Анотація: дана робота присвячена оцінці зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів по областях України у 2001-2003 роках і первинною захворюваністю на епілепсію. Порівнюється етіологічне і патогенетичне значення харчових продуктів при епілепсії і значення генетичних чинників (вроджені вади розвитку). Виявляється значення (позитивне чи негативне) харчових продуктів у формуванні захворюваності на епілепсію та розраховуються оптимальні рівні їх споживання як такі, що забезпечують найнижчий рівень первинної захворюваності населення на даний вид хвороби.
Актуальність роботи. Не зважаючи на багатовікову історію розвитку вчення про епілепсію, відомості про етіологію і патогенез та інші основні розділи знань про цю хворобу залишаються ще недосконалими, перебувають у стадії розроблення, або є дискусійними. Успіхи сучасної епілептології ще не задовольняють світове співтовариство [1]. Так, наприклад, лише у 60% хворих на епілепсію вдається досягти контролю епілептичних нападів, ще у 10-20% можна отримати позитивний результат з деякими побічними ефектами. Кількість резистентних до лікування випадків досягає 40%, і близько 20% дітей, які хворі на епілепсію, стають інвалідами і втрачають здатність до навчання внаслідок частих важких нападів і виражених порушень психіки [2].
Міжнародний конгрес з епілепсії (1995) констатував, що за останні 30 років захворюваність, кількість хворих на епілепсію та кількість резистентних до лікування випадків не знижуються, і це не дивлячись на впровадження в практику більше десятка нових потужних антиепілептичних препаратів і сучасну технологію їх застосування. Цей конгрес висловив сумнів у необхідності синтезу нових антиепілептичних препаратів і з його трибуни пролунав черговий заклик до пошуку нових немедикаментозних напрямків у боротьбі з епілепсією [3].
Одним з таких нових напрямків є, первинна і вторинна профілактика на ранньому етапі розвитку епілепсії. Не вивченою залишається роль харчових продуктів, а звідси і аліментарна профілактика цієї хвороби.
Враховуючи поширеність епілепсії, зростання захворюваності, обмеження у професійній та громадській діяльності, багато авторів вказують на те, що вивчення цього захворювання має високу актуальність і величезну соціальну спрямованість (Болдирєв А.І., 1978; Локшина О.Б., 2014; Макаров А.Ю., 2001; Gilliam F, 2002) [4, 5, 6, 7].
Мета роботи. Перед даним фрагментом досліджен була поставлена мета, використовуючи метод епідеміологічного дослідження, вивчити роль споживання окремих груп харчових продуктів у етіології та патогенезі епілепсії у порівнянні з роллю спадкових чинників.
Організація досліджень: Аналізу підлягали статистичні дані про первинну захворюваність на епілепсію серед населення 25 областей України у 2001-2003 роках (масив з 75 даних у розрахунку на 100000 населення) та статистичні дані про відповідні рівні споживання населенням цих областей окремих груп харчових продуктів у розрахунку на одну особу у кг*рік, а також відповідна енергетична цінність харчового раціону у ккал/добу на одну особу. Математичний аналіз полягав у вирахуванні коефіцієнта кореляції Пірсона з 75 пар співставлень, представлення закономірності у вигляді лінійної та нелінійної апроксимації, побудови математичних описів спостерігаємого зв’язку і відповідного його графічного зображення. Результати у даному фрагменті досліджень базувались на 825 парах співставлень. Окремо, з метою порівняння потужності аліментарного та генетичного чинників при формуванні захворюваності на епілепсію було розглянуто співставлення первинної захворюваності на вроджені вади розвитку і на епілепсію.
Нотаток: Ця стаття є продовженням циклу статей з вивчення епідеміо-логічного зв’язку між рівнями споживання харчових продуктів та рівнями первинної захворюваності на нервові хвороби серед населення областей України на прикладі статистичних даних за 2001-2003 роки. У даному електронному науковому журналі нами опубліковано вже три статті [8; 9, 10].
