Фізичні методи корекції тривожно-депресивних розладів

1. ТОВ «НМЦ Медінтех», Киев, Україна.
2. Міністерство Оборони України

Тривожно-депресивні розлади (ТДР) - одна з найсерйозніших медико-соціальних проблем сучасного суспільства, особливо нашої країни. Практично при всіх захворюваннях проявляються в тій чи іншій мірі ТДР. За прогнозами ВООЗ до 2020 року ТДР буде на другому місці після ішемічної хвороби серця по кількості років, втрачених із-за інвалідності.

За останній час значно збільшилась розповсюдженість тривожних і депресивних станів, які настільки зв’язані між собою, що їх прийнято об’єднувати в єдине поняття — «тривожно депресивні розлади» (ТДР). Диференційний діагноз між тривогою і депресією провести важко [1]. Психічні симптоми тривоги і депресії в основному подібні, соматичні симптоми при прихованих депресіях також достатньо виражені і в ряді випадків «перекривають» афективні розлади. Як правило, ТДР починається практично зразу після отримання інформації про надзвичайну ситуацію або можливій участі у бойових діях, причому у 1/3 пацієнтів захворювання переходить в хронічну форму, а у 1/3 хворих подібні порушення носять тимчасовий характер [1]. Поява ТДР, зазвичай, значно погіршує стан хворих (тільки 25% з них залишаються у відносно задовільному стані), уповільнює або, навіть, призупиняє процес реабілітації, різко знижує якість їхнього життя, а також може негативно впливати на їх професійну діяльність. За ТДР може ховатися важка соматична патологія, несвоєчасне виявлення якої загрожує дуже несприятливими наслідками. ТДР відрізняються значною клінічною різноманітністю і можуть проявлятися як ізольовано, так і в якості складової багатьох інших афективних розладів. Найбільш часто із найгіршими проявами ТДР проходить у цивільних осіб, постраждалих внаслідок бойових чи стихійних лих у постраждалій зоні.

Як правило, у них ТДР значно ускладнює перебіг хронічних захворювань, створюючи своєрідне «порочне коло». Особливо часто клінічні прояви (ангінозні напади, порушення серцевого ритму, прояви серцевої недостатності і підвищеного артеріального тиску) поєднуються з негативною самооцінкою, тривогою; страхом розвитку чергового нападу, погіршення стану, появи ускладнень, з почуттям провини, суїцидальними думками, порушеннями циркадного ритму, а саме симптомами ТДР. Коморбідність цих захворювань призводить до виникнення ангедонії, стомлюваності, страху смерті, кардіалгії, порушень сну і зниження лібідо [1].

Отже, потрібне розроблення способів корекції ТДР, які могли б активно впливати на психосоматичний стан хворого, зменшувати чи запобігати ускладнень ТДР і знижувати дози антидепресивних препаратів.

Мета досліджень:

Розроблення протоколів і дослідження ефективності методів низькоінтенсивної резонансної фізіотерапії при корекції психічного стану осіб із наявністю тривожно депресивних розладів.

Завдання дослідження:

1. Розроблення і оптимізація протоколів оцінки клінічних проявів і рівня тривожно депресивних розладів у.
2. Розроблення протоколів лікування протоколів і дослідження ефективності методів низькоінтенсивної резонансної фізіотерапії при корекції психічного стану осіб із наявністю тривожно депресивних розладів.
3. Оброблення статистичних даних та оцінка ефективності запропонованих протоколів

Результати та їх обговорення

Доведено, що методи фізіотерапії широко використовуються при психологічній корекції ТДР, особливо при їх ускладненнях.

Відомо декілька способів фізіотерапевтичного лікування ТДР і профілактики їх ускладнень.

Лікування за допомогою яскравого білого світла потужністю до 4000 люмен.

Це лікування можна проводити дуже яскравим світлом (світло терапією) зазвичай протягом доби, але в цілях профілактики його можна починати і з ранку. Фахівці пов’язують позитивний ефект, який виходить від терапії світлом, з нормалізацією активності вегетативної системи, а також від посилення регулюючої функції кори головного мозку.

