Автори: Грибачова Г., Прокоф’єва О.А., Мелітопольский державний педагогічний університетімені Богдана Хмельницького
«Маніпуляція свідомістю» або інакше «маніпуляція» – поняття, з яким сьогодні в деякій мірі знайома кожна людина.При цьому маніпулятором називають таку особистість, яка, керуючись принципом того, що нахабство є другим щастям, завалює особу, яка не вміє відмовляти, проханням і завданням. І рекламщики, і шантажисти, і маленькі діти, які виманюють у батьків вподобану іграшку правдами і неправдами, – теж до них відносяться. Маніпуляція свідомістю розглядається з різних сторін, тим самим накопичуються знання з даної проблеми. Такі знання необхідні для розпізнавання маніпуляторів, вивчення системи маніпуляції, для того щоб не стати новою жертвою маніпулятора, навчитися приймати власні, а не нав’язані рішення, які можуть суперечити нашим інтересам і завдавати їм збитки. Останнім часом активізувалися дослідження проблеми маніпуляцій особистістю, людиною,підлітками, його свідомістю і поведінкою як на теоретичному, так і прикладному рівні. Теоретичною розробкою питань, пов’язаних з попередніми розслідуваннями були присвячені роботи таких вчених, як Є.В. Доценко , Ю.А. Єрмаков, Є.М. Скаженнік , Н.І. Козлов, Є.М. Волков, С.Д. Хассен , Г.В. Франке, Е. Шостром , Г. Шиллер, І. Мельник, Г. Грачов.
У психологічних дослідженнях зазначається, що істотною ознакою маніпуляції є прихований характер впливу маніпулятора на об’єкт маніпуляції. Дослідження проблеми захисту від психологічної маніпуляції представлені в роботах І.Д. Беха, Н.В. Волинець, Є.Л. Доценко, В.М. Куликова, Р.В. Левіна, В.В. Марченко, О.Л. Мерзлякової, В.М. Панкратова, В.В. Петренко, Е.О. Помиткіна, Н.В. Пророк, В.П. Шейнова , Е. Шострома .Відомий російський дослідник маніпулятивних технологій С. Кара-Мурза у своїй монографії «Маніпуляція свідомістю» дає таке визначення: «Маніпуляція – це вид застосування влади, при якому той, хто володіє нею, впливає на поведінку інших, не розкриваючи характер поведінки, яку він від них очікує» [5].Ще один російський дослідник Є. Доценко говорить, що маніпуляція – це «вид психологічного впливу, майстерне виконання якого призводить до прихованого збудження в іншої людини намірів, які не співпадають з її актуально існуючими бажаннями» [2].
Практично кожен підліток так чи інакше є «маніпулятором», бо постійно зайнятий тим, що маніпулює оточуючими¸ батьками і разом з тим надійно піймана у тенета інших [7]. Як зауважує Г. Шіллер, «для досягнення успіху маніпуляція повинна залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантований, коли той, ким маніпулюють, вірить, що все відбувається природно й неминуче. Інакше кажучи, для маніпуляції потрібна фальшива дійсність у якій її присутність не відчуватиметься» [6].
Маніпуляція свідомістю – явище набагато більш масштабне. Вчені різних країн створили безліч визначень цього явища. Проте їх можна узагальнити і звести до того, що маніпуляція свідомістю – це продуманий механізм впливу на індивідуума чи суспільство з метою вплинути на його дії певним чином, переконати в чомусь або змінити уподобання. Таким чином, будь — яка маніпуляція свідомістю є взаємодією. Жертвою маніпуляції людина може стати лише в тому випадку, якщо вона виступає як її співавтор, співучасник. Тільки якщо людина під впливом отриманих сигналів перебудовує свої погляди, думки, настрої, цілі — і починає діяти за новою програмою — маніпуляція відбулася. А якщо вона засумнівалася, наполягала на своєму, захистила свою духовнупрограму, вона жертвою не стає. Маніпуляція — це не насильство, а спокуса. Кожній людині дана свобода духу і свобода волі.
