Феномен людського сновидіння в сучасній психологічній науці

Автори: Руль Юрій Володимирович д.м.н., академік УТА, професор кафедри психології ІСНіС МАУП, Поволоцька Ірина Валеріївна, магістрант кафедри психології ІСНіС МАУП.

Актуальність проблеми: Сьогодні від багатьох сучасників можна почути думку, про те, що наука і техніка несуть в собі можливості до вирішення майже всіх людських проблем. Але, до сьогодні не зникли такі тенденції, що привертають увагу  психолога, з точки зору  психологічної стабільності людства. Тобто, людські досягнення не дають, в результаті, людині стабільного стану спокою.

Під час проведення психологічних консультацій, а саме, коли триває збір анамнезу, клієнти досить часто повідомляють психологу про те, що під час сну вони бачать незвичайні сновидіння, змістом яких вони хотіли б  поділитися зі спеціалістом. Тому, ознайомлюючись з науковою літературою, ми часто стикаємось з тим, що зміст сновидінь є складовою і невід’ємною частиною психологічного стану клієнта, тобто сновидіння, як феномен,  відображують не тільки рефлексію людини на зовнішній світ, що виступає у вигляді подразника, а й психологічний стан кожної  особистості, а з тим стан її психічного здоров’я.

В даній темі ми маємо кілька наукових площин – це фізіологія, психофізіологія і психологія, що вивчає сновидіння, враховуючи міждисциплінарний аспект, як психологічну складову людської психіки.

Вивчення  маніфестного значення сновидінь має свою донаукову і наукову історію, де перша підштовхнула вчених до вивчення  елементів сновидінь з метою відхилення існуючого тривалий час твердження Т.Г.Фехнера і Морі про сновидіння як «ознаки деградації інтелектуальних та розумових здібностей».

Оскільки в наукову площину сновидіння потрапили, з розвитком  психіатрії та психології ХІХ — ХХст., то першими  ключовими фігурами, хто звернув увагу на сновидіння, були З.Фройд та К. Юнг [62,71,72].

Фройд доводив, що сновидіння не хворобливий про­яв і не наслідок патологічного процесу, а ре­зультат діяльності здорового мозку. Сно­видіння — це повноцінний психічний акт, властивий но­рмальній людській психіці.

В свою чергу  Юнг вважав, що сон є посланням людині з колективного несвідомого, тобто деякою об’єктивною колективною психікою, яка володіє універсальною структурою у світі людей [62].

В процесі тлумачення снів і Фройд і Юнг використовували метод  вільних асоціацій. Наука ХХст., при вивченні сну , як процесу, де перед нами постали такі вчені фізіологи як Ф.Бремер,  Л. Маутнер, В. Гес, С. Ренсон, І. М. Сєченов, І. П. Павлов, П. К. Анохін та багато інших відкрила феномен «швидкого сну», завдяки напрацюванням Є.Азеринського та Н.Клейтмана. Так  було започатковано нову еру у вивченні сну, що викликало велику зацікавленість таких вчених  як М. Жуве, А. Пьерон, Р. Друкер-Колін, Н. Мерчант-Ненсі. Вченими  було відкрито, що саме у фазі «швидкого сну» виникає найбільша частка сновидінь, що запам’ятовуються людиною. Після  пробудження в інших фазах, розповіді про сновидіння фіксувалися тільки в одному випадку з п’яти[5].

Вільям К. Демент, довів існування зв’язку між  тривалістю REM- фази сну (БДГ) і довжиною подальшого звіту про сновидіння: чим більше часу проведено в БДГ- сні, тим довше сновидіння.

З точки зору передчуттів сновидіння розглядав С. Крипнер, де  прикладами таких були сни  Д.  І. Менделєєва,  М. А. Римського — Корсакова,  Шумана та багатьох інших, які під час сновидінь дійшли до своїх відкриттів.

Також, на думку Вейна, саме фази парадоксального та ортодоксального сну є площиною зацікавленості психології, але до їх задач відноситься пошук методів відтворення, оскільки багато картин сну людина просто забуває[10,11].

Психологічна наука крокувала майже в ногу з фізіологією і в 1959р. першу теорію сновидінь висунув Норман Малкольм. За ним слідувала  «Касетна» теорія сновидінь Даніела Денета (1976), Теорія  синтезу активації Дж. А.Хобсона і Р.Макарлі (1977), теоретична модель сновидінь Д.Лемена та М.Куку, теорія  Ф.Крика та Г.Мітчісона про сновидіння як діяльність так званого механізму стирання або очистки пам’яті мозку людини [51].

Але тільки з 80-х років ХХст. сновидіння стали об’єктом наукового інтересу, нейробіології та психології. Виходячи з когнітивного уявлення про розум, Д.Фоулкс (1985) вважав сновидіння когнітивним феноменом, що обробляє інформацію на ментальному рівні, де сновидіння постає як важлива, організована і самостійна форма свідомості. Фоулкс говорить: « сновидіння – це цілісні організовані моделі світу, тобто наші переживання у всякий момент сновидіння мають сенс».

Це дало поштовх для новітніх і більш цікавих теорій:

Теорія випадкової активації – в ній йдеться про сновидіння, як випадковість, що активована нейронами головного мозку, теорія вирішення проблем Д.Баррет, Теорія психічного здоров’я – наполягає на тому, що сновидіння допомагають позбавитися людині від неприємних спогадів або відчуттів і сновидіння виступає в якості психотерапії, «теорія моделювання погрози» Анті Ревонсуо[51].

Мета: полягає в тому, щоб визначити маніфестне значення елементів сновидінь для можливого використання їх для психодіагностики психологічних порушень.

Об’єктом нашої роботи є: елементи людських сновидінь з різних соціальних прошарків, віку та статі що підлягали опитуванню на зміст сновидінь та супутніх подій і порушень, пов’язаних зі змістом сновидінь.

Предметом нашої роботи є:  закономірності зв’язку між елементами сновидінь та характером психологічних відхилень.

