. У масштабах країни це 394726 додаткових випадків захворювань. Отже, вага кожного спожитого кг(л) молока у первинній захворюваності на хвороби периферичної нервової системи складає 858,1/180 = 4,767 випадків на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на хвороби периферичної нервової системи спостерігається за умови спожи-вання 120 кг молока/особу*рік або 329 г(мл)/особу*добу.
На малюнку 3 представлено співвідношення рівня споживання яєць та первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 3)
Як видно з малюнку 3, збільшення споживання яєць і яйцепродуктів майже не відбивається на захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання яєць з 120 до 255 шт/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи залишилась на рівні з 514,3 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно знизилась несуттєво з 654 до 635 випадків на 100000 населення областей
Мал. 2. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням молока і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи
Мал. 3. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням яєць і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
України. Отже, різниця у споживанні яєць у 135 шт відповідає різниці у захворюваності на хвороби периферичної нервової системи усього на 19 випадків на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі яєць у зниженні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за таких даних не може бути доведена і, все ж, найнижча захворюваність на ці хвороби спостерігається за умови споживання 250 шт яєць/особу*рік або 0,68 яйця/особу*добу, що може розглядатися як тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
На малюнку 4 ілюструється співвідношення рівня споживання хлібних продуктів та первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 4)
Як видно з малюнку 4, збільшення споживання хлібопродуктів несуттєво зменшує захворюваність на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю при збільшенні споживання хлібопродуктів з 105 до 155 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи зменшилась з 607,0 до 436,0 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність на хвороби периферичної нервової системи відповідно зменшилась з 565,0 до 188,4 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні хлібопродуктів у 60 кг відповідає зменшенню захворюваності на хвороби периферичної нервової системи на 376,6 випадка на 100000 населення або на 173236 випадків за рік. Статистична значущість вагомої ролі хлібопродуктів у збільшенні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи не доведена і, все ж, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання 160 кг хлібопродуктів/особу*рік або 438 г/особу*добу, що також може розглядатися як тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
Мал. 4. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням хлібопродуктів і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Мал. 5. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням картоплі і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
У малюнку 5 представлено співвідношення рівня споживання картоплі та первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 5)
Як видно з малюнку 5, збільшення споживання картоплі на високому рівні статистичної значущості збільшує захворюваність на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання картоплі з 70 до 200 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи зросла з 239,4 до 715,6 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно зросла з 187,2 до 682,6 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні картоплі у 130 кг відповідає різниці у захворюваності на хвороби периферичної нервової системи 495,4 випадків на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі картоплі у збільшенні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи доведена на рівні високого ступеня достовірності. Отже, найнижча захворюваність на хвороби периферичної нервової системи у досліджуваному природному інтервалі споживання спостерігається за умови споживання 70 кг картоплі/особу*рік або 192 г/особу*добу, що також може розглядатися як норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
У наступному малюнку 6 представлено результати співвідношення рівня споживання овочів (окрім картоплі) та первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 6)
Як видно з малюнку 6, збільшення споживання овочів (окрім картоплі) майже не впливає на захворюваність на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання овочів (окрім картоплі) з 75 до 180 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи знизилась з 619,5 до 323,7 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність підкреслює цей висновок відповідним зниженням захворюваності на хвороби периферичної нервової системи з 605,6 до 298,6 випадків на 100000 населення областей України. Отже, якщо прийняти найменший рівень захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за реальний і бажаний, то рівень споживання овочів (окрім картоплі) слід забезпечити у розмірі 180 кг/особу*рік або 493,5 г/особу*добу.
Мал. 6. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між рівнями споживанням інших овочів (окрім картоплі) і первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Мал. 7. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
У малюнку 7 представлено результати співвідношення рівня споживання плодів та первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи (Див. Мал. 7).
З малюнку 7 видно, що збільшення споживання плодів достовірно збільшує захворюваність на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання плодів з 14 до 52 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи зросла з 360 до 792 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє збільшення захворюваності з 348 до 1032 випадки на 100000 населення, що в масштабах України складає 314640 додаткових випадків первинної захворюваності на хвороби периферичної нервової системи лише за рахунок споживання надмірної кількості плодів.