Результати досліджень:
Нижче наведено результати співставлення рівнів споживання м’яса по областях України та рівнів первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 1)
Мал. 1. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням м’яса і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Як видно з малюнку 1, споживання м’яса і м’ясопродуктів провокує достовірне збільшення захворюваності на епілепсію. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання м’яса з 24 до 42 кг/особу*рік первинна захворюваність зросла з 9 до 13 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 6 до 16 випадків. Отже, вага кожного спожитого кг м’яса у первинній захворюваності на епілепсію складає 10/18 = 0,56 випадків на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання не більше 24 кг м’яса/особу*рік або 66 г/особу*добу.
Нижче наведено малюнок 2, який ілюструє зміни захворюваності на епілепсію у відповідності зі змінами рівнів споживання молока і молочних продуктів (Див. Мал.2).
Як видно з малюнку 2, споживання молока і молокопродуктів провокує слабку тенденцію збільшення захворюваності на епілепсію. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання молока з 120 до 300 кг(л)/особу*рік первинна захворюваність зросла з 10 до 12,5 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю відповідно з 7 до 12,5 випадків. Отже, вага кожного спожитого кг(л) молока у первинній захворюваності на епілепсію складає 10/18 = 0,031 випадків на 100000 населення. Виходячи з отриманих результатів, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання не більше 120 кг молока/особу*рік або 329 г(мл)/особу*добу.
На малюнку 3 представлено співвідношення рівня споживання яєць та первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 3)
Як видно з малюнку 3, збільшення споживання яєць і яйцепродуктів позитивно відбивається на захворюваності на епілепсію, знижуючи її. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання яєць з 120 до 255 шт/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію знизилась з 13,7 до 10,1 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно знизилась з 11,0 до 8,7 випадків на 100000 населення областей
Мал. 2. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням молока і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію
Мал. 3. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням яєць і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
України. Отже, різниця у споживанні яєць у 135 шт відповідає різниці у захворюваності на епілепсію 2,3 випадки на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі яєць у зниженні захворюваності на епілепсію не доведена і, все ж, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання 255 шт яєць/особу*рік або 0,7 яйця/особу*добу, що може розглядатися як тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
На малюнку 4 ілюструється співвідношення рівня споживання хлібо- продуктів та первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 4)
Як видно з малюнку 4, збільшення споживання хлібопродуктів збільшує захворюваність на епілепсію хоча статистично несуттєво. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання хлібопродуктів з 105 до 155 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію зросла з 11,0 до 12,2 випадків на 100000 населення. За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно зросла з 9,5 до 10,0 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні хлібопродуктів у 50 кг відповідає різниці у захворюваності на епілепсію 0,5 випадка на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі хлібопродуктів у збільшенні захворюваності на епілепсію не доведена і, все ж, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання 105 кг хлібопро-дуктів/особу*рік або 288 г/особу*добу, що також може розглядатися як тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
У наступному малюнку 5 представлено співвідношення рівня споживання картоплі та первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 5)
Як видно з малюнку 5, збільшення споживання картоплі збільшує захворюваність на епілепсію хоча лише на рівні тенденції. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання картоплі з 70 до 200 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію зросла з 11,0 до 12,4 випадки на 100000 населення.
Мал. 4. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням хлібопродуктів і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Мал. 5. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням картоплі і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію .
За нелінійною закономірністю захворюваність відповідно зросла з 8,3 до 13,1 випадків на 100000 населення областей України. Отже, різниця у споживанні картоплі у 130 кг відповідає різниці у захворюваності на епілепсію 4,8 випадку на 100000 населення. Статистична значущість вагомої ролі картоплі у збільшенні захворюваності на епілепсію доведена лише на рівні слабкої тенденції і, все ж, найнижча захворюваність на епілепсію спостерігається за умови споживання 70 кг картоплі/особу*рік або 192 г/особу*добу, що також може розглядатися як тимчасова норма для забезпечення населення, якщо ставиться мета зниження даного виду захворюваності.
