Автор: Губарева Марина Олександрівна, докторант кафедри психології ІСНіС МАУП
У статті наводиться огляд і аналіз проведених досліджень комплексного методу психокорекції, спрямованого на поліпшення показників короткочасної й довготривалої пам’яті. Також розглядається зв’язок зі статтю та віком респондентів (починаючи зі старшого шкільного віку) як важливий показник для можливості широкого застосування цієї методики.
Матеріал і методи дослідження
Відповідно до поставленого завдання, було проведено кореляційний аналіз за методом К. Пірсона для групи, котра побажала пройти тренінг із психодіагностики і активізації ресурсів пам’яті та інших когнітивних здібностей. У статті представлені результати дослідження взаємозв’язку між довгостроковою і короткочасною пам’яттю, комплексом психокорекційних технік та статтю і віком респондентів. Також розглядається тіснота кореляційного зв’язку між номером сеансу та короткочасною і довгостроковою пам’яттю для визначення найбільш ефективної кількості днів тренінгу.
Передбачалося простежити взаємодію запропонованих даних, сприйняття психокорекційної техніки респондентами чоловічої та жіночої статі, де 0 означає жіночу стать, а 1 – чоловічу. Відповідно, негативний коефіцієнт кореляції показує, що даний показник в більшій мірі притаманний жінкам, а позитивний – чоловікам. Якщо коефіцієнт кореляції більше граничних значень, це говорить про статистичну значущість зв’язку між показниками, а якщо менше – недоведеність зв’язку. Статистична значущість на рівні 0,05<р<0,1 відповідала тенденції. При взаємодії запропонованих даних та віку респондентів, негативний коефіцієнт кореляції означає, що показник тим вищий, чим менший вік, і навпаки, позитивний коефіцієнт кореляції означає, що показник з віком збільшується.
Результати дослідження
Далі наведено таблиці, в яких відображається рівень значущісті й сила взаємозв’язку між гендерними відмінностями, віком і короткочасною й довгостроковою пам’яттю (див. Табл. 1-2).
Таблиця 1. Зв’язок між показниками короткочасної та довгострокової пам’яті та статтю респондентів.
У цьому дослідженні нами зафіксовано статистично значимий рівень зв’язку між тестом на короткочасну пам’ять за методом Джекобсона та приналежністю респондентів до чоловічої статі (r = 0,677367; р < 0,001). Це говорить про більш сильну сприйнятливість інформації у вигляді цифр і відтворення її з короткочасної пам’яті у чоловіків. У той же час за критеріями довгострокової пам’яті між респондентами обох статей відмінності не виявлено.
Таблиця 2. Зв’язок між показниками короткочасної та довгострокової пам’яті та віком респондентів.
В даному дослідженні відмінності за критеріями довгострокової пам’яті респондентів і віком не виявлено. Ми бачимо, що чим молодші респонденти, тим більше вони схильні до нестійкості уваги і недостатності концентрації. Це підтверджує актуальність коригуючої роботи в тренінгу з довгостроковою пам’яттю і поліпшенням уваги і концентрації. З віком істотно падає ресурс короткочасної цифрової пам’яті, що підтверджується статистично значущим коефіцієнтом кореляції (r = -0,543299; p < 0,001). У той же час вербальна короткочасна і довгострокова пам’ять виявилися більш стійкими по відношенню до чинника віку.
У наступних таблицях продемонстрований зв’язок між показниками застосування психокорекційних мнемотехнік та статтю і віком респондентів (див. Табл. 3-4).
Таблиця 3. Зв’язок між показниками ефективності психокорекційної мнемотехніки та статтю респондентів.
Нотаток: Критичні значення коефіцієнта кореляції Пірсона для значень р (показника ризику помилки висновку) для 15 пар: р = 0,05 r = 0,472654; р = 0,02 r = 0,581974; р = 0,01 r = 0,590873.
Як видно з даних таблиці, помітна більша сприйнятливість жінок до методу корекції. Особливо значущий зв’язок простежується між мнемотехнікою «Назвати колір» і респондентами жіночої статі (r = -0,476331, p < 0,05). Це може показувати велику схильність жінок до емоційного образно-колірного сприйняття. Відсутній зв’язок між статтю респондентів та ефективністю психокорекційної мнемотехніки тренінгів «Формування готовності до досягнення мети» та мнемотехніки «Згадування» (r = 0,000000, p > 0,05).