Отже, з даної серії досліджень доходимо висновку про доцільне використання в їжу плодів не більше 14 кг/особу*рік або 38 г/особу*добу, якщо йдеться про заходи профілактики захворюваності на хвороби периферичної нервової системи.
Наступна 8 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання риби відносно захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 8)
Як видно з малюнку 8, збільшення споживання риби на рівні високої достовірності, запобігає захворюваності населення на хвороби периферичної нервової системи. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання риби з 5 до 18 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи достовірно знижується з 744 до 248 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує зниження захворюваності на епілепсію за тих же умов з 976,3 до 409 випадків на 100000 населення, що у 2,4 рази менше. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за нелінійною закономірністю, то бажаний рівень споживання риби складає 13 — 13,5 кг/особу*рік або 35,6 — 37,0 г/особу*добу.
Мал. 8. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням риби та первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Мал. 9. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням цукру та первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
9 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання цукру щодо захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 9).
Як видно з малюнку 9, збільшення споживання цукру на рівні надзвичайно високої достовірності запобігає захворюваності населення на хвороби периферичної нервової системи. За лінійною закономірністю збільшення споживання цукру з 30 до 44 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи суттєво знижується з 873,3 до 216,8 випадків на 100000 населення. Нелінійна (більш точна і адекватна) закономірність показує зниження захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за тих же умов з 788,3 до 296 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за нелінійною закономірністю, то оптимальне споживання цукру такими хворими складає 40,9 – 41,2 кг/особу*рік або 112,0 – 112,9 г/особу*добу.
10 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання олії щодо захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 10).
Як видно з малюнку 10, збільшення споживання рослинної олії на межі достовірності запобігає захворюваності населення на хвороби периферичної нервової системи. За лінійною закономірністю збільшення споживання рослинної олії з 7,5 до 13 кг/особу*рік первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи знижується з 666,2 до 393,3 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє стійке зниження захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за тих же умов з 484,3 до 262,2 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за нелінійною закономірністю, то рекомендована норма споживання рослинної олії становитиме 12,8 кг/особу*рік або 35 г/особу*добу.
Мал. 10. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
11 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання енергії харчового раціону щодо захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 11).
Як видно з малюнку 11, збільшення споживання енергії на рівні слабкої тенденції збільшує рівень захворюваності населення на хвороби периферичної нервової системи. За лінійною закономірністю збільшення споживання енергії з 2450 до 3200 ккал/особу*добу первинна захворюва-ність на хвороби периферичної нервової системи зростає з 425,0 до 597,8 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує підвищення захворюваності на хвороби периферичної нервової системи у проміжку між 2450 ккал та 3200 ккал/особу*добу з 224,9 до 405,9 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на хвороби периферичної нервової системи за нелінійною закономірністю, то рекомендована як середня норма споживання енергії харчового раціону на рівні 2450 ккал/особу*добу.
Ми поставили також 12 серію досліджень для виявлення тісноти і напряму зв’язку між первинною захворюваністю на вроджені вади розвитку та первинною захворюваністю на хвороби периферичної нервової системи. Результат цього співставлення демонструємо на наступному малюнку (Див. Мал. 12).
Як видно з малюнку 12, збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку не пов’язано з захворюваністю населення на хвороби периферичної нервової системи. За лінійною закономірністю збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку з 50 до 250 випадків на 100000 населення первинна захворюваність на хвороби периферичної нервової системи несуттєво знижується з 552,0 до 438,2 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує несуттєве збільшення захворюваності на хвороби периферичної нервової системи у тих же умовах з 188,2 до 194,1 випадків на 100000 населення.
Мал. 11. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням енергії харчового раціону та первинною захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Мал. 12. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між захворюваністю на вроджені вади розвитку та захворюваністю населення областей України на хвороби периферичної нервової системи.
Нотаток: При оцінці статистичної значущості отриманих результатів по серіях 1-12 (Див. Мал. 1-12) враховували такі критичні значення коефіцієнтів кореляції: r (0,05) = 0,247906; r (0,02) = 0,287043; r (0,01) = 0,288928. Нижчі за 0,247906 значення коефіцієнта кореляції не дають математичного підгрунтя для висновку про наявність зв’язку між співставлюваними масивами даних.