У наступному малюнку 6 представлено результати співвідношення рівня споживання овочів (окрім картоплі) та первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 6)
Як видно з малюнку 6, збільшення споживання овочів (окрім картоплі) майже не впливає на захворюваність на епілепсію. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання овочів з 70 до 180 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію зросла з 11,4 до 11,7 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність лише підкреслює цей висновок. Проте, якщо прийняти найменший рівень захворюваності на епілепсію, то слід орієнтуватись на норму споживання овочів, яка дорівнює 70 кг/особу*рік або 192 г/особу*добу.
У малюнку 7 представлено результати співвідношення рівня споживання плодів та первинної захворюваності на епілепсію (Див. Мал. 7).
З малюнку 7 видно, що збільшення споживання плодів на межі достовірності збільшує захворюваність на епілепсію. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання плодів з 14 до 52 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію зросла з 9,7 до 14,3 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє збільшення захво-
Мал. 6. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між рівнями споживанням інших овочів (окрім картоплі) і первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Мал. 7. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між споживанням плодів та первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
рюваності з 8,0 до 11,1, що в масштабах України складає 1426 додаткових випадків епілепсії лише за рахунок споживання надмірної кількості плодів.
Отже з даної серії досліджень доходимо висновку про доцільне використання в їжу плодів не більше 14 кг/особу*рік або 38 г/особу*добу, якщо йдеться про заходи профілактики захворюваності на епілепсію.
Наступна 8 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання риби відносно захворюваності на епілепсію. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 8)
Як видно з малюнку 8, збільшення споживання риби хоча і на рівні тенденції, але за певною мірою запобігає захворюваності населення на епілепсію. При цьому за лінійною закономірністю збільшення споживання риби з 5 до 18 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію знижується з 13,2 до 9,5 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує зниження захворюваності на епілепсію за тих же умов з 17,3 до 7,2 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на епілепсію за нелінійною закономірністю, то споживання риби складає 17 кг/особу*рік або 46,6 г/особу*добу.
9 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання цукру щодо захворюваності на епілепсію. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 9)
Як видно з малюнку 9, збільшення споживання цукру на рівні тенденції запобігає захворюваності населення на епілепсію. За лінійною закономір-ністю збільшення споживання цукру з 28 до 44 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію знижується з 13,1 до 10,3 випадків на 100000 населення. Нелінійна (більш точна і адекватна) закономірність показує зниження захворюваності на епілепсію за тих же умов з 17,9 до 10,8 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на епілепсію за нелінійною закономірністю, то споживання цукру складає 37 кг/особу*рік або 101,4 г/особу*добу.
Мал. 8. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням риби та первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Мал. 9. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням цукру та первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
10 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання олії щодо захворюваності на епілепсію. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 10)
Мал. 10. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного зв’язку між споживанням рослинної олії та первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Як видно з малюнку 10, збільшення споживання рослинної олії несуттєво запобігає захворюваності населення на епілепсію. За лінійною закономір-ністю збільшення споживання рослинної олії з 7 до 13 кг/особу*рік первинна захворюваність на епілепсію знижується з 12,4 до 10,5 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність демонструє зниження захворюваності на епілепсію за тих же умов з 11,8 до 9,0 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на епілепсію за нелінійною закономірністю, то рекомендована як тимчасова норма споживання рослинної олії 12,8 кг/особу*рік або 35 г/особу*добу.
11 серія досліджень була присвячена вивченню ролі споживання енергії харчового раціону щодо захворюваності на епілепсію. Результати цього дослідження представлені у малюнку (Див. Мал. 11)
Як видно з малюнку 11, збільшення споживання енергії на рівні слабкої тенденції збільшує рівень захворюваності населення на епілепсію. За лінійною закономірністю збільшення споживання енергії з 2400 до 3200 ккал/особу*добу первинна захворюваність на епілепсію зростає з 10,2 до 12,8 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує підвищення захворюваності на епілепсію лише у проміжку між 2500 ккал та 2870 ккал/особу*добу з 9,1 до 12,4 випадків на 100000 населення. Якщо прийняти найменший рівень захворюваності на епілепсію за нелінійною закономірністю, то рекомендована як тимчасова норма споживання енергії харчового раціону на рівні 2500 ккал/особу*добу.