Для реалізації мети нами сформульовані наступні завдання:

1. Провести теоретично – методологічний аналіз наукового спадку з обраної теми дослідження
2. Вибрати та обґрунтувати методи дослідження та організаційну структуру емпіричного дослідження згідно з його метою.
3. Шляхом емпіричного дослідження визначити тісноту та напрямок зв’язку між елементами сновидінь та вираженістю тих чи інших порушень психічного здоров’я.
4. Математично і статистично проаналізувати отримані цифрові та логічні результати і сформулювати відповідні висновки щодо психодіагностичної маніфестності елементів сновидінь.
5. Розробити наукові рекомендації для психологів, психоаналітиків, педагогів, лікарів, фахівців соціологів.

     Для реалізації мети ми використали наступні методи:

1. Теоретичний аналіз літератури.
2. Психодіагностичні методи, до яких входять:

«Методика дослідження рівня тривоги» Ч.Спілбергера-Ханіна, що диференційовано вимірює тривожність як особистісну властивість  і як стан (особистісна тривожність, ситуативна тривожність);

Опитувальник «Міні-мульт», виявляє приховані індивідуальні тенденції та психологічні переживання (іпохондрія, депресія, істерія, психопатія, паранояльність, психастенія, шизоїдність, гіпоманія);

«Опитувальник Басса – Дарки», що діагностує тривожні і агресивні реакції людини (фізична агресія, непряма агресія, роздратуваня, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, почуття провини, індекс агресивності та індекс ворожості);

«Тест для діагностики депресії, як психічного розладу» А.Г.Хмелєвського, Ю.В.Руля, що відображує чотири аспекти депресивного стану: емоційні ознаки, інтелектуальні ознаки, порушення основних потягів, соматичні ознаки депресії;

Оскільки в психології відсутні методики дослідження елементів сновидінь, нами було складено опитувальник «Опитувальник по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької, що  виокремлює основні елементи сновидінь, які найчастіше зустрічаються в сновидіннях людей для діагностування  відхилень, які обумовлені депресивним станом чи обтяжуючою психічний стан хворобою, на кшталт  органічних, фізіологічних або невротичних порушень роботи організму, враховуючи  підключення відчуттів інших модальностей (відчуття регуляції ШКТ, спрага, голод, біль).

Базою для проведення нашого дослідження стали люди з різних соціальних прошарків, віку та статі що підлягали опитуванню на зміст сновидінь під час психологічних консультацій в кількості 54 осіб, серед яких, на даний час є 14 чоловіків і 40 жінок, віком від 20-ти до 50-ти років.

Дослідження проводилось з вересня 2015року по листопад 2016 року.

 Теоретичний аналіз літератури дав можливість ознайомитися з дослідженнями Хол та Ван де Кастла(1966), де з семиста емоцій, що відчуває людина уві сні, 80% є негативними. Це підтвердили дослідження Страуча та Меєра(1996), які досліджували сновидіння парадоксальної фази сну, —  2/3 досліджуваних наполягали на превалюванні негативно забарвлених сновидінь де присутні страх та гнів.

  Стенлі Хол,  для діагностики сновидінь  розкладає їх на елементи і  прослідкувує певну періодичність серед них. Так він склав свою шкалу за індивідуальними розбіжностями елементів сновидінь. (див. мал. 1).

  Серед 1000 досліджених Холом сновидінь середніх американців у сновидінні мають місце 2 або 3 персонажі. Приблизно 20% подій сновидіння відбуваються у приміщенні, 43% осіб, що з’являються уві сні є незнайомими. В чоловічих сновидіннях —  чоловіки з’являються частіше на відміну  жіночих, де існує приблизно рівна кількість жіночих і чоловічих образів. 30% становлять кольорові сновидіння. Сновидінь сексуального характеру дуже велика кількість, але оргастичні частіше бувають у чоловіків[3].

Шкала сновидінь С.Хола складена за 12-ма критеріями у відсотках.

Мал.. 1. Шкала сновидінь С.Хола

Паралельно з С.Холом свої дослідження сновидінь проводив Російський дослідник  В.М.Касаткін. Наукова діяльність  цих двох вчених припадає приблизно на один і той же час. Його дослідження мають ледве чи не найбагатший список описів сновидінь. За свою наукову практику він дослідив 10240 сновидінь у 1020 досліджуваних. Серед них було 126 здорових осіб (92 чоловіки і 34 жінки),  хворих 832 особи. Серед хворих були психотики, невротики, органіки та соматики[25].

Результати його дослідів показали, що 22,4% сновидінь  були кольоровими (це прагне до відсоткового значення дослідів Хола). Також він констатував, що при дії зовнішніх подразників під час сновидінь у досліджуваних з’являються переважно зорові образи, що прямо пов’язані з конкретним подразником, наприклад звуковим, руховим або тактильним (співпадає з твердженнями З.Фройда, А.Морі  і К.Юнга). Не  менш важливим є також факт, що у 58% досліджуваних відчувалися статеві почуття, — це більш ніж половина досліджуваних, що співпадає з дослідженнями С.Хола [25].

Вагомим висновком обох вчених для діагностики сновидінь є те, що у здорових досліджуваних при дії як зовнішніх, так і внутрішніх подразників під час сновидінь, виникають переважно зорові образи, на відміну від осіб які мали органічні, фізіологічні або невротичні порушення роботи організму,- у таких людей до зорових образів підключалися відчуття інших модальностей (відчуття регуляції ШКТ, спрага, голод, біль).[Kасаткин 1972г].

Дуже значимими для психологічної науки і психодіагностики є результати контент – аналізу, що їх було отримано як в Росії так і за її межами. З досліджень С.Хола 40% представників західної культури уві сні відчувають страх і побоювання (у Касаткіна, серед росіян, цей процент становить 46,3%), 18% — гнів і афект, 6% — сум. Щасливі сновидіння супроводжують 18% досліджуваних (у Касаткіна (росіяни) – лише 2%). Дослідження такого роду дають змогу зробити висновок про те, що більшість сновидінь здорових людей мають негативне забарвлення, а у хворих негативний стан сновидінь дуже посилений. Ці цифри підтверджують світові кроскультурні дослідження сновидінь, що їх описав А.Ревонсуо. За його даними сновидіння негативного забарвлення бачать  80% людства різних країн. Теми переслідувань та нападів є найпопулярнішими серед сновидінь дітей, а також супроводжує повторювані сновидіння дорослих.[51]

До сновидінь психотиків та невротиків також відносять часто повторювані сновидіння, які пропадають після терапії захворювання. 