Отримані дані підтверджують високу вагу аліментарного чинника у формуванні захворюваності на хвороби периферичної нервової системи, у той час як генетичний чинник у етіопатогенезі хвороб периферичної нервової системи виявився несуттєвим. Тому більшість профілактичних заходів при цій патології повинні бути спрямовані саме на профілактику дії тих чинників, які впливають на якість харчування, а також на ті чинники, які сприяють цій дії. А щоб підтвердити цей висновок отримаємо суму коефіцієнтів кореляції по 11 серіях досліджень, а саме: (коефіцієнти, які свідчать про збільшення захворюваності на хвороби периферичної нервової системи при споживанні цих продуктів): 0,542221760+0,41624959+0,28894965+0,12668695 = 1,374108; (коефіцієнти, що відповідають зниженню захворюваності на хвороби пери-феричної нервової системи): -0,05053237-0,00174491-0,10575284-0,24112369-0,33778647-0,53028515-0,22326040 = -1,490485812. Якщо знехтувати знаком коефіцієнта кореляції, а прийняти до уваги тісноту зв’язку між споживанням продукту та захворюваністю на хвороби даного класу, то отримаємо таку суму 1,374108+1,490486 = 2,864594. Коефіцієнт кореляції, який відображає вагу вроджених вад розвитку складає -0,074845. Отже генетичний чинник щодо захворюваності на хвороби периферичної нервової системи поступається аліментарному (незалежно від напряму дії) у такому співвідношенні: 0,074845*100/(0,074845+2,864594) = 2,55% : 97,45% або по
8,86% на кожен з вивчених продуктів. Якщо ж напрям дії (або знак коефіцієнта) враховувати, то це співвідношення виглядає так: 1,374108-1,490486 = — 0,116378; -0,074845*100/(-0,074845- 0,116378) = 39,14% : 60,86%, при якому вага чинника кожного окремого продукту і енергії харчового раціону у середньому складає 60,86%/11 = 5,53%.
В результаті цих досліджень ми пронормували річну та добову кількість харчових продуктів і енергії (тільки на добу) у залежності від рівня захворюваності на хвороби периферичної нервової системи. У зведеному вигляді представляємо ці дані у наступній таблиці (Див. Табл.1).
Таблиця 1
Рекомендовані норми споживання харчових продуктів та енергії з урахуванням рівнів захворюваності на хвороби периферичної нервової системи
|
Назва групи продуктів |
Норма споживання |
|
|
у кг/особу*рік |
у г/особу*добу |
|
|
М’ясо і м’ясопродукти |
40 |
109,6 |
|
Молоко і молокоподукти |
120 |
329 |
|
Яйця і яйцепродукти, шт |
250 яєць |
0,68 яйця |
|
Хлібоппродукти |
160 |
438 |
|
Картопля |
70 |
192 |
|
Овочі (окрім картоплі) |
180 |
493,5 |
|
Плоди |
14 |
38 |
|
Риба |
13,0-13,5 |
35,6-37,0 |
|
Цукор |
40,9-41,2 |
112,0-112,9 |
|
Олія |
12,8 |
35 |
|
Енергія харчового раціону |
—— |
2450 ккал |
Висновки:
- За даними літератури встановлено, що ще й досі нема однозначної думки у літератури щодо провідних чинників виникнення і розвитку хвороби периферичної нервової системи.
- Вперше використано оригінальний підхід для визначення зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів та первинною захворюваністю на хвороби периферичної нервової системи, а також для нормування рівнів споживання харчових продуктів і енергії, які відповідають найнижчим рівням захворюваності.
- Встановлено, що сумарний вплив харчових продуктів на захворю-ваність на хвороби периферичної нервової системи займає 97,45 %, а генетичний — 2,55 %
- Встановлено, що середній вплив кожного окремого продукту та енергії роаціону по відношенню до захворюваності на хвороби периферичної нервової системи складає 8,85 %, у той час як генетичний складає 0,316517 (співвідношення 10,37%: 89,63%).
