Автор: Губарева Марина Олександрівна, докторант кафедри психології ІСНіС МАУП
У статті наводяться результати досліджень в процесі розробки комплексної технології психокорекції показників пам’яті. Так як відсутність мотивації та стрес-фактори можуть бути перешкодою на шляху психокорекції і навчання в широкому віковому діапазоні, розглядається зв’язок між віком респондентів та їх відповідями на тест А. А. Реана МУН і опитувальником на стрес-чинники. Також розглядаються дані впливу віку респондентів на ресурси пам’яті.
Матеріал і методи дослідження
Відповідно до поставленого завдання, був проведений кореляційний аналіз за методом К. Пірсона для групи, котра побажала пройти тренінг з психодіагностики і активізації ресурсів пам’яті та інших когнітивних здібностей. Дані отримані за результатами тесту А. А. Реана «Мотивація успіху и боязнь невдачі», опитувальника на стрес-фактори, опитувальника Макнера и Кана.
Якщо коефіцієнт кореляції більше граничних значень, це говорить про статистичну значущість зв’язку між показниками, а якщо менше – недоведеність зв’язку. Статистична значущість на рівні р <0,1> 0,05 відповідала тенденції. При взаємодії запропонованих даних та віку респондентів, негативний коефіцієнт кореляції означає, що показник тим вище, чим менше вік і навпаки, з плюсом – чим більший вік.
Результати дослідження
Далі представлені таблиці, в яких відображаються результати дослідження взаємозв’язку між балами відповідей респондентів на тести А.А. Реана, Макнера і Кана, ознаками дії стрес-чинників та віком респондентів (див. Табл. 1-3).
Таблиця 1.
Зв’язок між віком та балами відповідей респондентів на тест А. А. Реана «Мотивація успіху і боязнь невдачі» та їхнім віком (Так = 1; Ні = 0)
Як видно з даних таблиці 1, з віком відзначається переоцінка своїх можливостей і успіхів (r = 0,535368; p <0,01), зменшується цілеспрямованість (r = 0,494690; p <0,05), результативність діяльності підвищується в стресових ситуаціях (в даному випадку, при обмеженні часу) (r = 0,548074; p <0,05). Це може показувати значущість особистого життєвого досвіду респондентів, і відповідно труднощі зі сприйняттям нового. Важливо привнести більшу динаміку в процес тренінгу, створити змішані різновікові групи, де такі умови будуть створюватися природним шляхом. Це видно з тенденції суми прямо спрямованих балів (r = 0,426712) і суми обернено спрямованих балів (r = -0,426712). У загальному масиві статистично значущі зв’язки між сумами балів за показниками тесту А.А. Реана і віком не виявлено.
Таблиця 2.
Зв’язок між показниками ресурсів пам’яті та віком респондентів (Опитувальник Макнера і Кана) (оцінка відповіді за 4-бальною системою: 0 – ніколи, 1 – рідко, 2 – іноді, 3 – часто, 4 – дуже часто)
У даній таблиці (див. Табл. 2) представлена міра зв’язку між віком респондентів та рівнями показників пам’яті («Опитувальник Макнера і Кана»). Як видно з опитування, простежується тенденція: чим менше вік, тим менш ефективно використовується довгострокова пам’ять «Я забуваю імена старих знайомих», «Я не впізнаю знайомих людей». Це також видно з показника (r = -0,486943; p <0,05) – «Я забуваю, що планував зробити по дорозі додому». Також ми бачимо тенденцію до складнощів з концентрацією, неуважність «Я пишу з помилками». Це підтверджує актуальність коригуючої роботи в тренінгу з довготривалою пам’яттю і поліпшенням уваги і концентрації. В основному, при зіставленні показників ресурсів пам’яті респондентів і показників віку, за більшістю психодіагностичних показників достовірний вплив не виявляється.
Далі розглядаємо зв’язки між показниками реакції респондентів на стрес-чинники і віком досліджуваних (див. Табл. 3).