Хворі, у яких проявляється тривога, більш чутливі до терапії світлом. Пацієнти з симптомами апатії і туги реагують на такий вид терапії менше.

Помічено, що ефект від лікування світлом настає швидше ніж від лікування антидепресантами (капсула плацебо). Якщо говорити про механізм лікувального ефекту світло терапії, то можна відзначити також тепловий ефект світла.

На курс лікування призначається 10-12 процедур. Процедури проводяться через день.

Практично у всіх хворих безпосередньо після третьої процедури відзначається деяке поліпшення психосоматичного стану, знижується рівень тривожності. Через 3-4 сеанси поліпшуються результати тестів. Контроль рівня ТДР виконувався на основі шкали ситуаційної та особистої тривожності Спілберга-Ханіна.

Найбільш близьким до розробленого способу є спосіб на основі лікування за допомогою апарату для приготування синглетно-кисневої суміші (СКС) «МІТ-С» методом, що включає ендоназальне дихання СКС 15 хвилин і після виконання ендоназального дихання приймається пер ос 50-200 мл активованої СКС рідини [2].

Основними недоліками існуючих методів лікування ТДР, включаючи прототип, є зниження фізичної, психоемоційної і професійної активності хворого, зниження лібідо і потенції, виникнення сонливості і поступова декомпенсація після курсу лікування, а також необхідність повернення до використання необхідної дози антидепресантів.

В основу нашого винаходу покладено завдання створити такий спосіб, який значно підвищує ефективність лікування ТДР, та запобігає значною мірою його ускладнень.

Поставлене завдання досягається тим, що у відомому способі лікування ТДР і профілактики її ускладнень, що передбачає ендоназальне дихання синглетно-кисневою сумішшю (СКС) і додатковий прийом всередину питної рідини, активованої СКС, додається вплив магнітнім полем и оптичним потоком видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку і міжбровні дуги, а також проведення транскраніальної електронейростиму-ляції на частотах ритму кори головного мозку в процесі ендоназального дихання СКС і магнітофототерапії.

В розробленому способі поєднується ендоназальне дихання СКС з проведенням транс-краніальної електронейростимуляції на частотах ритму кори головного мозку в процесі ендоназального дихання СКС, з впливом магнітного поля і оптичного потоку видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку і міжбровні дуги і з прийомом всередину рідини, активованої СКС. В лікувальному сеансі проводиться ендоназальне дихання СКС на протязі 15 хвилин, проведення транскраніальної електронейро-стимуляції на частотах ритму кори головного мозку в процесі ендоназального дихання СКС і з впливом магнітного поля і оптичного потоку видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку і міжбровні дуги, а потім прийом всередину 50-200 мл рідини активованої СКС. Активування рідини відбувалося протягом 3 хвилин.

Ендоназальне дихання та активування рідини СКС проводиться із застосуванням апарату МІТ-С. Вплив магнітним полем та оптичним потоком видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку і міжбровні дуги із використанням магнітного аплікатора апарата МИТ-МТ. Проведення транскраніальної електронейростимуляції на частотах ритму кори головного мозку в процесі ендоназального дихання СКС проводилося із застосуванням апарату МИТ-ЕФ2. Аналогічним чином процедура може проводитися із застосуванням багатофункціонального комплексу «Геліос» або системи «ВІТА-ЛАЙФ»

В якості рідини застосовуються:

• вода питна,
• вода столова, столово-лікувальна, мінеральна;
• соки;
• відвари трав і фітонастої.

Процедури проводились 1-2 рази на день. Курс лікування складає 15-25 процедур. Повторний курс проводили через 1-2 місяці.

Можливі деякі тактичні зміни, що визначаються лікарем індивідуально в залежності від клінічного стану пацієнта.

Технічним результатом, що досягається запропонованим рішенням, є підвищення ефективності лікування, усунення метаболічних порушень, позитивний вплив на мікроциркуляцію і проникнення СКС в організм, детоксикації організму, що в значний мірі запобігає виникненню тяжких ускладнень при ТДР, зниженню рівня депресії і тривожності.

Приклад конкретної реалізації розробленого способу.