Підсумовуючи згадане вище можна дійти висновку, що саме при аналізі захворюваності на епілепсію, на відміну від інших хвороб нервового ґенезу, жоден продукт і енергія раціону не продемонстрували статистично значимого ефекту на виникнення і розвиток даного захворювання в областях України. Це може свідчити про те, що провідними у етіопатогенезі епілепсії є не безпосередні чинники середовища (зокрема аліментарний) а генетичні вроджені вади онтогенезу нервової системи, а чинники середовища можуть виконувати модулюючу або, навіть, пускову роль по відношенню до цього загадкового захворювання. Ось чому ми поставили додаткову 12 серію досліджень для виявлення тісноти і напряму зв’язку між первинною захворюваністю на вроджені вади розвитку та первинною захворюваністю на епілепсією. Результат цього співставлення ми демонструємо на наступному малюнку (Див. Мал. 12).
Мал. 12. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між захворюваністю на вроджені вади розвитку та захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Як видно з малюнку 12, збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку тісно і прямо на високому рівні статистичної значущості зв’язана з захворюваністю населення на епілепсію. За лінійною закономірністю збільшення захворюваності на вроджені вади розвитку з 50 до 250 випадків на 100000 населення первинна захворюваність на епілепсію зростає з 9,6 до 15,8 випадків на 100000 населення. Нелінійна закономірність показує підвищення захворюваності на епілепсію у тих же умовах з 8,7 до 15 випадків на 100000 населення. Цей результат підтверджує високу вагу аліментарного та генетичного чинників у етіопатогенезі епілепсії. Тому більшість профілактичних заходів при цій патології повинні бути спрямовані саме на профілактику дії тих чинників, які впливають на якість харчування та на ген людини, а також на ті чинники, які сприяють цій дії. А щоб підтвердити цей висновок отримаємо суму коефіцієнтів кореляції по 11 серіях досліджень, а саме: 0,24328380+0,15892357+(-0,18270241)+ 0,06354273+0,16820767+0,02572429+0,23932326+(-0,19257279)+
(-0,15997731)+ (-0,11035541)+ 0,14937356 = 0,402771; коефіцієнт кореляції, який відображає вагу вроджених вад розвитку складає 0,316517. Сумарний вплив харчування займає: 0,402771; 0,402771+0,316517 = 0,719288; (0,402771/0,719288)*100 = 56,00%; 100,00-56,00 = 44,00%. Отже, сумарна вага харчового раціону відповідає 56,00 %, у той час як генетичний чинник займає 44,00 %.
Нотаток: При оцінці статистичної значущості отриманих результатів по серіях 1-12 (Див. Мал. 1-12) враховували такі критичні значення коефіцієнтів кореляції: r (0,05) = 0,247906; r (0,02) = 0,287043; r (0,01) = 0,288928. Нижчі за 0,247906 значення коефіцієнта кореляції не дають математичного підгрунтя для висновку про наявність зв’язку між співставлюваними масивами даних.
Мал. 11. Лінійна та нелінійна моделі, напрямок і міра кореляційного
зв’язку між добовим споживанням енергії харчового раціону та первинною захворюваністю населення областей України на епілепсію.
Висновки:
- За даними літератури встановлено, що ще й досі нема однозначної думки у літератури щодо провідних чинників виникнення і розвитку епілепсії.
- Використано оригінальний підхід для визначення зв’язку між рівнями споживання окремих груп харчових продуктів та первинною захворюваністю на епілепсію.
- Встановлено, що сумарний вплив харчових продуктів займає 56,00%, а генетичний 44,00%
- Встановлено, що середній вплив кожного окремого продукту по відношенню до захворюваності на епілепсію складає 0,036616, у той час як генетичний складає 0,316517 (співвідношення 10,37%: 89,63%).
- Визначені тимчасові орієнтовні норми споживання окремих харчових продуктів, орієнтовані на максимальне зменшення захворюваності на дану патологію.