Численні спостереження за елементами сновидінь дали змогу відрізняти сновидіння нормального індивіда від сновидінь хворих на гебефренію (Г.Крепелін)[42].

 Сновидіння параноїків (М.Крамер) різко відрізняються від сновидінь здорових людей специфічними викривленнями, де багато незнайомців і агресії.

На відміну від явно контрастних здорових та нездорових сновидінь виокремлюють сновидіння хворих на шизофрению, сновидіння котрих дуже схожі на сни здорових людей і навпаки. Але при діагностиці таких сновидінь важливо враховувати реальну симптоматику хвороби шизофреника, де можна спостерігати певне роздвоєння або навіть розшарування особистості. Про такі збіжності дуже багато і грунтовно в своїх працях писав К.Юнг.

Сновидіння психопатів, хоча і мало вивчені, але мають негативне забарвлення тривалий час у житті, майже з дитинства. Серед елементів прослідковуються такі як «бійки», «тюрма», «суд», «міліція» тощо[42].

Сучасний сомнолог С.В.Авакумов, довів, що зміст сновидіння варто розглядати на одному рівні з іншими психічними явищами та процесами. Він звертає увагу на те, що зміст сновидінь увійшов до основного складу психокорекційного процесу таких вчених як В.Штекель (1943), Л.Шеперд(1995), А.Шефтон(1996), П.Гарфілд(1998), С.Гроф (2004). На ряду з ними до робіт, що розкивають змістові аспекти сновидінь він відносить напрацювання С.Хола (1953), К.Б.Бренне (1967), А.Крона і М.Маймана (1973) та Р.Н.Ван де Кастла (1977), акцентуючи увагу на тому, що зацікавленість до змісту сновидінь під час збору анамнезу і психокорекційного процесу з часів наукового минулого і до сьогодні стрімко збільшується[1,3].

  Виходячи з вищеописаного ми можемо констатувати, що психічні відхилення і хвороби людини призводять до певних змін маніфестного значення  самих  сновидінь, через це існує можливість отримати дані про ту чи іншу хворобу на такій стадії захворювання, коли людина ще не усвідомлює її. Не можна сказати, що саме зміст сновидінь буде основним фактором встановлення того чи іншого діагнозу, але як супроводжуючий і підтверджуючий фактор – безсумнівно.

Сьогодні для нас не є новиною, що через сновидіння можна багато чому навчитися і навіть зробити сенсаційне відкриття в інтуїтивних сновидіннях, як це вдалося багатьом відомими особистостям, таким як Д.Мендєлєєв, Ф.С.Кекуле, Н.Бор або передбачити близьке чи віддалене майбутнє.

За психологічною оригінальністю сновидіння підрозділяють на сни науковців, художників, літераторів, музикантів, а за картиною психічних відхилень існують сни психотиків, невротиків, шизофреників, психопатів та ін…

Одним з цікавих видів сновидінь – є так звані захисні сновидіння, що дозволяють людині вижити в складних і часто несумісних з життям умовах (про них писав А.Налчяджян, описуючи катастрофу, що була пов’язана з землетрусом у Арменії)[43].

Завдяки фізіологічним дослідженням були відкриті ортодоксальна  та парадоксальна фази сну (Азерінський – Клнйтман), що стало поштовхом до вивчення людських сновидінь з точки зору психофізіології, психології та психіатрії; з’явилися теорії і концепції сновидінь, які відкрили завісу таємничості сновидіння, як психологічного організованого  процесу, так і психічного стану. Нам стали відомі такі змінені стани свідомості як гіпнагогічні і гіпнопомпічні галюцинації, сонний параліч, сомнамбулія, летаргія, кошмарні сновидіння, сновидіння психічно хворих і навіть — люцидні сновидіння.

Таким чином сновидіння, як одвічно супутній сну процес, були і залишаються до сьогодні однією з найцікавіших і нерозгаданих таємниць, яку породжує людська психіка. У зв’язку з цим, нами було проведено дослідження з використанням опитувальника «Опитувальник по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької для виокремлення тих елементів сновидінь, що можуть чинити найпотужніший вплив на людську психіку та відображати її стан. Це дає можливість отримати загальну картину того, яке саме значення мають сновидіння в житті даної особи і встановити належність чи відсутність проблем з станом психологічного здоров’я і протіканням процесу сну.

 Результати:

 Перед початком дослідження була створена робоча група, члени якої погодилися прийняти участь у нашому експериментальному дослідженні. Група характеризується своєю різноманітністю за віком, рівнем освіти та статтю.

Таблиця 1.

Кількісні показники загальної картини значення сновидіння

(відповідно до ключа опитувальника«Опитувальник по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької)

 

№№ ключа	№№	Запитання	Загальна кількість балів
3	1	Чи бувають у Вас повторювані сновидіння	73
4	2	Чи відображує картина Ваших сновидінь проблеми, що існують в Вашому реальному житті?	80
5	3	Ви бачите себе в сновидінні не таким самим як в реальному житті?	76
6	4	Чи заважають сновидіння Вашому звичайному життю?	30
7	5	Чи прокидаєтесь Ви від побаченого  сновидіння?	62
8	6	Чи помічені за Вами випадки ходіння уві сні?	0
9	7	Чи часто Вам сняться кошмарні сновидіння?	82
15	8	Чи насичені Ваші сновидіння великою кількістю техніки, зброї, людей, фантастичних елементів	47

 Дані, які отримані за результатами роботи виявлення елементів сновидінь, що розподілені за наступними критеріями: емоції та почуття, ситуації та події, люди, природа та предмети надані в таблиці (Див. таб.2.11)

Таблиця 2.