Хворій А, 1980 року народження. Клінічний діагноз: гіпертонія 2 ступеню, ішемічна хвороба серця. Скарги на зниження пам’яті, швидку втомлюваність, знижений настрій; при фізичному навантаженні виникає біль в серці, періодично відмічає також запори тощо. Тривожно-депресивний розлад важкого ступеню.

При об’єктивному обстеженні: зріст 180 см, маса тіла 105 кг, артеріальний тиск – 176/120 мм. рт.ст., пульс 90 уд/хв., печінка не пальпується. В неврологічному статусі: недостатність конвергенції, рефлекси з рук живі, D=S; на нижніх кінцівках знижені, ахілові рефлекси не викликаються, патологічних рефлексів немає. Пульс на a. dorsalis pedis слабкий з двох боків, на a.poplithea – достатній.

Огляд суміжних спеціалістів і додаткові обстеження.

ЕКГ – дистрофічні зміни міокарда, ІХС.

УЗ-обстеження черевної порожнини: дещо гіпотонічний жовчний міхур, ознаки гепатозу без значних змін.

РВГ н/кінцівок: об’ємне пульсове кровонаповнення артерій н/кінцівок помірно знижене, тонус артерій підвищений.

РЕГ: об’ємне пульсове кровонаповнення головного мозку в басейні лівої хребцевої артерії помірно знижене. Тонус артеріальних судин підвищений, асиметрія кровонаповнення судин мозку   S < D на рівні 50%.

Хворіє 2 роки, в зоні проведення АТО 3 місяці. Постійно приймає гіпотензивні препарати. Додатково приймалися антидепресанти, за результатами тестування по методу Спілберга-Ханіна (СПТ С-Х) кількість балів — 47 [3] був діагностований ТДР.

Після обстеження було розпочато лікування за розробленим способом.

Положення пацієнта — лежачи на спині. Ендоназальне дихання СКС протягом 15 хвилин на апараті МІТ-С з одночасним впливом імпульсного магнітного поля и оптичним потоком видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку и міжбровні дуги (напруженість магнітного поля 25 мТл, частота модуляції 20,0 Гц, оптичний потік 450-630 нм, потужність 50 мВт) і одночасним виконанням транскраніальної електронейростимуляції кори головного мозку на частоті альфа ритму на апараті МІТ-ЕФ2 (Режим роботи імпульсний, частота повторення імпульсів 20,0 Гц, тривалість імпульсу 0,4 мс) і наступного перорального приймання 50-200 мл активованої мінеральної негазованої води. Активування відбувалося протягом 3 хвилин за допомогою апарату МІТ-С.

Таблиця 1
Клініко-біохімічні показники у хворої А

Показники	Дні обстеження
	До лікування	5	12	30
Артеріальний тиск, мм.рт.ст.	176/120	170/110	140/92	135/80
Пульс, уд/с	90	80	75	73
Шкала СПТ С-Х, бал.	47	42	35	28

 

Як видно із наведених даних в таблиці, у хворої значно покращились метаболічні процеси і клінічні показники (артеріальний тиск, пульс, функція кишечника тощо). Рівень тривожності знизився до низького рівня.

Висновки: Ендоназальне дихання СКС протягом 15 хвилин на апараті МІТ-С з одночасним впливом імпульсного магнітного поля і оптичним потоком видимого діапазону спектра на проекцію довгастого мозку і міжбровні дуги та одночасним виконанням транскраніальної електронейростимуляції кори головного мозку на частоті альфа ритму на апараті МИТ-ЕФ2 і наступного перорального приймання 50-200 мл активованої мінеральної негазованої води, з активуванням протягом 3 хвилин за допомогою апарату МІТ-С, призводить до покращення у хворого, метаболічних процесів і клінічних показників (артеріальний тиск, пульс, функція кишечника тощо) та значного зниження рівня тривожності.

Заключення: Розроблений спосіб терапії ТДР може використовуватись в умовах стаціонарів, поліклінік, санаторно-курортних закладах, оздоровчих кабінетах, в домашніх умовах, центрах екстреної і медико-психологічної реабілітації осіб, постраждалих в наслідок бойових дій, надзвичайних ситуацій; поєднуватись із медикаментозною терапією.