Автор: Мрочко Ігор, студент 4 курсу спеціальності «Психологія» ХІСТ Університету «Україна»
Науковий керівник: ст. викладач кафедри психології Новікова О.А.
Проблема вивчення механізмів психологічного захисту набуває особливої актуальності, у психологічній літературі є безліч підходів до трактування поняття психологічного захисту особистості. Психологічний захист особи – це використання різноманітних засобів і способів зміни процесів інформаційно-психологічної взаємодії людини з різними соціальними суб’єктами і інформаційним середовищем в цілому для запобігання або нейтралізації загрозливих маніпулятивних чинників.
Дослідженням теми психологічного захисту займалися такі вчені як Фрейд З., Тітаренко Д.С., Фрейд А., Басин В.Ф., Ташликова В.А., Роттенберг В.С., Мак-Вільямс Н., Шебанова В.І. та інші.
Поняття взаємодії у психології розглядають як широке поняття, пов’язане з рядом інших понять, таких як «ставлення», «взаємостосунки», «настановлення», «спілкування». Взаємодія – це взаємозалежний обмін діями, процес безпосереднього чи опосередкованого впливу людей один на одного, що породжує їхню взаємну зумовленість і взаємозв’язок між ними. Міжособистісній взаємодії надають особливого значення у соціальній психології при розгляді конкретних виявів людської поведінки у спілкуванні, організації спільної діяльності, в аналізі особистісного сенсу дій, що відображається в очікуваннях, почуттях, настроях, сприйняттях іншої людини тощо. Міжособистісна взаємодія – це складне соціально-психологічне явище, що включає в себе такі акти психічної діяльності як взаєморозуміння, взаємовплив, взаємодія, взаємовідношення, міжособистісне спілкування та інтегративні феномени сумісності і спрацьованості. Тема міжособистісної взаємодії розглядалася такими вченими як: Савчин М.В., Андрєєва Г.М., Лірі Т., Корнєв М.Н., Коваленко А.Б.
Для вивчення особливостей міжособистісної взаємодії були використані методики «Q-сортування» Стефансона В. і методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі. За результатами методики «Q-сортування» Стефансона В. у досліджуваних переважають залежність (52,5%), нетовариськість (52,5%), уникнення боротьби (57,5%). Залежність передбачає внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів, цінностей, традицій. Нетовариськість передбачає усамітнення, певною мірою замкненість, зосередженість на внутрішньому світі та переживаннях. Уникнення боротьби характеризується такими тенденціями як прагнення до знаходження компромісних рішень, збереження нейтралітету в групових конфліктах, суперечках, прагнення зберегти відносини або просто не доходити до етапу їх з’ясування. За результатами дослідження міжособистісних стосунків в колективі Т. Лірі визначено, що переважає залежний тип (20%). Такі підлітки слухняні, боязливі, безпорадні, схильні до захоплення оточуючих, не вміють проявляти опір та залежні від думки інших людей.
Для дослідження акцентуацій характеру серед підлітків було використано тест-опитувальник Леонгарда-Шмішека. За результатами дослідження методики акцентуації характеру Леонгарда-Шмішека переважає гіпертимний тип акцентуації характеру (25%). Діти з гіпертимною акцентуацією контактні, комунікабельні, жваво жестикулюють, ініціативні, часто прагнуть бути лідерами, у них яскраво виражені організаторські здібності, їм притаманна оптимістична налаштованість.
Вивчення стратегії та механізмів психологічного захисту підлітків включало методику Бойко В.В. для діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні та опитувальник Р. Плутчика. За результатами дослідження стратегії психологічного захисту в спілкуванні (Бойко В.В.) у групі підлітків переважає агресія (42,6%). Ця стратегія проявляється через підліткову конфліктність, лихослів’я, підозрілість, образу, негативне оцінювання, погрози або навіть застосування фізичної сили. За результатами методики Плутчика Р. у групі досліджуваних найбільш виражений механізм психологічного захисту – заперечення (22,5%), свідчить про афективну манеру поведінки, відсутність самокритичності. За результатами проведених методик було розроблено рекомендації щодо роботи з механізмами психологічного захисту.
Перспективи подальших досліджень можуть бути пов’язані зі здійсненням порівняльного аналізу впливу механізмів психологічного захисту на міжособистісну взаємодію з урахуванням гендерних та вікових особливостей учнів.
