Автор: Губарева Марина Олександрівна, докторант кафедри психології ІСНіС МАУП
У статті дається короткий опис теорії «множинного інтелекту» Г. Гарднера, розкриваються основні типи інтелекту, дається приклад cтратегії творчого використання восьми інтелектів для залучення уваги та сугестивного впливу в тренінгу.
Опитувальник для визначення типу інтелекту за Г. Гарднером, був також використаний в отриманні статичних даних про респондентів та отриманні додаткової інформації про переважаючі типи інтелекту в групах.
Теoретичні oснoви
Говард Гарднер (Howard Gardner) — американський психолог, фахівець в галузі клінічної психології і нейропсихології. Є автором теорії множинного інтелекту в якості радикальної альтернативи тому, що він називає «класичним» поглядом на інтелект як на здатність до логічних роздумів.
Гарднер тривалий час досліджував можливості людського мозку за допомогою спостережень, вивчення і тестів з сотнями людей. Він вивчав особливості мозку, пошкодженого в результаті інсульту або нещасного випадку, мозку обдарованих людей, розумово-відсталих, представників різних етнічних культур. В результаті досліджень Гарднер зробив припущення, що інтелект концентрується в різних областях мозку, які взаємодіють одна з одною, або працюють незалежно одна від одної і можуть бути розвинені за наявності відповідних умов.
Г. Гарднер зазначає, що інтелект є не «річ», чи не якийсь пристрій, що знаходиться в голові, а «потенціал, наявність якого дозволяє індивідууму використовувати форми мислення, адекватні конкретним типам контексту» [Kornhaber & Gardner, 1991, р. 155].
Згідно позиції Гарднера, інтелект це:
1) Здатність створювати ефективні продукти або пропонувати послуги, що представляють культурну цінність.
2) Набір навичок, що дозволяє індивідууму вирішувати життєві проблеми.
3) Здатність здобувати нові знання через рішення проблем [19].
Він виділив сім основних видів здібностей людини, які не обмежуються вмінням добре рахувати або грамотно писати. Краще вивчити людину з точки зору його когнітивних здібностей дає теорія «структури розуму». Г. Гарднер вважає, що люди з різним типом інтелекту по різному сприймають, обробляють і засвоюють інформацію. Ця теорія відкрила альтернативний погляд на поняття таланту, розуму і здібностей.
Г. Гарднер виділив наступні типи інтелекту: вербально-лінгвістичний, логіко-математичний, візуально-просторовий, тілесно-кінестетичний, музичний, внутрішньоособистісний, міжособистісний, натуралістичний [19].
Натуралістичний інтелект був виділений Г. Гарднером пізніше. Розглянемо докладніше типи інтелекту, які виділяє Гарднер:
1) Вербально-лінгвістичний.
Це вербальні, мовні здібності. Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через слова, легко висловлюють свої думки, можуть аргументувати, переконувати, розмовляти. Чутливі до порядку, ритму і нюансам слів. Їм подобається працювати з текстами, писати листи, твори, читати. Звертають увагу на те, як їх співрозмовник висловлює свої думки, на правильність мови. У них хороша словесна пам’ять на імена, дати, назви, великий словниковий запас. Це інтелект журналістів, адвокатів, письменників, психотерапевтів, ведучих і тренерів.
2) Логіко-математичний.
Це операції з числами і логікою. Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через логічні структури, такі як, графіки, креслення, таблиці, діаграми і цифри. Їм подобається математика та інші «точні» науки. Можуть в розумі робити різні перетворення з цифрами. Воліють висловлювати складні речі в простих формулах. Виражено абстрактне і конкретне, дедуктивне та індуктивне мислення. Це переважаючий інтелект вченого, програміста, економіста, бухгалтера.
3) Візуально-просторовий.
Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через образне уявлення. У них хороша уява, розвинене почуття просторової орієнтації. Хороша координація рухів і пам’ять. Надають перевагу зображенням тексту. Щоб зрозуміти завдання, текст, їм потрібно зобразити на папері або представити його в розумі. Добре фантазують. Добре розвинені творчі здібності. Це інтелект архітекторів, фотографів, художників, скульпторів, пілотів, механіків і інженерів.
4) Тілесно-кінестетичний.
Це інтелект тіла. Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через відчуття та рухи. Люблять фізичну активність, їм важко всидіти на місці. У них добре розвинена моторика і тактильна пам’ять. Їм важливо помацати, відчути річ, люблять працювати руками: шити, в’язати, майструвати, і т. п. Можуть добре копіювати жести і міміку оточуючих людей. Необхідний спортсменам, танцюристам, ремісникам, хірургам, акторам, фізіотерапевтам.
5) Музичний.
Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через звуки, музику, ритми, тональність. Люблять розмірковувати і думати вголос. Воліють знаходиться в музичному просторі: вчаться, думають під музику. Хороший музичний слух і пам’ять. Часто, замислившись, постукують ритмічно пальцями. Переважає у композиторів, співаків, танцюристів.
6) Внутрішньоособистісний.