№№	Критерій	Кількість балів
1.	Емоції та почуття – це агресія, біль, випорожнення, голод, запахи, кошмари, смак, сміх, страх	863
2.	Ситуації та події –це боротьба, війна, вбивства, втрати, катастрофи, містика, погоня, похорон, суїцид, хвороба, ховатися	1047
3.	Люди – це боги, божевільні, вбивці, вороги, нападники, натовп, маніяки, померлі, прибульці, привиди, чужі, шахраї	961
4.	Природа — це виверження, гади, затоплення, землетрус, посуха, смерч, хижаки	525
5.	Предмети –це екскременти, зброя, кладовище, ліки, мотлох, отрута, труна, цигарки	582

 З наведених даних ми можемо говорити про те, що саме  ситуації та події мають вплив на психологічний стан респондентів. Це підтверджує дані, що їх отримано вищеописаними вченими про те, що саме негативні елементи сновидіння є найвпливовішіми на пам’ять, психологічний стан, а також такі, що чинять потужний вплив на психіку.

 Таблиця3.

Порівняльні показники загальної картини значення сновидіння (відповідно до ключа опитувальника«Опитувальник по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької) на початок дослідження та після ре тестування групи в цілому

№№ ключа	№№	Запитання	Загальна кількість балів на початок дослідження	Загальна кількість балів після ретестування
3	1	Чи бувають у Вас повторювані сновидіння	73	76
4	2	Чи відображує картина Ваших сновидінь проблеми, що існують в Вашому реальному житті?	80	93
5	3	Ви бачите себе в сновидінні не таким самим як в реальному житті?	76	79
6	4	Чи заважають сновидіння Вашому звичайному життю?	30	36
7	5	Чи прокидаєтесь Ви від побаченого  сновидіння?	62	62
8	6	Чи помічені за Вами випадки ходіння уві сні?	0	0
9	7	Чи часто Вам сняться кошмарні сновидіння?	82	80
15	8	Чи насичені Ваші сновидіння великою кількістю техніки, зброї, людей, фантастичних елементів	47	50

 Таблиця 4.

Після ре тестування група в цілому

№№	Критерій	Кількість балів
1.	Емоції та почуття – це агресія, біль, випорожнення, голод, запахи, кошмари, смак, сміх, страх	816
2.	Ситуації та події – це боротьба, війна, вбивства, втрати, катастрофи, містика, погоня, похорон, суїцид, хвороба, ховатися	989
3.	Люди – це боги, божевільні, вбивці, вороги, нападники, натовп, маніяки, померлі, прибульці, привиди, чужі, шахраї	937
4.	Природа — це виверження, гади, затоплення, землетрус, посуха, смерч, хижаки	528
5.	Предмети – це екскременти, зброя, кладовище, ліки, мотлох, отрута, труна, цигарки	569

 Таблиця 5.

Порівняльна таблиця оцінки виявлення елементів сновидіння на початок дослідження та після ре тестування групи в цілому

№№	Критерій	Кількісна оцінка виявлення сновидіння на початок дослідження (в балах)	Кількісна оцінка виявлення сновидіння після ре тестування (в балах)
1.	Емоції та почуття – це агресія, біль, випорожнення, голод, запахи, кошмари, смак, сміх, страх	863	816
2.	Ситуації та події – це боротьба, війна, вбивства, втрати, катастрофи, містика, погоня, похорон, суїцид, хвороба, ховатися	1047	989
3.	Люди – це боги, божевільні, вбивці, вороги, нападники, натовп, маніяки, померлі, прибульці, привиди, чужі, шахраї	961	937
4.	Природа — це виверження, гади, затоплення, землетрус, посуха, смерч, хижаки	525	528
5.	Предмети – це екскременти, зброя, кладовище, ліки, мотлох, отрута, труна, цигарки	582	569

 

Діаграма 1.

Прояв якісних показників сновидіння в групі на початок дослідження та після ретестування (в балах)

Багато явищ, які заслуговують на інтерес знаходяться у взаємозв’язку і залежності між собою. Часто, але не завжди, цей зв’язок є причинно-наслідковим. Різні причини впливають на явища-наслідки, змінюючи їх характеристику у визначеному або непередбачуваному напрямку. Такого роду зв’язки між явищами часто зустрічаються, і перед математичною статистикою постає задача вимірювати їх кількісно. У зв’язку з тим, що врахувати всі фактори, що здійснюють вплив на явище — наслідок, неможливо, то при дослідженні зв’язків між явищами приймають до уваги тільки найважливіші з них, саме ті, що здійснюють найбільший вплив чи представляють найбільший інтерес. У таких випадках йдеться не про функціональний, а про кореляційний зв’язок, коли зміна в одному явищі не завжди пов’язана зі строго визначеними змінами в іншому. Вивчення кореляційної залежності пов’язано з визначенням того, наскільки вона наближається до функціональних співвідношень. Для цього обчислюють ряд показників кореляції.(Див. Табл.6.

Таблиця 6.

Ступінь зв’язку між проявами агресивних та ворожих реакцій, рівнів тривожності (ситуативної) та особистісної, прихованих психологічних хвилювань, депресивних станів та проявами елементів сновидінь в групі (чоловіки) (у відсотках)

Методичний інструментарій
1.Визначення агресивних та ворожих реакцій (Басса-Дарки)
негативний зв′язок	0 зв′язок	зв’язок виражений слабко   r < 0,3	зв’язок виражений помірно   0,3< r < 0,5	зв’язок значний, досить виражений 0,5< r < 0,7	зв’язок виражений сильно   0,7< r < 0,9	зв’язок виражений  дуже сильно    r > 0,9
1	2	3	4	5	6	7
			1 респ. (25%)	3 респ. (75%)
2.Оцінка ситуативної (реактивної) та особистісної тривожності (Спілбергер) 2.1Ситуативна тривожність
				3респ. (75%)	1респ. (25%)
2.2. Особистісна тривожність
				1 респ. (25%)	3респ. (75%)
3. Виявлення прихованих індивідуальних тенденцій та психологічних хвилювань (Міні-мульт)
				1 респ. (25%)	3 респ. (75%)
4.Самооцінка діагностики депресивних станів (Хмелєвський, Руль)
			2 респ. (50%)	2 респ. (50%)
5.Визначення маніфестних елементів сновидіння (І.Поволоцька) Загальна картина
			1 респ. (25%)	2 респ. (50%)	1 респ. (25%)
5.1 Емоції та почуття
		1 респ. (25%)	1 респ. (25%)	1респ. (25%)	1 респ. (25%)
5.2 Ситуації та події
				2 респ. (50%)	2респ. (50%)
5.3 Люди
				1 респ. (25%)	3 респ. (75%)
5.4. Природа
				3 респ. (75%)	1 респ. (25%)
5.5. Предмети
		1 респ. (25%)	1 респ. (25%)	1 респ. (25%)	1 респ. (25%)

 

Діаграма 2.