У наступній таблиці представлені результати вивчення зв’язку між віком і показниками психокорекційної мнемотехніки.
Таблиця 4. Зв’язок між показниками ефективності психокорекційної мнемотехніки та віком респондентів.
Як видно з даних попередньої таблиці, за більшістю показників тестів не виявляється достовірного зв’язку з віком респондентів. Отже, при побудові психокорекційних комплексів заходів показник віку у проміжку між 17 та 75 роками можна ігнорувати.
У таблицях 5-6 розглядається зв’язок між комплексом психокорекційних технік і показниками короткочасної і довготривалої пам’яті.
Таблиця 5. Вплив комплексу психокорекційних заходів на показники короткочасної та довгострокової пам’яті у респондентів.
Після проведення тренінгу з поліпшення ресурсів пам’яті, після контрольного тестування ми бачимо значне поліпшення за показниками короткочасної і довгострокової пам’яті. Тестування за методом Джекобсона полягає виключно у використанні цифр, а в складі досліджуваної групи було мало представників логіко-математичного інтелекту.
Виходячи з цього, можна припустити, що менш тісний зв’язок між показниками короткочасної цифрової пам’яті до і після психокорекції пов’язаний у даному випадку саме з особливостями типологічного складу досліджуваних. Проте результати тестування за методом Джекобсона показали все ж більш високі результати в порівнянні з тестуванням до тренінгу.
Нижче наведено результати вивчення впливу психокорекційних заходів на показники пам’яті.
Таблиця 6. Вплив психокорекційних заходів на на показники пам’яті.
Як видно з даних попередньої таблиці, за більшістю показників тестів виявляється достовірний прямий зв’язок з фактом психокорекції пам’яті у респондентів. Виявлено статистично значущий зв’язок між технікою концентрації уваги і показниками пам’яті, що може говорити про важливість розвитку навичок концентрації та результативності цієї техніки. Також спостерігаються високозначущі зв’язки з вправами на розвиток асоціативного образно-логічного мислення і показниками пам’яті. Це вправи «Образно-логічні асоціації», «Згадування» та «Описати предмет, людину». Вправа «Послідовність рухів і асоціативні жести як допомога при запам’ятовуванні» покращує просторову концентрацію і точність рухів, активізує кінестетичну пам’ять, набувається навичка асоціації слів із різними жестами і/або рухами. Вправа «Метод місць» є заключною серед мнемотехнік та інтегрує в собі засвоєні раніше навички. Ми бачимо, що ця мнемотехніка показала найбільш значущий зв’язок з показниками пам’яті (r = 0,875190; р < 0,0001). На рівні тенденції відзначається зв’язок між вправою «Назвати колір» і показниками пам’яті. За результатами, наведеними в таблиці 6, можна говорити про актуальність і доцільність застосування запропонованого комплексу психокорекцій них мнемотехнік.
Далі розглядаємо інфографіку за тіснотою кореляційного зв’язку між номером сеансу з одного боку, та короткочасною та довгостроковою пам’яттю – з другого (див. Мал. 1-3).
Мал. 1. Тіснота та напрям зв’язку між номером сеансу та довгостроковою пам’яттю (за тестом «Зображення» (зорова пам’ять))
Бачимо, що найбільш високий зв’язок між довгостроковою пам’яттю та номерами сеансів спостерігається на 4 і 5 сеансі, зі значним зниженням, починаючи з восьмого сеансу, що підтверджує доцільність проведення тренінгу не більше семи сеансів (днів) поспіль.
В наступній діаграмі розглядається тіснота кореляційного зв’язку між номером сеансу і короткочасною пам’яттю.
Мал. 2. Див. заголовок
З малюнку 2 видно, що найтісніший прямий зв’язок показників короткочасної пам’яті (за вербальним тестом) простежується на етапі між 4 і 5 сеансами психокорекції.
Далі розглядається тіснота кореляційного зв’язку між номером сеансу та довгостроковою пам’яттю (за вербальним тестом).
Мал. 3. Див заголовок
На малюнку 3 простежується зв’язок між довгостроковою пам’яттю (за вербальним тестом) і збільшенням зв’язку в другому, четвертому та п’ятому сеансах, з подальшим значним зниженням, починаючи з восьмого сеансу. З восьмого по дванадцятий сеанс спостерігається різке падіння результативності, що робить недоцільним використання для даного дослідження більшої кількості сеансів, ніж сім.