Одна з характерних рис сучасної епохи — стрімко зростаючий потік інформації, який людині необхідно сприйняти, засвоїти і застосувати для розв’язання нерідко дуже складних завдань, і людина, що приймає рішення, стає як суб’єктом, так і об’єктом психологічного впливу. Реципієнтом маніпулятивних міжособистісних стосунків є об’єкт маніпуляції. У більшості робіт з проблеми детермінанту поведінки об’єкта маніпулятивних взаємин наголошується на тому, що чинниками піддавання маніпуляціям у міжособистісних стосунках є стереотипність мислення, низька самооцінка, тривожність, потреба в підпорядкуванні і емоційна нестійкість; факторами, за яких людина стає об’єктом маніпуляції, є життєві кризи, руйнування усталеної системи цінностей у суспільстві, психологічна неграмотність і особливості виховання [9]. Існують різні засоби, методи і прийоми такого впливу, які систематично і постійно використовуються в нашому повсякденному житті, практично у всіх сферах соціальної взаємодії людей, і об’єктом впливу яких в наш час виступає будь-яка людина сучасного суспільства. Складність опису об’єкта маніпулятивних взаємин зумовлена тим, що в психологічній літературі наявні переліки окремих їх особистісних рис, однак немає чіткої моделі особистості. Згідно з концепцією персоналізації А.В. Петровського [8], особистісні риси об’єктів маніпуляції ми об’єднали у внутрішньоіндивідну, інтеріндивідну і надіндивідну підсистеми, які складають цілісну модель особистості.
Таким чином, об’єкт маніпуляції — це те, на що спрямовані дії маніпулятора. Нерідко під об’єктом розуміються мішені маніпуляторів свідомістю. Такої думки дотримуються в своїх роботах Кара-Мурза, Доценко. Поняття «мішень» використовується для позначення тих психічних структур, на які відбувається вплив з боку ініціатора впливу незалежно від того, чи мав він такий намір чи ні[3].
Маніпуляцією прийнято називати як психологічний вплив на людину, так і здійснюване приховано і спритно. Маніпуляція використовується для досягнення односторонньої вигоди і завжди носить суб’єкт-об’єктний характер. Маніпулятор схожий на фокусника, ляльковода, який управляє маріонетками. Він здійснює «дії, спрямовані на «прибирання до рук» іншої людини, помикання ними, вироблені настільки майстерно, що у того створюється враження, ніби він самостійно керує своєю поведінкою». Найчастіше саме підлітки стають об´єктами маніпуляції¸ оскільки саме в цьому віці можливе довгочасне маніпулювання ними.Основні фактори включення підлітка в маніпулятивні стосунки це є почуття самотності і неузгодженості власного «Я», егоїстичність, соціальна відособленість, прагнення досягти мети, потреба в самоствердженні, вміння маскувати мотиви поведінки та почуття, схильність до пристосування, не сформованість моральних якостей.
Стрімкий розвиток світової мережі Інтернет викликає занепокоєння про можливості впливу на громадську свідомість величезних мас людей¸ особливо підлітків. Вже багато місяців поспіль у Мережі обговорюють підліткову гру «Синій кит». Або ж «Тихий дім», «Море китів», » Розбуди мене о 4:20″. У смертельної гри багато назв, але результат завжди однаковий — закінчене життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям [4]. Однією з основних причин включення підлітка в гру є його вічний внутрішній конфлікт між прагненням до незалежності і самостійності. Багато хто з хлопців і дівчат підліткового віку вже стикалися з дуже «дорослими проблемами». Нерозуміння, невизначеність майбутнього і нерозділена любов, яка в цьому віці здається єдиною – можуть підкосити і дорослу людину. І до підлітка, пригніченого цими речами приходять думки про те, що тут не так вже й добре, як може бути. А ввічливі адміністратори смертельних груп»Синій кит»вже напоготові з цілими альбомами сумної монотонної музики, уявною підтримкою і розумінням і великою кількістю картинок з пригнічуючими пейзажами і словами про безвихідь. Також і головними причинами є: нестабільність емоційної сфери, стереотипність мислення, моральний інфантилізм, прагнення перекладати провину на інших і бути підлеглим, слабкість волі, тривожність, неадекватність самооцінки. Особливо на підлітків впливає час, в яке творці груп воліють спілкуватися зі своїми жертвами — близько 4:00. Досвітній час і практична відсутність сну у підлітка інколи змішує його зплутати сон з реальностю. Тоді зловмисники і знаходять момент, щоб повідомити — «Все, що відбувається — сон. Вийди на дах, крокуй з нього — та прокинься.» – так і відбувається маніпуляція підлітками¸ які в них на гачку. Особливості особистісної структури об’єкта маніпуляції призводять підлітка в нездатності протистояти маніпулятивним відносинам і будувати продуктивні відносини¸ тобто робити те ¸що йому сказали.
