Актуальність проблеми в тому, що на межі 20-го та 21-го століть в управлінській думці відбувся черговий перехід – від акценту на контрольні функції до акценту на необхідність спонукати кожного працівника мислити та залучатися в реалізацію задумів компанії – роботодавця. За таких культурних змін стратегічне мислення перестає бути привілеєм топ-менеджменту, бо виконання стратегій вимагає настільки ж стратегічного мислення від виконавців як і від авторів стратегії. Тому стратегічне мислення починають вносити в перелік корпоративних компетенцій – оцінювати його прояви та стимулювати розвиток. Чим раніше буде діагностика його наявності, тим успішний буде результат такого розвитку. Що саме дає право сподіватися працювати зі стратегічним мисленням як з корпоративною компетенцією? Той факт, що протягом життя кожен з нас керується тими чи іншими індивідуальними стратегіями, незалежно від того, яким саме чином використовує свій трудовий ресурс.
Перша передумова розвитку будь-якої компетенції – це її якісний опис. Опис є якісним, коли ми з нього розуміємо — чим дана компетенція відрізняється з-поміж інших, в чому її цінність. Наведені в такому описі приклади проявів поведінки сгруповано за рівнями розвитку компетенції. Кожен з рівнів розвитку компетенції чітко відрізняється від сусідніх.
Особливості стратегічної діяльності зумовлюють необхідність її реалізації на підставі особливого типу мислення, яке отримало назву стратегічного.
Стратегічне мислення – можна розуміти як особливий тип інноваційного системного мислення, що поєднує раціональний і творчий компоненти, об’єктивний та суб’єктивний аспекти, інтегрує різноманітні компетенції та методи у процесі аналізу та розв’язання складних стратегічних проблем.
Стратегічне мислення не є простою навичкою, хоча йому можна навчатися і розвивати його. Ця навичка є необхідною, насамперед, для менеджерів вищого рівня, основним призначенням яких є розробка стратегічної орієнтації організації. Стратегічні рішення вимагають великої сміливості, тому що часто пов’язані з вибором нетрадиційних шляхів і прийняттям великої відповідальності за майбутнє організації.
Проблемні визначення стратегічного мислення присвячені праці багатьох вітчизняних та закордонних вчених. Сутність нового управлінського мислення та методи його розвитку та формування визначив зокрема акад. О.С. Анісимов. Багато праць в цьому напряму опублікували такі вчені як: Зеер Ф., Кара-Мурза Р.Г., Колпаков В.М., Щокін Г.В. Вагомий вклад внесли також дослідження таких вчених як: Бейле Ф. (основні принципи науки розуму), Ситников А. ( основи акмеологічних тренінгів) та інші.
Але поза увагою цих досліджень є проблема експрес-діагностики наявності здібностей до мислення такого типу. Представлена стаття є результат практичних досліджень серед студентів МАУП, які регулярно проводяться автором статті, як викладачем Академії.
Мета дослідження — обґрунтувати експрес методику, достатньо просту для її використання в умовах середньої та вищої школи.
По перше, необхідно визначитись, а що ми шукаємо? Шукаємо «задатки».
Очевидно, що в основі набуття задатків стратегічного мислення знаходиться факт наявності певного виду інтелекту. Це пов’язано з тим, що зазвичай у людини не всі фактори інтелекту розвинені в однаковому ступені. У деяких навіть дуже високообдарованих людей дуже гарно розвинені тільки деякі здатності. Здатність до стратегічного мислення в значному ступені покращує перспективу успіху в особистому житті. Рання діагностика здібностей дозволяє за допомогою певних вправ усунути свої слабкі сторони і розвити сильні. Методи навчання для багатопланового розвитку розроблені німецькими вченими Хавас Х., Мюндельман Б.М., Психолог Л.Л. Терстоун розподілив розумові здібності на сім груп. Така модель включає:
- просторову уяву;
- вільне володіння мовою;
- вміння швидко робити розрахунки;
- швидкість логічного висновку;
- наявність абстрактного мислення.
Такі здібності є базою стратегічного мислення, але це не достатньо для його діагностики. Як зазначено в статті Зайченко О.Г. [10], визначення основних ознак стратегічного мислення потребує усвідомлення свого типу мислення, яке дозволяє керувати перспективністю свого життя, а саме воно відмежовує тактичне та стратегічне мислення.
Тактичне мислення, що призводить до виграшу «бою», також засновано на чіткому уявленні про майбутнє. Між тактичним і стратегічним мисленням межу проводить перспектива, в якій триває виграш. Коли ми виграємо «війну», а не лише «бій», це є ознакою стратегічного мислення.