Рівні прояву взаємозв’язку агресивних та ворожих реакцій, рівнів тривожності (ситуативної) та особистісної, прихованих психологічних хвилювань, депресивних станів та проявами елементів сновидінь в групі (чоловіки) (у відсотках)

Отже, позитивний зв’язок вказує на прямий зв’язок та міру зв’язку між досліджуваними явищами.

Таблиця 7.

Ступінь зв’язку між проявами агресивних та ворожих реакцій, рівнів тривожності (ситуативної) та особистісної, прихованих психологічних хвилювань, депресивних станів та проявами елементів сновидінь в групі (жінки) (у відсотках)

Методичний інструментарій
1.Визначення агресивних та ворожих реакцій (Басса-Дарки)
негативний зв′язок	0 зв′язок	зв’язок виражений слабко r < 0,3	зв’язок виражений помірно 0,3< r < 0,5	зв’язок значний, досить виражений 0,5< r < 0,7	зв’язок виражений сильно 0,7< r < 0,9	зв’язок виражений  дуже сильно  r > 0,9
1	2	3	4	5	6	7
		7 респ. (15%)	24 респ. (52%)	14 респ. (30%)	1 респ. (2%)
2.Оцінка ситуативної (реактивної) та особистісної тривожності (Спілбергер) 2.1Ситуативна тривожність
2 респ. (4%)		10 респ. (22%)	10респ. (22%)	18 респ. (39%)	6 респ. (13%)
2.2. Особистісна тривожність
4 респ. (9%)		8 респ. (17%)	15 респ. (33%)	11 респ. (24%)	8 респ. (17%)
3. Виявлення прихованих індивідуальних тенденцій та психологічних хвилювань (Міні-мульт)
		17 респ. (37%)	15 респ. (33%)	14 респ. (30%)
4.Самооцінка діагностики депресивних станів (Хмелєвський, Руль)
12 респ. (26%)	1 респ. (2%)	19респ. (41%)	9 респ. (20%)	5 респ. (11%)
5.Визначення маніфестних елементів сновидіння (І.Поволоцька) Загальна картина
		3 респ. (7%)	7 респ. (15%)	11 респ. (24%)	24 респ. (52%)	1 респ. (2%)
5.1 Емоції та почуття
4 респ. (9%)		17 респ. (37%)	12 респ. (26%)	12 респ. (26%)	1 респ. (2%)
5.2 Ситуації та події
2 респ. (4%)		18 респ. (39%)	13 респ. (28%)	11 респ. (24%)	2 респ. (4%)
5.3 Люди
2 респ. (4%)		5 респ. (11%)	12 респ. (26%)	21 респ. (46%)	6 респ. (13%)
5.4. Природа
5 респ. (11%)		7 респ. (15%)	16 респ. (35%)	15 респ. (33%)	3 респ. (6%)
5.5. Предмети
9 респ. (20%)		12 респ. (26%)	17 респ. (37%)	8 респ. (17%)

 Діаграма 3.

Рівні прояву взаємозв’язку агресивних та ворожих реакцій, рівнів тривожності (ситуативної) та особистісної, прихованих психологічних хвилювань, депресивних станів та проявами елементів сновидінь в групі (жінки) (у відсотках)

Висновки. На підготовчому етапі був підготовлений методичний інструментарій з класичних  психодіагностичних методик, а також розроблено авторський опитувальник «Опитувальник по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької , які апробовані в нашому дослідженні.

Таким чином, на ряду з класичними методиками ми маємо наступні результати:

1.  За визначенням індивідуального рівня агресивності група проявила себе, вербально агресивною, дратівливою, з проявами фізичної агресії, підозрілістю, косвіною агресією, з образливою з проявами негативізму.

Група (чоловіки) визначилися як: вербально агресивна, дратівлива, з проявами фізичної агресії, підозрілістю, косвіною агресією, почуттям провини та образи, та негативізму.

За рівнями агресивності та ворожості група характеризується від низького рівня до дуже високого рівня прояву за всіма видами реакцій.

Група(чоловіки) має загалом середній та підвищений рівень прояву реакцій агресивності та ворожості.

Рівні індексу агресивності в групі знаходяться на низькому рівні у 8% респондентів, в нормі – у 66%, на підвищеному рівні – у 26% респондентів. Індекс ворожості в групі  за нормою виявляється у 74%, підвищений рівень – у 26% респондентів.

В групі (чоловіки) індекс агресивності знаходиться в нормі у 50%, підвищений рівень мають 50% респондентів. Індекс ворожості має  норму у 100% респондентів.

 2. Визначення рівнів тривожності обумовлює поведінку суб’єкта. Отже, в групі респондентів ситуативна (реактивна) тривожність має помірний рівень у 16%, мають високий рівень -84%. Помірний рівень особистісної тривожності в групі властивий- 16%, а 84% мають високий рівень особистісної тривожності.

Група (чоловіки) за проявами рівнів ситуативної тривожності мають 50% помірний рівень та 50% високий рівен.

Група (чоловіки) за показниками особистісної тривожності 100% мають високий рівень.

 3. Приховані індивідуальні тенденції дозволяють оцінити якості особистості. За проявами психологічних переживань група знаходиться в нормі, але має високі рівні за такими показниками: іпохондрія – 2%, психопатія -14%, паранойяльність – 6%, психастенія -4%, шизоїдність -10%, гіпоманія -6%.