Здатність розуміти свій власний внутрішній світ. Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через емоції і відчуття, «пропускаючи» її через себе, звертаючись до свого внутрішнього світу. Це індивідуалісти, які завжди покладаються на власний досвід, незалежність і самостійність. Добре вміють усвідомлювати свої цілі і мотиви і досягати їх. Воліють самостійно виконувати різні завдання і здатні до самоосвіти. Сильне прагнення до саморозвитку. Вчаться на власних помилках, не люблять підкорюватись загальним правилам. Це теологи, консультанти, люди вільних професій.
7) Міжособистісний.
Здатність розуміти інших людей і співпрацювати з ними. Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через колективну роботу і спілкування. Прагнуть до лідерства. Можуть добре організовувати людей, будувати взаємини, розуміють мотивації і настрій інших людей. Хороші дипломати. Не мислять себе без друзів. Краще запам’ятовують, якщо обговорюють інформацію з кимось. Переважає у соціальних працівників, психотерапевтів, менеджерів, політиків, вчителів, посередників.
8) Натуралістичний.
Люди, з переважанням цього інтелекту найкраще сприймають інформацію через спостереження навколишнього середовища: природу, рослини, тварин та ін. Їм подобається експериментувати і проводити різні досліди, вивчаючи природні процеси. Часто помічають такі речі, які інші не беруть до уваги. Розуміють симбіотичні взаємини у навколишньому середовищі. Воліють продуктивну діяльність: садівництво, фермерство, полювання, вивчення біологічних наук. Це професії пов’язані з природничими науками, сільське господарство, лісове господарство, ветеринарія, екотуризм.
Кожна людина має всі типи інтелекту, хоча виражені вони по-різному: одні сильніше, інші слабкіше. Всі сім інтелектів доповнюють, підсилюють один одного і працюють взаємопов’язано.
У повсякденному житті всі сім інтелектів працюють разом досить складним чином. Окремий інтелект — це наукова абстракція. Г. Гарднер виділив «сім інтелектів» із загального контексту з метою детального дослідження. Теорія Г. Гарднера допомагає усвідомити потенціал людини [91].
Теорія «множинного інтелекту» пропонує створювати навчальні ситуації, відповідні природним схильностям учасників, їх професійним і особистим потребам. У практичній роботі використовуються техніки, в яких задіяні всі основні типи інтелекту. Скрипти (протоколи) також містять в собі всі допоміжні елементи — метафоричні описи, пов’язані з типами сприйняття людини.
Стратегія творчого використання восьми інтелектів для залучення уваги та сугестивного впливу в тренінгу:
- Вербально — лінгвістична стратегія:
- повторення вголос, промовляння матеріалу, що запам’ятовується, звукові асоціації;
- в сугестивнних протоколах , вербально — лінгвістичні метафори;
- Логіко-математична стратегія:
- утворення логічних ланцюжків, допоміжних вихідних точок для полегшення згадування;
- в сугестивнних протоколах, метафори, пов’язані з часом, метод рахування, метафорична шкала часу, мети, стратегій;
- Візуально-просторова стратегія:
- використання мнемотехніки «Метод місць»;
- в сугестивнних протоколах, створення свого «простору», розміщення в нім слів або іншої інформації для запам’ятовування, метафорична подорож по цим місцям;
- Тілесно-кінестетичнога стратегія:
- використання техніки «Пальці», запам’ятовування послідовності рухів;
- в сугестивнних протоколах, акцентування на відчуттях;
- Музично — ритмічна стратегія:
- тренер відбиває рукой чіткий ритм, а учасники повторюють за ним;
- в сугестивнних протоколах, акцентування на звуках ззовні, а потім концентрація уваги на звуках в глибині суб’єкта, або концентрація на музиці, яка звучить фоном, а потім переклад її в метафоричні образи інформації, що запам’ятовується;
6) Міжособистісна стратегія:
- використання техніки щодо поліпшення концентрації — «Точка», самостійна робота в невеликих групах;
- в сугестивнних протоколах, метафоричне створення загальної енергоінформаційної системи (колективного «поля»), яка об’єднує і синхронізує групу, і посилює концентрацію і пам’ять;
7) Внутрішньоособистісна стратегія:
- особиста мотивація, особиста готовність до досягнення мети, можливість самостійної роботи, аутотренінг;
- в сугестивнних протоколах, знаходження і активізація у кожного свого ресурсу, концентрація на своїх відчуттях, особистий досвід;
- Натуралістична стратегія:
- метод асоціацій;
- в сугестивнних протоколах, подорож до «Саду пам’яті» та знаходження свого способу запам’ятовування і зберігання інформації, використання метафор, пов’язаних з архетипами дерева, тварин та ін.
Також, за результатами тестів, після проведення тренінгу, можна буде досліджувати співвідношення результатів за всіма типами «множинного інтелекту» — який тип «множинного інтелекту» буде краще відгукуватися на сугестивні техніки.
Література
- Гарднер Г. Структура разума: теория множественного интеллекта. / Г. Гарднер. – М.: ООО И. Д. Вильямс, 2007. – 512 с.
- Дальке Р. Путешествие во внутренний мир. Целительные медитации. / Р. Дальке. – СПб.: Весь, 2011. – 288 с.
- Фопель К. Психологические принципы обучения взрослых. Проведение воркшопов: семинаров, мастер-классов. / К. Фопель. – М.: Генезис, 2010. – 360 с.