Отже, щоб мислити стратегічно, необхідно мислити перспективно. Здатність мислити дещо більш віддаленою перспективою залежить від ступеня амбітності цілей та від логічних рівнів, на яких розглядаємо ситуацію та приймаємо рішення. Перспективне мислення характерне здатністю конструювати будь-який відрізок майбутнього, з різним віддаленням від сьогодення.
Системність мислення – це ще одна характеристика стратегічного мислення. Якщо проактивність притаманна (за відсутності тренування) лише 10% людства, то системність – взагалі лише 3%. Чому так складно бути системним?
Ознаками будь-якої системи є тотальність, повторюваність, послідовність, стабільність причинно-наслідкових зв’язків.
Яким чином системність проявляє себе у мисленні? Тотальність виявляється у відсутності подвійної комунікації, коли усі рішення зумовлені єдиними цінностями. Повторюваність – у тому, що відбувається кожного моменту. Послідовність – у співвідповідності цілей та дій. Стабільність причинно-наслідкових зв’язків – у тому, що біле залишається білим за будь-якого освітлення. І на завершення розгляду сутності стратегічного мислення ще раз про ознаки стратегічного мислення. Як наша думка рухається по логічним рівням в ході формування стратегії?
Відсутність стратегічного мислення перш за все призводить до ригідності – нездатності коригувати програму діяльності відповідно до вимог ситуації. Не менш значною є наявність абстрактно-логічного мислення, але воно потрібно не тільки стратегам й само по собі не є основним показником профвідбору. Тут мають місце нетрадиційні методи аналізу, зокрема методи графології.
Історія графології налічує трохи більше трьох століть. Хоча стародавні документи свідчать про те, що інтерес до її окремих сторонам проявляли ще такі широко відомі особистості як Нерон і Конфуцій.
Перша відома книга по графології вийшла в 1630 році і належить перу італійського професора Камілло Бальдо.
Його французький послідовник вчений-церковник абат Фландрен для позначення нової науки використовував два грецьких слова «графо» (писати) і «логос» (думка, розум). Проте вперше це слово вжив учень Фландрена абат Мішон у своїй книзі «Сістeмa графології», що вийшла в 1872 році. Саме його і вважають батьком графології, так як завдяки ініціативі абата Мішон, в кінці минулого століття утворилися графологічні суспільства, виникли спеціальні журнали по графології. Він також написав кілька книг з цього предмету, створив школу і мав багато послідовників.
Надалі графологія стала поширюватися в Німеччині і в Англії. У Росії з 20-х років нашого століття в цьому напрямку успішно працював графолог-експерт Д.М.Зуев-Інсаров, який написав безліч статей по графології і монографію «Почерк і особистість». Що стосується США, то там ця наука перебуває ще в періоді становлення і стрімко розвивається.
В даний час в розвинених країнах графології надається велике значення. Багато фірм мають у своєму штаті експертів-графологів, складових характеристики на фахівців, які приймаються на роботу. Графологія також з успіхом застосовується в бізнесі, медицині, спорті, педагогіці і в інших областях.
Чи можна за почерком дізнатися що-небудь про людину? Якщо так, то яким чином? Якщо ні, чому цим займаються вчені і практики в усьому світі? Ще Светоній, розглядаючи стислий і місткий почерк імператора Августа, вказав на скупість владики. Аристотель говорив про те, що зовнішній вигляд листа може свідчити про душевні якості того, хто пише лист. Давно відзначений вченими і певний зв’язок почерку з психічними відхиленнями особистості. Нині графологічна експертиза використовується при постановці діагнозу хвороби. А в сучасній криміналістиці ідентифікація по почерку — стандартний спосіб визначення підробок. Але досліднику — психологу рукописний матеріал каже набагато більше.
У почерку, як, мабуть, ні в якій іншій рухової активності людини, виявляється його психічна сутність. Це підтверджується хоча б тим, що анатомічні особливості верхніх кінцівок створюють необмежені можливості для виконання різних рухів. Кінчики пальців по відношенню до грудної клітки мають 16 ступенів свободи, а по відношенню до ніг — близько 30. Можливість варіацій, різноманітність траєкторій створює передумови для великих можливостей індивідуально-психологічного вираження внутрішньої (психологічної) життя особистості.
Основою рекомендацій по використанню графологічної експертизи для виявлення здатності до стратегічного мислення є те, що унікальні фізичні та емоційно-психологічні особливості кожного індивідуума, до того ж змінюються залежно від тих чи інших життєвих умов, являють собою непростий предмет дослідження для графологів. В результаті хімічних, механічних та електричних процесів, вироблених мозком під впливом спадковості і навколишнього середовища, формується особистість, унікальна в своєму роді, з властивим їй неповторним способом написання. Одержати ясну картину людського мислення можна, лише розглянувши індивідуальні комбінації структур штрихів і, звичайно, оцінивши інші ознаки і риси, які можуть посилювати або применшувати розумові здібності.