В групі (чоловіки) респонденти мають високий рівень за шкалою психастенія – 25% та гіпоманія -25% прояву прихованих тенденцій та психологічних переживань.

4. За самооцінкою суджень респондентів з метою діагностики депресивного стану група має легку форму депресії -72% та помірну  форму депресії -28%.

Група (чоловіки) – виявили легку форму депресії у 75%, помірну форму депресії мають -25%.

5. За аналізом «Опитувальника по маніфестним елементам сновидінь» І.В.Поволоцької  його кількісних показників з виявлення значення сновидінь найбільше сняться кошмарні сновидіння (82б), сновидіння відображають проблеми людини (80б), у ві сні респонденти бачать себе не такими, якими є в реальному житті (76б), також сняться повторювані сновидіння (73б), прокидаються від побаченого сновидіння (62б), сни насичені великою кількістю техніки, зброї (47б).

Кількісні показники розподілені в групи за критеріями, які сформовані, як: ситуації та події(1047б), люди- (961б), емоції та почуття – (863б), предмети – (582б), природа – (525б).

Група (чоловіки) найбільше вказує на повторювані сновидіння – (7б), високу оцінку(6б)  отримано  відображення в картині сновидіння проблеми, що існує в реальному житті; чи бачить респондент себе в сновидінні не таким  самим, яким є в реальному житті; чи часто сняться кошмарні сновидіння; як насичені сновидіння великою кількістю техніки, зброї, людей, фантастичних елементів;  чи прокидаєтесь від побаченого сновидіння – (4б). На запитання:  ”Чи заважають сновидіння звичайному життю“, респонденти чоловіки оцінили в 2 бали. Кількісні показники переходять в критерії, які розподілилися таким чином: природа – (186б), ситуації та події – (160б), емоції та почуття – (148б), люди — (137б), предмети – (124б).

Після проведення експерименту нами було виявлено: рівні прояву форм агресивності та ворожості, визначено рівні особистісної та ситуативної (реактивної) тривожності, виявлені індивідуальні тенденції (приховані психологічні хвилювання), які дозволяють оцінити якості особистості, діагностування депресивного стану за самооцінкою;

І головне — отримано загальну картину значення сновидіння в житті особистості, де саме критерій   «ситуації та події»  має вплив на психологічний стан респондентів і посідає перше місце згідно результатів опитувальника а критерій  «люди» посідає друге місце за даними опитувальника. Це підтверджує дані, що їх отримано вищеописаними вченими про те, що саме негативні елементи сновидіння є найвпливовішіми на пам’ять, психологічний стан, а також такі, що чинять потужний вплив на психіку.