Таблиця 3.
Зв’язок між ознаками дії стрес-чинників та віком респондентів (позитивна відповідь позначається як 1, негативна – 0)
За результатами, представленими в попередній таблиці також бачимо, що достовірний зв’язок між показниками реакції респондента на стрес-чинники і віком практично відсутній. Відзначається тенденція до накопичення внутрішньої напруги і реакції на нього у вигляді напруги м’язів, і віком в сторону зменшення. Тут підтверджується доцільність використання в тренінгу методу навчання респондентів саморегуляції стресу у вигляді сугестії і аутотренінгу. Відзначається статистично значущий зв’язок між збільшенням віку і такими стрес-чинниками, як втрата почуття гумору (r = 0,481562; p <0,05) і замикання в собі (r = 0,484650; p <0,05), що може говорити про відчуття «непотрібності», втрати контакту із зовнішнім світом, що здається немає можливості знайти собі застосування. Тут важливе застосування сугестивних ресурсних технік, які описані в методі корекції. За критеріями надмірного споживання їжі або зниження апетиту, відзначається повна відсутність вікових особливостей.
Висновки
- Залишається актуальною важливість позитивної мотиваційної стратегії в тренінгу, яка реалізується в моделі «СС-БС» [1]. У роботі з підсвідомістю, з цією метою використовується суггестивно-трансовий протокол «Знаходження ресурсу». Важливо привнесення більшої динаміки в процес тренінгу, можливо створення змішаних різновікових груп, де можливо занурення в багатошаровий комплексний досвід учасників, і створення «позитивного стресу» (еустресу – відсутність відчуття безпорадності і поява інтересу, азарту) [2].
- Підтверджується актуальність коригуючої роботи в тренінгу c довготривалою пам’яттю і поліпшенням уваги і концентрації, так як є тенденція до складнощів з концентрацією, неуважність. Робота по поліпшенню концентрації проводиться за допомогою техніки «9 точок». У роботі з підсвідомістю, з цією метою використовується суггестивно-трансовий протокол «Покращення концентрації і пам’яті». Також простежується тенденція: чим менше вік, тим менш ефективно використовується довгострокова пам’ять. В основному, при зіставленні показників ресурсів пам’яті респондентів і показників віку, за більшістю психодіагностичних показників достовірний вплив не виявляється.
- Стрес змінює сприйняття тимчасової перспективи. Це може перешкодити пройти важкий і, можливо, довгий шлях до успіху. Відповідно, «знижується рівень функціонування», і може привести до втрати психічної гнучкості, невіри в себе і демотівірованію. Підтверджується доцільність використання в тренінгу методу навчання респондентів саморегуляції стресу у вигляді аутотренінгу, так як бачимо за результатами тенденцію до накопичення внутрішньої напруги і віком респондентів в сторону зменшення.
Література
- Ковалев С. В. Введение в современное НЛП. Психотехнологии личностной эффективности. / С. В. Ковалев. – МПСИ, Флинта, 2004. – 552 с.
- Линдеман Х. Аутогенная тренировка / Х. Линдеман. – М.: Попурри, 2000. – 192 с.
- Реан А. А. Психология личности. Социализация, поведение, общение. / А. А. Реан. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. – 416 с.
- Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье. – М.: Виеда, 1992. – 112 с.
- Тихомиров О. К. Взаимоотношения психологии и гипнологии. Гипнология и интегративная антропология на службе педагогической, спортивной, медицинской и психотерапевтической практике. Материалы международной конференции (Майкоп, 22-26 сентября 1994) / О. К. Тихомиров. – Майкоп: Адыгейское республиканское книжное изд-во, 1994. – 248-252 с.
- Томас К. Т. Переживание образов. Высшая ступень аутогенной тренировки (АТ) / К. Т. Томас. – М.: Эйдос, 1994. – 77 с.