Досвід показує, (якщо діагностика проводиться в групі студентів), то по-перше є можливість чітка виділити тих, чий почерк свідчить про можливу наявність задатків «стратегів». Такому почерку притаманні певні ознаки.
Розмірковується підпис який характеризує «стратегів» тих, хто мислить комбінаторно, системно. Такий підпис накривається зверху, він ровкий по горизонталі.
Типовий приклад:
Підпис: підпис геометрично витриманий, що характеризує людину ґрунтовну, посидючу. Перша половина підпису характеризує інтелектуальну або розумову сферу діяльності людини.
Якщо на початку підпису стоять дві, а то і три заголовки букви, при відсутності крупних букв в другій половині підпису, то з впевненістю його можна віднести до призначення розумової праці. Дрібні літери – спосібність до концентрації розуму що завжди приводить до стратегічного мислення. Якщо всі літери в підписі рівні між собою – послідовні, логічний характер розумової діяльності.
На другому етапі виявляються ті, хто імовірно нездатні до стратегічного мислення. Такі ознаки визначаються в таблиці 1 (Див. Табл. 1).
Таблиця 1.
Основні психологічні якості особистості, нездатної на стратегічне мислення: і їх відображення в почерку
|
№ |
Якості |
Їх відображення в почерку |
№ рис. |
|
1. |
Плутанина в думках, нелогічне мислення |
Лінії частково співпадають і закручуються |
1,2 |
|
2. |
Неорганізованість. Нерішучість |
Заплутаність строків, нерівномірне розпреділення по висоті |
3,4 |
|
3. |
Труднощі розуміння переходу від минулого до сьогодення |
Значне домінування середньої зони |
5 |
|
4. |
Неглибока залученість розуму |
Ниткоподібна структура, кути, гірлянди неправильної форми |
6 |
|
5. |
Уповільнене мислення |
Неквапливо виписані літери, повільно пише, «шкільний» почерк |
7 |
Неорганізований почерк каже про те, що в житті людина відчуває себе невизначено, не асоціює свій образ мислення і дій з якою не будь постійною системою. Почуття і думки таких людей не відрізняються ні постійністю, ні ясністю. Для людини з неорганізованим почерком характерні недолік самоконтролю і безвідповідальний підхід до життя.
Проте, якщо всі показники системності (закономірності) в почерку, згадані вище, абсолютні і незмінні, це говорить про зайву постійності і є не дуже хорошою характеристикою. Надмірна рівність почерку — ознака монотонності, облуди й непомірне вимогливості. Певна кількість знаків, що не вписуються в загальну систему символів почерку, навіть необхідно. Це означає спонтанність, здорову здатність адаптуватися до зовнішніх умов.
Таким чином, графологія є легітимним та апробованим методом дослідження, а з другого боку, її інтерпретація складна та може бути суперечливою. Тому, введено «обмеження», розглядаємо тільки одну ознаку – «наявність стратегічного мислення».
До додаткової інформації відносяться методи активізуючого навчання: Наприклад: Виконання Ситуаційного завдання.
Для мети профвідбору така діагностика є недостатньою тому, що самовизначення людиною своїх вад, може бути підставою для саморозвитку.
Отже, аналіз наукового спадку показав що, окремі прийоми графологічного аналізу в комбінації з іншими методами мають право застосовуватися в дослідженнях та профорієнтації.
Особливої біди в відсутності задатків стратегічного мислення немає. Суспільству в рівній мірі потрібні й керівники сумлінні виконавці їх рішень. Біда коли посаду керівника чи політичного лідера займає людина з певною чи частковою відсутністю необхідних задатків. Соціальна відповідальність вищої школи в допомозі самовизначенню студентів в своєї профпридатності. Це збереже й суспільство й особистість від такої «біди».
Перехід суспільного пізнання від атеїзму до теїзму відкриває дорогу використанню багатьох нетрадиційних методик діагностики тих чи інших якостей особистості. Важко навіть уявити наскільки їх багато. Проблема не тільки в отриманні даних, скільки в їх інтупретаціі і використанні. Сліди діяльності розумного творця в тому, що він, мабуть, «жонглював» з астрологією, фізикою, хімією, спадковістю (генетикою), створюючи неповторне, а саме особистість кожного з нас. При цьому можна тільки захоплюватися логікою і впорядкованості самого плану і засмучуватися вашим нерозумінням і здатністю до його руйнування. Про що йдеться? Про задатки до стратегічного мислення і їх діагностиці.
Соціально відповідально буде озброїти кожного інструментами такої оцінки, що б не допустити, помилки в своєму самовизначенні.