 Список літератури

1. Авакумов, С.В. Психологическая модель сновидения в норме и патологии / С.В.Авакумов // автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора психологических наук: специальность 19.00.04, 19.00.01 «Медицинская психология» «Общая психология, психология личности, история психологии». Психология. — Особые состояния и явления психики. Проблемы бодрствования, сна и сновидений.- Сновидения.
   9 10-1/1854  С.-Петерб. гос. ун-т. — Санкт-Петербург.- 2009. — 48 с.
2. Авакумов, С.В. Психология сновидения /С.В.Авакумов.- СПб.: Изд-во С.- Петерб. гос. електро-тех. ун-та «ЛЭТИ»,2008. – 232с.
3. Авакумов, С.В. Особенности манифестного содержания сновидений у лиц, обращающихся за психотерапевтической помощью / С.В. Авакумов, Г.В. Бурковский // Сибирский психологический журнал. – 2002. –  № 16-17. –  С. 89–97.
4. Батаршев, А.В. Диагностика пограничных психических расстройств личности / А.В.Батаршев // учебное пособие.- Москва, М.: Изд-во Института психотерапии, 2004.- 320с. С.200(мини-мульт).
5. Батуев, А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем / А.С.Батуев // Учебник для вузов, – 3-е издание, исправленное и дополненное. – СПб.: Питер, 2008.- (Серия «Учебник для вузов»). – 317с.: ил.
6. Блейхер, В.М. Анализ сновидений как метод исследования внутренней картины болезни / В.М. Блейхер, С.Н.  Боков // Психологическая диагностика отношения к болезни при нервно-психических и соматических заболеваниях: сб. науч. Тр. НИПНИ им. В. М. Бехтерева. –  Л., 1990. – Т. 127. С 50-53.
7. Борисова, С.Н. Сон как психическое явление / С.Н.Борисова // Будущее клинической психологии. Выпуск 2. 2008. С. 9-16
8. Борбели, А. Тайна  сна / А.Борбели // Пер. С немецкого. В.М.Ковальзона; предисловие А.М.Вейна. – М.: Знание, 1989.- 192 с.
9. Вейн, А.М. Бодрсотвование и сон. / А.М.Вейн // Академия наук СССР. — Научно-популярная серия,  Издательство Наука.- Москва. – 1970.  – 127с.
10.  Вейн, M. Сон человека. Физиология и патология / A.M. Вейн, К. Хехт. М.: Медицина, 1989. — 267 с.
11. Вейн, А.М. Сновидения / А.М.Вейн, Е.А.Корабельникова. М.: Изд-во «Эйдос Медиа», 2003. – 224с.
12. Вейн, А.М. Особенности структуры сна и личности в условиях хронического эмоционального стресса и методы адаптивных возможностей человека / А.М.Вейн, К.В Судаков, Я.И.Левин, Е.А.Юматов, Г.В.Ковров, К.Н.Стьрыгин, С.И.Посохов, Е.А.Корабельникова // Вестник Российской академии медицинских наук, 2003.- №4. – с.13-17.
13. Вольперт,  И. Е. Сновидения в обычном сне и гипнозе / И.Е.Вольперт — Л., 1966. — С. 27. С. 175-177,229-237(налчяджян стр111)
14. Гарфилд, П. Сновидения / П.Гарфилд.- 1974
15.  Грот Н.Я. Сновидения как объект научного анализа / Н.Я.Грот // (1878г.) — Харьков: «Гуманитарный центр», 2007.- 128с.
16. Даунинг Д. Сны и кошмары / Д. Даунинг, Р. Марморштейн. Пер. с англ. Г. Пимочкиной. – М.: Апрель Пресс, Изд-во Эксмо, 2003. – 288 с.
17. Джонсон, Р. Сновидения и фантазии. Анализ и использование / Р.Джонсон. REFL-book ВАЛЕР,1996.- 286с.
18.  Дилейни, Г. Чувственные сновидения / Г.Дилейни. Как понимать и интерпретировать эротические сны. Перевод с английского П.Мельникова.- Москва, м.о., из-во КРОН-ПРЕСС,1998.- 299с.
19. Дорохов, В.Б. Применение компьютерных сомнологических полиграфов для психофизиологических и клинических исследований / В.Б. Дорохов //Материалы «XVIII Съезда Физиологического общества им. И.П. Павлова. 2001. — Казань, 2001. – с.
20. Зайцев, В.П. Психодиагностика и психометрия в соматической медицине / В.П.Зайцев, Т.А.Айвазян // Клиническая и медицинская психология: исследования, обучение, практика: электрон. науч. журн. – 2014. – N 3 (5). – C. 2 [Электронный ресурс].
21.  Калашникова, Е.О. Сон как индикатор функциональных отклонений организма / Е.О. Калашникова //Физиология человека. — 1996. — Т. 22, № 2 . — С . 57-68 
22. Калина, Н.Ф. Современные представления об анализе сновидений / Н.Ф.Калина // Основы психоанализа. – М.: АСТ «Рефл-бук», 2001. С. 257-296.
23. Канцер, М. Коммуникативная функция сновидений / М.Канцер // Антология современного психоанализа. Т. 1. Под ред. А.В. Россохина. М.: Ин-т психологии РАН, 2000. С. 228-237.
24. Касаткин, В.Н. Теория сновидений / В.Н Касаткин. – 3-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1983, 247с., ил.
25. Касаткин, В.Н. Клиническая психология сна и его нарушений / В.Н.Касаткин,  Е. И. Рассказова, А. Ш. Тхостов. — Москва, Смысл, 2012 .- 320 с.
26.  Ковальзон, В.М. Нейрофизиологические механизмы сна / В.М.Ковальзон //Журнал эволюционной биохимии и физиологии. — 1993. — Т.29, № 5-6. – с. 627-634.
27.  Ковальзон, В.М. Природа сна / В.М Ковальзон // Природа. — 1999. — №8.- С.8-12.
28. Ковров, Г.В. Стресс и сон у человека / Г.В. Ковров, A.M. Вейн. — М.:Нейромедиа, 2004. — 1996 с.
29. Корабельникова Е.А. Особенности восприятия в сновидениях больных с неврологической патологией / Е.А.Корабельникова. Актуальные проблемы сомнологии // VI Всероссийская конференция с международным участием: тезисы докладов. – СПб.: Аграф+, 2008. С. 51-52.
30. Красноперов, О. В. Влияние уровня тревожности, работоспособности и других личностных факторов на сон и сновидения здоровых людей / О.В.Красноперов //Актуальные проблемы физиологии труда и профилактической эргономики. – М., 1990. Том 3
31.  Красноперов, О.В. Субъективные характеристика сна и свойства личности / О.В. Красноперов, А.Л. Панченко // Вопросы психологии. 1991. № 6. С. 139-141.
32.  Левин, Я.И. Депрессия и сон. / Я.И. Левин // Психиатрия и психофармакотерапия. — 2000. — Т.2, №1. С.— 20-22.
33. Левин, Я.И. Ночной сон при депрессии / Я.И. Левин, СИ. Посохов, И.Г.Ханунов //Современная психиатрия. — 1998. — Т. 1, № 3. — С 125-128.
34. Левин, Я.И. Влияние личностных особенностей на изменения структуры сна, обусловленные эмоциональным стрессом / Я.И. Левин, К.Н. Стрыгин, Корабельникова Е.А. // Физиология человека. — 2002. — Т. 28, № 3 . — С . 37-42.
35. Лыков, В.И. К анализу сновидений у больных с непсихотическими тревожно–депрессивными расстройствами / В.И. Лыков, А.Е. Архангельский // Война и психическое здоровье: сб. тезисов Юбилейной научной конференции… – СПб.: ВМА, 2002.- С.305