Висновки
Було проаналізовано дані використання психокорекційних методів поліпшення показників короткочасної та довгострокової пам’яті. Також було проведено дослідження ефективності залежності психокорекції від статі та віку респондентів. З огляду на отримані результати, приходимо до наступних висновків.
- Відзначається дещо більша сприйнятливість жінок до образно-асоціативних технік як більш схильних до емоційного образно-колірного сприйняття, а у чоловіків сильнішою є сприйнятливість інформації у вигляді цифр (вербально-логічне сприйняття). Дані види технік враховані в тренінгу. В цілому комплексний метод психокорекції щодо поліпшення короткочасної та довгострокової пам’яті не виявляє істотного зв’язку між гендерними відмінностями у респондентів і може застосовуватися до чоловіків і жінок.
- У даному дослідженні ми бачимо, що чим молодші респонденти, тим більше вони схильні до нестійкості уваги і недостатності концентрації. Це підтверджує актуальність коригуючої роботи в тренінгу з довгостроковою пам’яттю і поліпшенням уваги і концентрації. Також з віком істотно падає ресурс короткочасної зорової пам’яті. Істотних відмінностей за критеріями короткочасної й довготривалої пам’яті респондентів та віком не виявлено.
- Після проведення тренінгу з поліпшення пам’яті, після контрольного тестування ми бачимо значне поліпшення за показниками короткочасної і довгострокової пам’яті. За більшістю показників тестів виявляється достовірний зв’язок з фактом психокорекції пам’яті у респондентів.
- За результатами інфографіки тісноти кореляційного зв’язку між номером сеансу та короткочасною й довготривалою пам’яттю ми бачимо, що найбільш оптимальна кількість сеансів – сім, що показує достовірний зв’язок з фактом психокорекції пам’яті у респондентів.
- За результатами, представленими в таблицях 1-6, можна говорити про актуальність і доцільність застосування цього комплексного методу психокорекції зі збільшення показників пам’яті.
Література
- Агафонов А.Ю., Волчек Е.Е. Психология мнемических явлений: Учебное пособие / А.Ю. Агафонов, Е.Е. Волчек – Самара: Универс-групп, 2005. – 120 с.
- Аткинсон В. Память и уход за ней / В. Аткинсон – М.: Книга, 1992. – 104 с.
- Бьюзен Т. Суперпамять / Т. Бьюзен – Минск: Попурри, 2008. – 208 с.
- Бэддели А. Ваша память. Руководство по тренировке и развитию / А. Бэддели – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 320 с.
- Васильева Е.Е., Васильев В.Ю. Суперпамять или как запомнить, чтобы вспомнить? / Е.Е. Васильева, В.Ю. Васильев – М.: АСТ, Астрель, 2007. – 97 с.
- Грюнинг Х. Скрытые ресурсы мозга. Руководство по правильной эксплуатации, или Как повысить свой интеллект, развить интуицию и улучшить память / Х. Грюнинг. – Астрель, Кладезь, 2012. – 256 с.
- Кападайя М. Улучшение памяти / М. Кападайя – СПб.: ДИЛЯ, 2004. – 96 с.
- Лапп Д. Улучшаем память в любом возрасте, пер. с фр. / Д. Лапп – М.: Мир, 1993. – 240 с.
- Наварро Анхельс. Память не изменяет. Задачи и головоломки для развития интеллекта и памяти / Анхельс Наварро – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – 160 с.
- Свядощ А.М. Восприятие и запоминание речи во время естественного сна. / А.М. Свядощ – М: Вопросы психологии, 1962, № 1. – с. 65-80.
- Синицын Е.С. Теория творчества. Структурный анализ мышления. Теория интегрированного обучения. / Е.С. Синицын — Новосибирский гос. пед. ун-т, НИИ пробл. философии образования НГПУ, Ин-т философии и права ОИИФФ СО РАН. – Новосибирск , 2001. – 427 с.
- Влияние старения на память. Старение и когнитивные функции. / Medicalplanet [Електронний ресурс].
- Бэйм Микаэль. Как практика внимательности меняет ваш мозг / пер. Гостева А. / Практика внимательности [Електронний ресурс].