Безпомилково вгадати свій план, відносно цього показника, це означає зберегти суспільство від непридатного для цієї посади керівника чи політичного лідера. Тому, крім графологічної експертизи, результати якої можна взяти за основу, в якості додаткової (чи підтверджуючої) інформацій по ознаки стратегічного мислення можна пропонувати ще астрологічні прогнози, навіть хіромантію.
Як зазначив акад. Щокін Г.В. [11,с.58] – «Головними носіями відповідних функцій і вроджених якостей людини, з астрологічної точки зору, є саме планети, які, перебуваючи в певних зодіакальних знаках, пов’язані з відповідними стихіями і формують таким чином ці функції і якості. З впливу цих планет, зодіакальних сузір’їв і відповідних стихій і складається виразність тих чи інших якостей індивіда. При цьому своєрідність поєднань різних якостей дає в результаті величезне число можливих типів людей.
Спираючись на дослідження Г. В. Щокіна, можна визначити «ідеальні» ознаки «людини – стратега» з точки зору як астрології, так й візуальної діагностики. З боку характеристики зодіакальних типів це: [11,с.49] найбільш доцільними є типи (Див. Табл. 2.):
Таблиця 2.
Зодіакальні типи особистості
|
Знак |
Найважливіші властивості |
Ранг |
|
Скорпіон (24.10.-22.11.) |
Виражене почуття відповідальності, розум, послідовність, серйозність, прагнення до пізнання і вміння самоконтролю |
1 |
|
Козеріг (22.12.-20.01.) |
Старанність, широта поглядів, грунтовність, практичність |
2 |
|
Овен (21.03.-20.04.)
|
Добросердий, оптимістичний, готовий прийти на допомогу, честолюбний, має сильну волю, завзятий у досягненні мети |
3 |
Таблиця 3.
Планетарні складові характеру «Людини-стратега»
|
Планета |
Основні прояви |
|
Юпітер |
Важливість,солідарність,впевненість,імпозантність, респектабельність,врівноваженість. |
|
Сатурн |
Міцність, стабільність, консерватизм, конкретність,педантичність, обережність, недовірливість, замкнутість, стриманість, серйозність, логічність, скептицизм, формалізм. |
|
Уран |
Оригінальність, тяга до нового, нестандартність мислення, непохитна воля. Реформатор,ідеаліст, нігіліст. Напористий і самовпевнений, винахідливий і спрямований у майбутнє. Хороший організатор, носій нових ідей. |
Таким чином, людина здатна не тільки створювати нову поведінку, а й нову організацію себе, якщо є бажання та потреба. Тому важлива запропонована експрес-діагностика наявних ресурсів людини та тих процесів, які відбуваються в її мисленні. Практика показала доцільність ряду етапів.
Алгоритм запропонованої діагностики наявності стратегічного мислення ( наприклад у студентів) має наступний вигляд:
Етап І: Відбірковий.
Метод дослідження – спостереження поведінки та наявності здібностей до прийняття стратегічного управлінського рішення по результатам участі студентів в організаційно-діяльнісній грі «Нарада», ситуації «Стрес», рішенні ситуаційних вправ, тренінгах.
На цьому етапі проводиться також експрес діагностика підпису та почерку. Оцінка результатів та їх інтерпретація проводиться згідно праць вітчизняних графологів [3,4,5].
Етап 2. Оціночний.
Метод дослідження – співставлення висновків першого етапу про наявність та ступінь розвитку стратегічного мислення та додаткової інформації про особистість.
Це вже нетрадиційні підходи, запропоновані автором. Завданням цього етапу було сформувати оптимальний набір ознак різного наукового плану (це можливо є суперечливим та бути об’єктом критики). Автор буде вдячний за обґрунтовані зауваження, тому що такі дослідження ще не проводилися.
До таких ознак, на думку автора відносяться:
- соціотип особистості;
- форма руки;
- візуальні ознаки;
- дані нумерології;
- астрологічні прогнози;
- генетичні засади.
Відокремлення, методами кореляційного аналізу впливаючих та невпливаючих ознак – дозволяє визначити модель «ідеального стратега» співставлення з якою дозволить ранжувати ознаки та ступінь розвитку задатків до стратегічного мислення за допомогою швидкого експрес аналізу.
Таким чином, запропонована методика діагностики є науково-дослідною, базується на досить легитимних та апробованих тестових інструментаріях та можливостях психовізуальної діагностики. Перевага запропонованої експрес-методики в її незначної трудомісткості (від 20 до 40 хвилин на людину), що дозволяє широко використовувати її в практичній діяльності психологів, профконсультантів, працівників служб управління персоналом, керівників.