36. Льюис, Дж.Р. Энциклопедия сновидений / Джеймс Р.Льюис. Монография // Серия Энциклопедии. Перевод с английского Ю.В.Погореловой. — Ростов-на-Дону. Изд-во Феникс, 1997.- 336с.
37. Майоров, Ф.П. Физиологическая теория сновидений / Ф.П.Майоров – М.: Медицина. Ленингр. Отд-ние, 1951. – 347 с.
38. Малкольм, Н. Состояние сна / Н.Малкольм. — М., 1993. – 175с. —  С.21-22
39.  Менегетти, А. Мир образов. Краткое пособие по интерпретации образов и сновидений / А.Менегетти. Пер. с итальянского Славянской ассоциации Онтопсихологии. Изд. 3-е, исправленное и дополненное. – М.: ННБФ «Онтопсихология», 2003. – 224 с.
40.  Менегетти, А. Словарь образов. Практическое руководство по имагогике / А. Менегетти. — Л.:»ЭКОС», 1991. — 112 с.
41.   Мэй, Р. Сновидения и символы/ Р.Мэй, Л.Калигор — М. : Институт Общегуманитарных Исследований, 2010.- 360с.
42.  Налчаджян А. Ночная жизнь (Личность в своих сновидениях) / А. Налчаджян. – Ереван: «Огебан», 2000. – 505 с.
43.  Налчаджян,  А.А. Ночная жизнь  (Личность в своих сновидениях) / А.А.Налчяджян // (Серия «Мастера психологии»).  — СПб.: Питер, 2004. — 443 с: ил.
44. Никифорук, К. К. Структурная организация сна и ее связь с психологическими особенностями здоровых лиц / К.К.Никифорук, Н.М.Прокопова, В.С. Ротенберг, П.Ю.Филенков . — Физиология человека, 1983, т. 9, № 6, с. 989.
45. Ониани, Т.Н. Влияние частичной депривации медленноволнового сна на структуру цикла бодрствование — сон / Т.Н. Ониани, Э.О. Чиджавадзе, Л.М. Майсурадзе //ФЖ СССР им. И.М. Сеченова. — 1984. — Т. LXX, №8 . — С . 238-241.
46. Ониани, Т. Н. Функциональное значение разных фаз сна / Т.Н.Ониани. — В кн.: Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси: Мецниереба, 1978, т. 2, с. 43.
47. Павлов, И.П. Проблемы сна / И.П.Павлов. – Киев: Госмедиздат, 1953. – 374с.
48.  Психофизиология: Учебник для вузов/ под. ред.. Ю.И. Александрова. – 3-е издание., доп. и перераб.- СПб.: Питер, 2011.- 464с.: ил. – (Серия «Учебник для вузов»). С. -235.
49. Рассел, Д. Депривация сна / Д. Рассел.- Санкт-Петербург, Книга по Требованию, 2012 .- 88 с.
50. Растеванова, Е.А. Проблемы сновидения в современной психологи / Е.А.Растеванова //Автореферат дисс. раб. на соискание уч. степени кандидата пед. Наук., Из-во АН Груз.ССР, 1956г. – 24с.
51. Ревонсуо, А. Психология сознания / А.Ревонсуо.- Пер с англ..- СПб.: Питер, 2013.- 336с.c. 260-277
52. Россохин, А.В. Личность в измененных состояниях сознания в психоанализе и психотерапии / А.В. Россохин, В.Л. Измагурова. – М.: Смысл, 2004. – 544 с.
53. Ротенберг, В.С. Адаптивная функция сна, причины и проявления ее нарушения / В.С. Ротенберг. — М.: «Наука», 1982. – 320 с.
54. Ротенберг, В. С. Сон и стресс / В. С. Ротенберг, Л. А. Китаев ­- Смык // Вопросы психологии : Научный журнал. ­ 2009. ­ N 5. ­ С. 64­ 73
55. Сельченок, К.В. Психология сновидений / К.В.Сельченок // Хрестоматия. Библилтека практической психологии.- Минск: Харвест, 2003. – 525 с.
56. Смирнов Т.Н. Психология сновидений / Т.Н.Смирнов. — М.: «КСП +», 2001 р. – 185с.
57. Стрыгин, К. Н. Влияние стрессов разной модальности на цикл сон–бодрствование здорового человека / К.Н.Стрыгин.//Автореферат на соискание степени кандидата биологических наук. Москва, 2007. – 112 с.
58. Стрыгин, К.Н. Соотношения личностных особенностей и характеристик ночного сна человека / К.Н. Стрыгин, Е.А. Юматов, Я.И. Левин // Материалы VII Всероссийской конференции «Актуальные проблемы сомнологии». М., 2010. — С. 63.
59. Тарасов, В.И. Сонное царство. Влияние сна на жизнь и здоровье / В. И. Тарасов — Санкт-Петербург, Феникс, 2009 .- 176 с.
60. Фетискин, Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. / Н.П.Фетискин, В.В.Козлов, Г.М. Мануйлов.- М. Изд-во Института Психотерапии.- 2002.- 339с.
61. Фландерс, С. Современная теория сновидений./ С.Фландерс. предисловие и общая редакция С. Фландерс.- Перевод с англ. А.П. Хомик Научный редактор, канд. псих.наук. Н.Ф. Калина.- «АСТ, Рефл-бук».1999.-333с.
62. Фрейд, З. Толкование сновидений / З.Фрейд.- 8-е изд., расшир. и доп.. –М: ООО «Фирма СТД», 2005.- 678с.
63. Ханин, Ю.Л.Краткое руководство к шкале реактивной и личностной тревожности И.Д. Спилберга / Ю.Л.Ханин. – Л.: ЛНИИ ФК., 1976. – 18 с.
64. Харченко, В. Л. Формы сновидений / В.Л.Харченко. — М.: Мысль,2007 — 330с.
65. Хмелєвський, А.Г. Тест для діагностики депресії як психічного розладу / А.Г.Хмелєвський – докторант кафедри психології ІСНіС МАУП, Ю.В.Руль – д.м.н., академік УТА, професор кафедри психології ІСНіС МАУП// Електронний науковий журнал. Актуальні питання правознавства та психофізіології ІСНіС МАУП «Медична психологія» (рубрика «Медична психологія»), 2016. Тест.[Електронний ресурс].
66. Хол, Дж.А. Юнгианское толкование сновидений / Джеймс А.Холл. Практическое руководство. Перевод на русский язык под общей редакцией В.Зеленского. Пер. с англ. В.Зеленского. — Санкт-Петербург: Б.С.К., 1996.- 168с.
67. Холл К. Теории личности / К. Холл, Г. Линдсей. Пер. с англ. И.Б. Гриншпун. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 592 с.
68. Церебральные циклы сон-бодрствование у человека после психоэмоциональных воздействий / A.M.Вейн, К.В. Судаков, Я.И. Левин, Е.А Юматов., К.Н. Стрыгин, Г.В. Ковров //Вестник Российсой академии медицинских наук. — 2001. — №5. — 20-23.
69. Шепперд Л. Загляни в свои сны: Практическое руководство к самопознанию / Л.Шепперд. — Пер. с англ. З. Зарифовой. – М.: Аквариум, 1995. – 144 с.
70. Южанинова А.Л. Отражение состояния здоровья человека в его сновидениях / А.Л.Южанинова // Психолого-методические вопросы спорта. Вып. IV. Саратов, 1993. С. 120-121.
71. Юнг, К.-Г. Воспоминания. Сновидения. Размышления / К.-Г.Юнг. — Пер. с нем. И.Булкиной К.:»Airland», 1994. — 405 с.
72. Юнг К.-Г. Алхимия снов / К. –Г.Юнг. – Пер с англ.. — , СПб.: Тимошка, 1997. – 352 с.
73. Юнг, К.-Г. Аналитическая психология / К.-Г. Юнг// Теория и практика. Тевистокские лекции. — СПб., 1998. — С.105, 106.