Автор: Комарніцький Богдан, студент 4 курсу спеціальності «Психологія» ХІСТ Університету «Україна»
Науковий керівник: ст. викладач кафедри психології Новікова О.А.
Останніми десятиріччями в освітньо-виховній системі складається особлива культура підтримки, а також допомоги дитині та її батькам шляхом психолого-педагогічного супроводу, що розглядається як особливий вид допомоги підліткам та забезпечує особистісний розвиток і виховання в умовах освітнього процесу.
Система психологічного супроводу педагогічного процесу ґрунтується на загальних положеннях особистісно-діяльного підходу в психології (Л. Виготський, О. Леонтьєв); основних концептуальних положеннях розвитку особистості на різноманітних етапах онтогенезу (Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Мухіна, Л. Божович); сучасних концепціях психологічного супроводу (М. Бітянова, О. Казакова) та здійснює відстеження динаміки розвитку особистості кожної дитини, вивчає загальні тенденції закономірностей психічного, особистісного розвитку, процесів соціалізації, адаптації в період навчання та виховання.
Психологічний супровід – це професійна діяльність дорослих, які взаємодіють з учнями у шкільному середовищі. Основною метою психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі вважається підтримка комфортного освітнього середовища, яке сприяє найбільш повному розвитку інтелектуального, особистісного і творчого потенціалу суб’єктів освітнього процесу.
Перехід із початкової школи в основну – цікавий та складний період у житті школяра: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді й однокласники. Ефективність роботи з молодшими школярами визначається, насамперед, тим, наскільки вчитель може забезпечити основні психологічні умови, що сприяють розвитку учнів. У якості основних умов можна назвати наступні моменти: максимальна реалізація в роботі з учнями вікових можливостей та резервів розвитку; розвиток у навчальному процесі індивідуальних особливостей (інтересів, нахилів, здібностей, самосвідомості, спрямованості, ціннісних орієнтацій, життєвих планів і т. д.); створення сприятливого для розвитку дітей психологічного клімату.
За результатами досліджень я отримав наступні результати: за результатами опитувальника «Мій клас» (методика Боврозера у модифікації Ю. Гільбуха) серед п’ятикласників ступінь задоволеності мають 11 учнів (24%), ступінь згуртованості мають 17 учнів (36%), ступінь конфліктності є у 20 учнів (40%). За результатами опитувальника пізнавальної активності та навчальної мотивації Н. Лусканової: високий рівень – 6 учнів (12%), середній рівень – 5 учнів (10%), низький рівень 8 учнів (16%). За результатами дослідження методики шкільної тривожності Філіпса: низький рівень загальної тривожності у школі мають 8 учнів (16%), середній 12 учнів (24%) і високий 28 учнів (60%). Переживання соціального стресу спостерігається у: 4 учнів (8%) – низький рівень, 13 учнів (28%) – середній рівень, 31 учня (64%) – високий рівень. Фрустрація потреби в досягнені успіху: низький рівень мають 4 учні (8%), середній рівень 16 учнів (32%) і високий рівень 28 учнів (60%). Страх самовираження діагностовано у: 16 учнів (32%) – низький рівень, 13 (28%) – середній рівень, 19 учнів (40%) – високий рівень. Страх ситуації перевірки знань: 12 учнів (24%) – низький рівень, 10 учнів (20%) – середній рівень, 26 учнів (56%) – високий рівень. Страх невідповідності очукуванням спостерігається у 12 учнів (24%) – низький рівень, 17 учнів (36%) – середній рівень та у 19 учнів (40%) – високий рівень. Низька фізіологічна опірність стресові: 24 учня (52%) – низького рівня, 17 учнів (36%) – середнього рівня і 5 учнів (12%) – високого рівня. Проблеми і страхи у стосунках з учителем: 13 учнів (28%) – низький рівень, 12 учнів (24%) – високий рівень, 23 учня (48%) – високого рівня.
Таким чином, психологічний супровід виступає важливою складовою навчально-виховного процесу школярів. Перехід учнів із початкової школи до основної супроводжується специфічними проблемами, які потребують особливої уваги. Психологічний супровід дозволяє зберегти психічне та психофізичне здоров’я, попередити психічне перевантаження, сприяти процесу адаптації та соціалізації учнів. Проведене дослідження не вичерпує усі аспекти психологічного супроводу переходу учнів з початкової до основної школи. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивченні індивідуального підходу до учнів та з метою подальшого комфортного психологічного супроводу у шкільне середовище протягом навчального року.