Дослідження Т.Н. Соломки вказують на схильність підлітків до часткової підміни власних почуттів, смаків, оцінок зовнішніми стандартами, які склалися в соціумі. М.М. Обозов зазначає, що «самосвідомість і самооцінка юнаків залежать від статевих стереотипів», А.Г. Хріпкова вказує, що юнакам властива безкомпромісність [6]. Така стереотипність є передумовою формування особистості об’єкта маніпуляції. Така стереотипність є передумовою формування особистості об’єкта маніпуляції. В.М. Бехтерєв зазначає, що підлітки піддатливі до навіювання, наприклад, під впливом прочитаних книг, смертельних ігр які діють на уяву, здійснювалося багато самогубств [1]. У свою чергу, для особистості об’єкта маніпуляції характерна інтроєктивність, навіюваність, вразливість. Підлітків, що мають особистісні передумови піддавання маніпулятивним взаєминам, ми об’єднуємо в групу ризику «об’єкти маніпуляції».
Таким чином¸ говорячи про маніпуляцію свідомістю ми приходимо до висновку¸ що тема «Детермінанти піддавання маніпулятивним впливам
у підлітковому віці» дуже актуальна в наш час¸ тому використовуючи прийоми, маніпуляції над підлітками можна надавати прихований вплив на них. У багатьох дітей підліткового віку трапляються проблеми у житті, які здаються їм нерозв’язними. Тоді вони найбільше потребують підтримки і любові своїх близьких людей — не показово і оптимістично, в розумінні себе і світу.
Для того щоб протистояти маніпуляції, потрібно знайти в собі сили дати жорстку відповідь і винести попередження про неприпустимість подібних дій. Людина повинна зрозуміти, що його наміри розкриті. Краще, якщо даний факт отримає широкий розголос, щоб перекрити маніпулятору подальші шляхи до дії.
Література
- 1. Бехтерев В.М.Внушение и воспитание / В.М. Бехтерев // «Объективное изучение личности»: // Избр. труды по психологии личности: В 2 т. – Т.2. «Объективное изучение личности». – СПб.: Алетейя, 1999. – 283 с.
- Волинець Н. В. «Психологічні механізми виявлення та протидії маніпулятивним намірам у студентів»: автореф… канд.. психол. наук‚: // Волинець Н . В. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка‚- К.: 2008р. — 20 с.
- Доценко Е.Л. «Психологияманипуляции: феномены, механизмы и защита ». — М.: ЧеРо, 1997. – 344 с.
- Доценко Е.Л. «Механизмы межличностной манипуляции. Психология» // Доценко Е.Л. — М.: ЧеРо, № 4. — 12с.
- Електронний ресурс: http://ukranews.com/ua/news/477891-gra-v-smert-shho-take-syniy-kyt-i-chomu-pidlitky-vykonuyut-smertelni-zavdannya
- Кара-Мурза С.Г. «Манипулирование сознанием» . – К.: Орияни, 2003. – 500 с.
- Мир детства: Юность. / Под ред. А.Г. Хрипковой. – М.: Педагогика, 1991. – 256 с.
- Петровский А.В. «Личность. Деятельность. Коллектив» // А.В. Петровский. – М.: Политиздат, 1982. – 255 с.
- Прокоф´єва О.О. «Юнаки як об’єкти маніпулятивних міжособистісних стосунків». – К.: 2009р.
- Шейнов В.П. «Маніпулювання свідомістю». // Вид.: Харвест, 2010р. — 768 с.
- Шостром Э. «Человек-манипулятор. Внутреннеепутешествие от манипуляции к актуализации» // М.: Апрель-Пресс, // Психотерапия, 2008р. -192 с
